Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Верещак В.М.,
суддів Жука В.Г., Шевченко Т.В.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2009 року,
встановила:
зазначеною постановою районного суду задоволено скаргу голови правління Одеської облспоживспілки ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого прокуратури від 25 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного знищення майна ТОВ «Ексіт-Од» посадовими особами Одеської облспоживспілки, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а в порушенні кримінальної справи - відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2009 року дану постанову суду першої інстанції залишено без зміни.
З постанови слідчого про порушення кримінальної справи убачається, що 22.09.2007 року невідомі особи, за допомогою охоронного агентства «Максимус», під керівництвом посадових осіб Одеської облспоживспілки, захопили приміщення кафе «Вітрина» (м. Одеса, вул. Сегедська, 18) та офісні приміщення, які орендувало ТОВ «Ексіт-Од» у Одеської облспоживспілки. Після цього керівництвом даної спілки умисно було знищено невід'ємні від цих приміщень поліпшення, їх дизайнерське оформлення та майно, що спричинило матеріальні збитки ТОВ «Ексіт-Од» на суму, більш ніж 200 000 грн.
У касаційному поданні прокурор вказує на наявність достатніх приводів та підстав для порушення даної справи та просить скасувати судові рішення і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.
У запереченні на касаційне подання ОСОБА_1 посилається на відсутність підстав для порушення справи та просить залишити судові рішення без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання подання, виступ представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як убачається з постанови суду першої інстанції, обґрунтуванням для скасування постанови про порушення кримінальної справи стало те, що в ній не наведено достатніх підстав для порушення справи, а саме: не вказано конкретне майно, яке пошкоджене та знищено, а також судом зазначено, що майно, яке знаходилося у приміщенні, не належало ТОВ «Ексіт-Од». На підставі цього було зроблено висновок про відсутність об'єктивної сторони складу злочину.
Разом з тим, судом не взято до уваги прямого посилання у постанові слідчого на те, що за вказівкою посадових осіб Одеської облспоживспілки умисно знищено невід'ємні матеріальні цінності у вигляді поліпшень, дизайнерського оформлення та аксесуарів, а всього на суму більш ніж 200 000 грн. Факт знищення цього майна підтверджено матеріалами проведеної перевірки.
Суд у своєму висновку про те, що приналежність майна саме ТОВ «Ексіт-Од» не підтверджується матеріалами справи, а також про наявність у матеріалах справи звернень облспоживспілки до керівництва ТОВ «Ексіт-Од» з вимогами залишити приміщення у зв'язку з закінченням строку їх оренди, вийшов за межі вимог ч.15 ст.236-8 КПК України, оскільки вдався до оцінки наявних у справі доказів, що можливо лише при розгляді справи по суті.
Крім того, суд при винесенні зазначеного рішення не взяв до уваги того, що повний перелік майна, яке знищено, його вартість та всіх осіб, причетних до вчинення даного злочину, можна встановити лише під час проведення слідчих дій, які неможливо провести без порушення кримінальної справи.
Висновок суду про недотримання слідчим вимог ч.2 ст.98 КПК України у зв'язку з порушення кримінальної справи по факту, а не щодо особи, є необґрунтованим.
Як убачається з матеріалів справи, директор ТОВ «Ексіт-Од» ОСОБА_3 подав до прокуратури заяву, в якій вказував, що невідомі особи з допомогою охоронного підприємства «Максимус» під керівництвом посадових осіб Одеської облспоживспілки захопили приміщення та знищили належне товариству майно. Оскільки конкретних осіб, які керували цими незаконними діями, необхідно було встановити шляхом проведення слідчих дій, кримінальну справу було порушено за фактом вчинення злочину, що не суперечить вимогам кримінально-процесуального закону. Встановити ж особу, яка вчинила даний злочин, можна тільки під час проведення досудового слідства в рамках порушеної кримінальної справи.
Достовірність фактів, викладених у заяві ОСОБА_3, перевірялися слідчим та знайшли своє підтвердження в інших зібраних по справі матеріалах, а тому посилання суду на порушення вимог ст.95 КПК України є безпідставним.
Що ж стосується доводів суду про недотримання положень закону щодо підслідності кримінальних справ, то, відповідно до змісту ст.112 КПК України, слідчими прокуратури можуть розслідуватися також злочини, не передбачені частиною 1 даної статті. Крім того, у зв'язку з оскарженням постанови про порушення кримінальної справи, питання про визначення її підслідності було залишено без руху.
Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, так само вдався до оцінки наявних у справі доказів та не усунув недоліків, допущених судом першої інстанції.
Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2009 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Верещак В.М. Жук В.Г. Шевченко Т.В.