01 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2591/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 01 лютого 2018 року та станом на 15 жовтня 2019 року в розмірі 340 472 грн., в зв'язку з невиплатою при звільненні належних сум.
До позовної заяви було додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні зави щодо поновлення строків звернення до суду, позовну заяву по даній справі залишено без руху з огляду на необхідність:
- надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду (об'єктивної неможливості звернення до суду у встановлені законом строки);
- надання до суду належним чином завірених копії документів доданих до позовної заяви;
- надання ксерокопії трудової книжки позивача в у повному обсязі.
На виконання вимог ухвали судді від 21 жовтня 2019 року позивачем надано, в тому числі належним чином завірені копії документів, зокрема трудової книжки.
Також позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої він змінив позовні вимоги, а саме просить стягнути з відповідача належний позивачу середній заробіток за період з 01 лютого 2018 року та по момент остаточного розрахунку відповідача за невикористанні позивачем щорічні відпустки з розрахунку середньої заробітної плати у період з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року.
Крім того, позивачем зазначено, що при поданні позовної заяви він помилково трактував норми законодавства щодо строків звернення до суду за захистом своїх прав та вважає, що у спірних правовідносинах не існує обмежень строків звернення до суду.
Суддя зазначає, що згідно ч.ч.1, 2, ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, позивач зазначає, що з посади юрисконсульта юридичної групи його було звільнено на підставі наказу № 22 від 31.01.2018, про що він дізнався лише 21.05.2019.
Тобто про своє звільнення позивач дізнався 21.05.2019.
При звільненні, на думку позивача, йому не було виплачена грошова компенсація за невикористанні дні щорічної відпустки за період з 11.11.2014 по 21.05.2019.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною першою статті 117КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до частин першої-другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки норми ст. 233 КЗпП України є спеціальними відносно КАС України, а тому до спірних відносин застосовуються спеціальні норми, а саме тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права.
Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини рішення).
За таких обставин, суддя приходить до висновку про те, що до позовної вимоги про стягнення з відповідача належний позивачу середній заробіток за період з 01 лютого 2018 року та по момент остаточного розрахунку відповідача за невикористанні позивачем щорічні відпустки з розрахунку середньої заробітної плати у період з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року застосовується тримісячний строк звернення до суду з такою вимогою.
Вказаний правовий висновок знайшов відображення в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 446/509/16-ц ( провадження № 61-590 св 17).
Як вже зазначалося суддею про своє звільнення позивач дізнався 21.05.2019.
Тобто обрахунок строків звернення до суду для позивача починаються з 21.05.2019 та тримісячний термін закінчується 22.08.2019.
До суду позивач звернувся 17.10.2019.
Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду та не надано відповідних доказів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивач у своїй заяві посилається на постанови Верховного суду України від 29.01.2014 у справі №6-144цс13, від 14.12.2016 у справі №428/7002/14-ц, від 26.10.2016 у справі №6-1395цс16, від 18.01.2017 у справі №6-2912 цс16, проте судом раніше було зазначено, що при ухваленні цього рішення ним було враховано правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові по справі № 446/509/16-ц ( провадження № 61-590 св 17) від 16.01.2018. Зазначене рішення за часом ухвалення є останнім, а тому його правові висновки і були враховані судом.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку повернути без розгляду ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановленому ст.295 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун