Справа № 22ц -76/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чішман Л.М.
Категорія 27 Доповідач: Рафальська І.М.
Іменем України
16 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Гаврилюк М.В.,
з участю позивача, представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ "Приватбанк" про визнання змін про підвищення процентної ставки до кредитного договору недійсними за апеляційною скаргою відповідача на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 28 жовтня 2009 року,
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив визнати недійсними зміни про підвищення відсоткової ставки по кредитно-іпотечному договору № ZRZOG10000000639 від 11.10.2007р, укладеному між ним та відповідачем, оскільки підвищення цієї ставки відбулося з ініціативи банку та в односторонньому порядку та зобов'язати відповідача перерахувати суму відсоткової ставки. Посилався на те, що листом від 25.12.2008 року банк тільки в кінці січня 2009 року повідомив його про зміну відсоткової ставки з 1 лютого 2009 року. Вважає, що такі дії відповідача суперечать ст.1056-1 ЦК України та Закону України „Про банки та банківську діяльність”.
Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 28 жовтня 2009 року позов задоволено.
Визнано недійсними зміни від 25.12.2008 року до договору про іпотечний кредит № ZRZOG10000000639 від 11.10.2007р, укладеному між позивачем та ЗАТ КБ „Приватбанк” щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом з 15% річних до 30% річних.
Зобов'язано Житомирське центральне відділення - філія „Житомирське регіональне управління ЗАТ „Приватбанк” перерахувати суму процентної ставки за кредитним договором № ZRZOG10000000639 від 11.10.2007р. з 1 лютого 2009 року.
Стягнуто з ЗАТ КБ „Приватбанк” на користь позивача 17 грн. судового збору, 7,50грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі відповідач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; посилається на те, що райсудом порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не дана належна оцінка доказам по справі.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, 11.10.2007р. між сторонами був укладений договір про іпотечний кредит № ZRZOG10000000639 із сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15% річних /а.с.4-11/.
Пунктом 8.9 цього договору визначено, що банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні у грошово-кредитній політиці НБУ, підвищення ставки за кредитами кредиторів України у відповідній валюті /за статистикою НБУ/, підвищення ставки більш ніж на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами „овернайт” НБУ з дати укладання цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
8.01.2009р. / про що свідчить поштовий штемпель на конверті / відповідач направив позивачу письмове повідомлення від 25.12.08р. № 20.1.3.2/6-31919 про зміну з 1 лютого 2009 року розміру відсоткової ставки за кредитним договором до 30% річних /а.с.18/.
Пунктом 3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту”, затверджених постановою Правління Нацбанку України № 168 від 10.05.2007р., банкам надано право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін /зміни кредитної політики банку/.
За пунктом 3.4 абз.5 вищевказаних Правил банки зобов'язані зазначати в кредитному договорі правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.
А тому банк повинен навести математичну залежність між запропонованим розміром ставки до розміру ставки Національного банку України, а також обґрунтувати збільшення процентної ставки.
Як вбачається зі змісту кредитного договору від 11.10.2007р. та листа від 25.11.2008р., банк не навів математичної залежності між запропонованим розміром ставки до розміру облікової ставки НБУ та не обґрунтував збільшення процентної ставки з 15% до 30%.
Пропозиція банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом рівнозначна переукладенню кредитної угоди, тому ЗАТ КБ „Приватбанк” зобов'язаний був разом з листом надати позивачу розрахунки нової реальної вартості кредиту згідно вимоги зазначених Правил, а також додаткову угоду.
30 січня 2009 року, після отримання листа від банку, позивач направив банку відповідь на попередження про збільшення відсоткової ставки, у якому вказав про відсутність з його сторони згоди на внесення змін до умов договору.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України /зміни до ЦК набули чинності з 9.01.2009р./ встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
За вищенаведених обставин банк не міг в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку, обмежившись лише формальним попередженням.
Тому райсуд прийшов до правильного висновку, задовольнивши позов.
Підстав для скасування рішення райсуду немає.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково поклав обов'язок по перерахуванню суми процентної ставки за кредитним договором на "Житомирське центральне відділення - філія "Житомирське регіональне управління" ЗАТ „Приватбанк”, оскільки філія не є юридичною особою, юридичною особою є ЗАТ КБ „Приватбанк”, а тому колегія суддів
-2-
рішення райсуду в цій частині змінює та виключає з резолютивної частини рішення абзацу третього слова "Житомирське центральне відділення - філія "Житомирське регіональне управління".
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" відхилити.
Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 28 жовтня 2009 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення абзацу третього слова "Житомирське центральне відділення - філія "Житомирське регіональне управління".
В решті рішення райсуду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: