Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №802/2584/17-а
адміністративне провадження №К/9901/59511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 (в складі колегії суддів: Сушка О.О. Залімського І.Г., Смілянця Е.С.) у справі №802/2584/17-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 47 від 21.11.2017 щодо відмови в призначенні з 26.10.2017 допомоги як внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014;
- зобов'язати відповідача призначити їй допомогу як внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014, починаючи з 26.10.2017 на новий шестимісячний строк.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року замінено неналежного відповідача у справі - Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на належного - Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував лист Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 06.12.2017 №6/13-6864, згідно з яким м. Петрово-Красносілля Петровської міської ради (колишня назва - Петровське) входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на Сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України. Тому на момент звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги, вона мала право на таку допомогу. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №79-Р "Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р" внесено зміни у додатки 1 і 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", згідно з якими до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, внесено м. Петрово-Красносілля (м. Петровське). Вважає, що оскільки станом на час розгляду справи по суті спірні правовідносини вже врегульовані, то вона має на призначення спірної допомоги з часу звернення до відповідача.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач є вимушеною переселенкою з тимчасово непідконтрольної території Луганської області та на даний момент проживає в м. Вінниці, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.04.2016 № 509623326.
В грудні 2017 року позивач отримала повідомлення Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 27.11.2017 № 08-00-019-51278 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до зазначеного повідомлення рішенням міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 47 від 21.11.2017 позивачу відмовлено в призначенні з 26.10.2017 допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014.
При цьому, у повідомленні від 27.11.2017 № 08-00-019-51278 зазначено, що місто Петровське не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час розгляду справи місто Петровське відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, то позивач має право на призначення спірної допомоги.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на дату подання заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (26.10.2017) місто Петровське Луганської області не відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, а відтак позивач не мала права на призначення вказаної допомоги.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок №505).
Згідно з п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 92, ст. 2655; 2015 р., № 98, ст. 3368).
Відповідно до п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р саме Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки надано право щомісяця вносити в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до переліків, затверджених цим розпорядженням.
В силу ч. 4 ст. 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Як встановлено судами, 26.10.2017 позивач подала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги відповідно до Порядку №505. В заяві місце реєстрації зазначене: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача.
В розпорядженні Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - 28.09.2017) не вказано місто Петровське як населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, враховуючи, що на час подання заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (26.10.2017) місто Петровське Луганської області не відносилось до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - 28.09.2017), то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не мала права на призначення спірної допомоги з 26.10.2017.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що лист Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 06.12.2017 №6/13-6864 не є нормативно-правовим актом та носить лише роз'яснювальний характер.
Що стосується доводів позивача про те, що на час розгляду справи розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №79-Р "Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р" внесено зміни у додатки 1 і 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", згідно з якими до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, внесено м. Петрово-Красносілля (м. Петровське), колегія суддів зазначає, що вказані обставини є підставою для звернення позивача до уповноваженого органу із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
Л. В. Тацій