22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/648/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 січня 2019 року (головуючий - Плотніцький Б.Д., судді - Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.) та рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року (суддя Манюк П.Т.) у справі
за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд"
про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040,50 грн,
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 11.12.2008 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "АрхіБуд" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. О. Довбуша, 15.
1.1. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2017 року № 8-1323-0.2-415/2-17 земельна ділянка у м. Львові на вул. Довбуша, 15 площею 2,8939 га для будівництва кварталу житлової забудови (код КВЦПЗ 02.03., категорія земель - землі житлової та громадської забудови) перебуває в оренді терміном на 10 років до 05.07.2017 року у ТОВ "АрхіБуд".
1.2. Відповідно до матеріалів містобудівного обґрунтування 2010, замовником будівництва за адресою: м. Львів, вул. Довбуша,15 визначено ТОВ "АрхіБуд".
2. 03.03.2017 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова по вул. Довбуша, 15, за результатами якої складено Акт № 84/04/205.
2.1. Актом від 03.03.2017 року № 84/04/205 встановлено: "відповідно до листа № 10/311-156 вих.17 від 02.03.2017 військової прокуратури Західного регіону України, працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено держконтроль за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15. В ході проведення держконтролю за вищевказаною адресою встановлено будівельний майданчик, який огороджений металевим парканом висотою близько 2,5 м. Згідно представленого паспорта об'єкта проводиться будівництво готельно-рекреаційного комплексу, замовник будівництва - ТОВ "Архібуд". На території будівельного майданчика разом зі слідчим, учасниками слідчої дії, понятими та представниками ТОВ "Архібуд" виявлено влаштований котлован, зроблений ґрунтовий насип та 159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід і 27 викорчуваних пнів (польова перелікова відомість до акту держконтролю додається). Крім того, до матеріалів держконтролю додається копія листа № 8-1323-0.2-415/2-17 від 08.02.2017 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, де вказується, що вищезгадана ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови".
2.2. Також, Актом від 03.03.2017 року № 84/04/205 зафіксовано, що представники ТОВ "Архібуд" повідомили про те, що керівництвом вказаної юридичної особи скасовано всі довіреності та угоди із вказаними представниками та наголошено про заборону підписувати документи, а саме акт держконтролю. Вказані особи, незважаючи на попередження прокурора, покинули адміністративне приміщення парку "Знесіння".
3. На підставі акта від 03.03.2017 року № 84/04/05 проведено розрахунок шкоди, заподіяної зеленим насадженням, знищенням дерев до ступеня припинення росту по вул. Довбуша,15 у м. Львові відповідно до Додатку № 1 "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників" до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", згідно якого порядок проведення розрахунків шкоди проводиться із врахуванням діаметра дерева (у корі) біля шийки кореня в межах з "До 6 см" до "понад 50 см".
3.1. Згідно даних розрахунків Державної екологічної інспекції у Львівській області від 06.03.2017 року шкода, заподіяна зеленим насадженням, знищенням 159 дерев до ступеня припинення росту та незаконною зрізкою дерев з подальшим викорчовуванням 27 пнів по вул. Довбуша, 15 у м. Львові згідно акту держконтролю № 84/04/205 від 03.03.2017 року становить 76 040,50 грн.
Короткий зміст та підстави позову
4. У березні 2017 року Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" (далі - ТОВ "АрхіБуд", товариство) про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50 грн.
4.1. В обґрунтування позову прокурор зазначив, що відповідачем без відповідного дозволу зрубано дерева, які знаходились на території колишнього військового містечка, розташованого по вул. Довбуша, 15 у м. Львові. Вказані дії є незаконною рубкою, внаслідок чого державі заподіяно шкоди на загальну суму 76 040,50 грн.
4.2. Пред'являчи позов в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області, прокурор вказав, що ним переслідується мета відшкодування збитків до бюджету, оскільки відповідний орган влади своїх повноважень із захисту інтересів держави не здійснює.
