Справа №22-5130 Головуючий у 1-ій інстанції - Пшонка P.M.
Доповідач - Карпенко С.О.
08 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С.О.
суддів Прокопчук Н.О., Слободянюк С.В.,
при секретарі - Ярошенко С.В.,
з участю ОСОБА_1,
представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,
ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у місті Києві
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2009 року
в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмсета спору,
Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація,
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
та за зустрічним позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
Відділу приватизації державного житлового фонду Оболонського району м. Києва,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,
Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація,
про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру
та визнання права власності на частину квартири,
встановила:
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.09 року судом вжито заходи забезпечення позову і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не погодившись з такою ухвалою, подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу скасувати і зобов'язати районний суд витребувати копії вказаної ухвали від органів, яким вона була направлена на виконання. Вважають, що у суду не було підстав для вжиття заходів забезпечення позову, поданого з порушенням норм процесуального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3, яка є представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, і просили скаргу задовольнити.
ОСОБА_4 та його представник - ОСОБА_6 - апеляційну скаргу не визнали і просили її відхилити. Письмові заперечення ОСОБА_5 долучені до матеріалів справи.
Інші особи, які беруть участь у розгляді справи, у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином; клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції, вживаючи заходів забезпечення, виходив з того, що спір виник з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_1, тому заяву про вжиття заходів забезпечення слід задовольнити.
Такий висновок є вірним.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, на будь-якій стадії розгляду справи може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13.05.08 року ОСОБА_4 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватизували спірну квартиру і у вересні того ж року отримали відповідне свідоцтво про право власності.
В подальшому заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13.05.08 року було скасоване і при новому розгляді ОСОБА_4 подав зустрічний позов, який включає, в тому числі, і вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/3 частину вказаної квартири.
Обираючи вид забезпечення, суд першої інстанції керувався правилами 152 ЦПК України і обрав такий вид забезпечення, який відповідає заявленим позовним вимогам.
Так, суд врахував докази, надані ОСОБА_4 на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову. Крім того, вид забезпечення позову, про який просив позивач за зустрічним позовом, відповідає заявленим останнім позовним вимогам.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування немає.
Посилання апелянтів на невідповідність поданого зустрічного позову вимогам цивільного процесуального законодавства як на підставу для відмови у вжитті заходів забезпечення є необгрунтованим, так як така невідповідність не впливає на вирішення питання вжиття заходів забезпечення. Можливість усунення недоліків зустрічного позову законодавець допускає і після відкриття провадження у справі, що вбачається зі змісту п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.
Керуючись ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.