справа №22-5799 Головуючий у 1-ій інстанції - Рейнарт І.М.
Доповідач - Карпенко C.O.
08 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С.О.
суддів Прокопчук Н.О., Слободянюк С.В.,
при секретарі - Ярошенку С.В.,
з участю ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
апеляційну скаргу ОСОБА_3,
який діє в інтересах ОСОБА_4,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2009 року
в справі за позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
встановила:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.05.09 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу закрито.
ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати і справу направити для розгляду до Печерського районного суду міста Києва, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, апеляційну скаргу не визнала і просила ухвалу залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у розгляді справи, у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином; клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, вважав, що існує рішення суду, яке набрало законної сили, постановлене з приводу спору між цими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Проте погодитись повністю з таким висновком не можна.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, порушуючи питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, вказував, що зі змістом довіреності, виданої ним на ім'я ОСОБА_5, обізнаний це був, так як не знав мови, якою вона складена. Вважає, що вказаний правочин ОСОБА_5 вчинила від імені особи, яку вона представляла, у інтересах іншої особи, представником якої вона
одночасно є. Крім того, позивач посилається на зловмисну домовленість представника однієї сторони з другою стороною, як на підставу недійсності правочину (а.с. 1-5).
Відповідно до пункту другого ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 19.02.07 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.10.07 року, ОСОБА_6 відмовлено у задоволені позову до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 13.03.06 року між ОСОБА_2, ОСОБА_6, від імені якого по дорученню, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. 15 березня 2003р., діяла ОСОБА_5, та ОСОБА_1
ОСОБА_6, як вбачається зі змісту рішення, недійсність договору обґрунтовував недійсністю доручення, вчиненого без його волевиявлення через відсутність перекладу доручення на відому йому мову.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.12.06 року прийнята відмова представника позивача від позовної вимоги про визнання доручення, виданого на ім'я ОСОБА_5, недійсним; провадження в справі у цій частині закрито.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що з приводу недійсності договору купівлі-продажу з підстав його укладення за недійсним дорученням (вчиненим без волевиявлення ОСОБА_6) між тими ж сторонами і про той же предмет є рішення суду, що набрало законної сили, тому в цій частині ухвала суду першої інстанції правильна.
Щодо вчинення правочину ОСОБА_5 від імені особи, яку вона представляла, у інтересах іншої особи, представником якої вона одночасно є, та зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною як підстав недійсності правочину, то спір між сторонами не вирішувався і рішення з такого спору не постановлювалося. Тому закриття судом першої інстанції провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, у цій частині є помилковим.
Керуючись ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2009 року в частині визнання недійсним договору з підстав, визначених ч.3 ст.238, ст.232 ЦК України скасувати і в цій частині справу направити для розгляду до Печерського районного суду міста Києва.
В іншій частині ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання безпосередньо до цього суду касаційної скарги.