Хронологія розгляду
5. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "АрхіБуд" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 76 040, 50 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
6. Постановою Верховного Суду від 11.05.2018 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 року та рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 року у справі № 914/648/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
6.1. В якості підстав для скасування судових рішень у справі № 914/648/17 Верховний Суд вказав на те, що при первісному розгляді вказаної справи суди:
- не перевірили та не з'ясували в чому полягало порушення інтересів держави та обставини за яких позивач не міг здійснювати свої функції із здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- не встановили, чи відповідає наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт формі, визначеній у додатку 4 та чи взагалі міг містити дозвіл на виконання будівництва, виданий у відповідності до форми, встановленої Порядком виконання будівельних робіт станом на 26.05.2011 року, інформацію про складність об'єкта будівництва.
- не з'ясували чи є зазначення складності об'єкта будівництва у дозволі визначальним для висновку про наявність документа, який є необхідним для початку будівництва та відповідно для видалення зелених насаджень без рішення компетентного органу у розумінні статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
7. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "АрхіБуд" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 76 040, 50 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Мотивація судів
8. З урахування вказівок суду касаційної інстанції суди дійшли наступних висновків.
8.1. Позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
8.1.1. Прокурором обґрунтовано наявність порушень інтересів держави у даних правовідносинах та необхідність їх захисту, адже в матеріалах справи відсутні докази вжиття суб'єктом владних повноважень - Державною екологічною інспекцією у Львівській області заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу, з причини, як пояснили в судовому засіданні представники позивача, відсутності коштів на сплату судового збору в період на час підготовки та звернення прокурора з позовом до господарського суду у даній справі.
8.1.2. Крім того, необхідність захисту інтересів держави пов'язаних із земельною ділянкою загальною площею 2,8939 га на вул. Довбуша, 15 у м. Львові зумовлена ще й тим, що як встановлено судом першої інстанції, в провадженні господарських судів перебувала справа № 5015/2804/12, рішенням у якій визнано недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та Товариством з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” та витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8939 га на вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України, оскільки судом встановлено, що земельна ділянка на вул. Довбуша, 15 у м. Львові знаходилась у користуванні військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби та була вилучена з державної власності без дотримання вимог чинного законодавства.
8.2. Проаналізувавши наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт, щодо відповідності формі, визначеній у додатку 4 суди встановили, що останній відповідає формі, встановленій Порядком виконання будівельних робіт станом на 26.05.2011 року. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається у разі виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
8.2.1. Доводи, викладені відповідачем у відзиві щодо недоліків акту, відхилені, оскільки даний акт є чинним та підлягає врахуванню при розгляді даного спору. В матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним акту держконтролю від 03.03.2017 року № 84/04/205 на підставі якого визначено загальну суму шкоди, що становить 76 040, 50 грн.
За таких обставин, зафіксоване в акті держконтролю від 03.03.2017 року № 84/04/205 порушення відповідачем екологічного законодавства є підставою для покладення на нього відповідальності з відшкодування шкоди заподіяної внаслідок видалення зелених насаджень.
8.2.2. Відповідачем не було дотримано процедури визначення стану і відновної вартості зелених насаджень, та отримання ордеру на їх видалення, що видається за наявності документів, передбачених п. 3 Порядку, які є обов'язковими для проведення видалення цих насаджень в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Доказів звернення відповідача із заявою про визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються, доказів оплати відновної вартості зелених насаджень, доказів складення акта, щодо видалення балансоутримувачем аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою, чи акта про видалення дерев у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, чи наявності інших підстав, передбачених п. 6 Порядку, щодо видалення 186 дерев різних порід та діаметрів, на земельній ділянці по вулиці Довбуша, 15, у міста Львові (159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід, 27 викорчуваних пнів, факт якого зафіксований в складеному за результатами перевірки акті перевірки №84/04/205), відповідачем судам не надано.
8.3. Прокурором доведено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з останнього шкоди, завданої незаконним знищенням дерев.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року та рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
10. Судами обох інстанцій неправильно застосовано положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час подання позову) та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі також ГПК України) в редакції до 15.12.2017 року, оскільки прокурором у позовній заяві не було обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді.
