25 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1096/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В .Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Колоколова С.І. - головуючого, Мишкіної М. А., Разюк Г. П, від 05 вересня 2019 року
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 99 від 07 жовтня 2014 року,
25 жовтня 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" (далі - ТОВ "Тайлон") на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2019 року у справі № 916/1096/18, подана 18 вересня 2019 року через Північний апеляційний господарський суд.
Наведена касаційна скарга, має ряд недоліків, зокрема, щодо обґрунтування та сплати судового збору.
Зокрема, єдиним доводом касаційної скарги по-суті оскарження є повернення Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги всупереч вимогам статей 260 і 174 Господарського процесуального кодексу України, без надання скаржникові можливості виправити недоліки, що є неправдивою інформацією.
Зазначене спростовується, зокрема, матеріалами справи, у яких міститься ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги ТОВ "Тайлон" на ухвалу Господарського суду Одеської області без руху у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом порядку та розмірі і поданням цієї скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження без клопотання про його поновлення та надано строк для усунення недоліків, який не повинен був перевищувати семи днів із дня вручення ухвали скаржникові (т. 5, а. с. 208-211).
Окрім цього касаційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань, в чому саме полягає порушення апеляційним господарським судом норм закону при прийнятті оскарженого рішення, доказів сплати судового збору.
Подання ТОВ "Тайлон" завідомо безпідставної та недооформленої скарги є яскравим прикладом зловживання процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Показовим є те, що такі дії ТОВ "Тайлон" є неодноразовими. Так, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року дії заявника касаційної інстанції щодо подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2018 року визнано зловживанням процесуальними правами, ухвалами від 03 червня 2019 року і від 01 серпня 2019 року, через продовження зловживання процесуальними правами, дії ТОВ "Тайлон" визнано неодноразовим зловживанням процесуальними правами і застосовано до нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі, відповідно, 20 і 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 20 січня 2011 року № 26976/06).
За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно з частиною 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до ТОВ "Тайлон" за неодноразове зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 76 840,00 грн.
За таких обставин, керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2019 року у справі № 916/1096/16 разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржникові без розгляду.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" - боржник (49000, місто Дніпро, вул. Робоча, буд. 172, приміщення 1, код ЄДРПОУ 33564306) в дохід державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за неодноразове зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 76 840,00 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн.
3. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.
Головуючий І. С. Міщенко
Судді І. С. Берднік
В. Г. Суховий