10.1. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що прокурор, який звернувся в інтересах Держекоінспекції не повідомив останню про таке звернення, не надсилав жодних листів про таке звернення. Державна екологічна інспекції в свою чергу також не зверталася до прокуратури з проханням подати такий позов та нею не було надано жодних доказів, які підтверджували б відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору.
10.2. Прокурор у даній справі навіть не дав можливості Держекоінспекції виконати покладені на неї обов'язки, адже подав позов менше ніж через 30 днів після складення Акту № 84/04/205, а тому таке звернення до суду було передчасним.
11. Судами порушено приписи статей 82 ГПК України в редакції до 15.12.2017 року та статті 236 ГПК України в редакції після 15.12.2017 року, адже ними не встановлено ні вартості позову, ні причинного зв'язку між діями відповідача та порушенням природоохоронного законодавства, ні протиправності дій відповідача.
11.1. Акт перевірки № 84/04/205 є недопустимим доказом у даній справі, адже складено його було в рамках кримінального провадження і цей акт не містить відомостей при виявлені порушення, про особу порушника та іншої необхідної інформації.
12. Проведена позивачем перевірка не відповідає вимогам, які до неї ставляться відповідним Порядком, однак цей факт судами повністю проігноровано.
Відзив Військової прокуратури Західного регіону України Верховним Судом не приймається, оскільки такий відзив взагалі не містить підпису уповноваженої особи, що підтверджується Актом Касаційного господарського суду від 21.05.2019 № 29.1-09/161.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
13. За змістом статті 2 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
13.1. В цій же статті ГПК України зазначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
14. Відповідно до частини 1 статті 29 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами 2 або 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
15. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
16. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).
16.1. Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
16.2. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
17. Враховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
17.1. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
18. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
19. Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
20. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
21. Визначальним для застосування вказаної вище конституційної норми є також і поняття "інтерес держави", яке обґрунтовано висвітлено у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99.
22. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
23. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18 та від 19.03.2019 року у справі № 925/1381/16).
24. В процесуальному аспекті Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 2, 29 ГПК України (редакція до 15.12.2017 року) недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
25. Екстраполюючи вказані вище висновки на правовідносини, що склалися між сторонами даної справи Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд", які описані у пунктах 10. - 10.2. цієї постанови є обґрунтованими, а судові рішення у цій частині прийнято з неправильним застосуванням та порушенням правових норм.
26. Так, в якості єдиного обґрунтування необхідності представництва інтересів держави прокурором у позовній заяві визначено переслідування ним мети відшкодування збитків до бюджету, оскільки відповідний орган влади своїх повноважень із захисту інтересів держави не здійснює.
26.1. Будь-яких інших обгрунтувань позовна заява не містить.
26.2. Усі інші мотиви наявності підстав для захисту інтересів держави в особі Держекоінспекції були надані прокурором вже під час розгляду справи по суті, що суперечить змісту частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтям 2, 29 ГПК України.
27. Суди також не врахували, що наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист чого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
27.1. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
28. Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 року у справі № 910/18770/17, від 05.02.2019 року у справі № 910/7813/18, від 27.03.2019 року у справі № 907/270/18.
29. Крім цього, як правильно зазначає скаржник, матеріали справи не містять доказів повідомлення прокурором Держінспекції про його намір звернутися за захистом інтересів держави до суду, як того вимагає частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
29.1. Верховний Суд зазначає, що цей аргумент неодноразово наводився відповідачем під час розгляду справи, однак був проігнорований судами обох інстанцій.
30. Із встановлених судами обставин вбачається, що прокурор без дотримання процедури передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" майже одразу після проведеної перевірки відповідача звернувся з даним позовом до господарського суду чим фактично знівелював свою субсидіарну роль і став альтернативним суб'єктом звернення, що є неприпустимим.
31. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що недотримавшись процедури, передбаченої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не набув процесуальної дієздатності для представництва інтересів держави у даній справі, а тому позов, який подано ним має бути залишено без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України, однак суди у даній справі, внаслідок неправильного застосування правових норм помилково вдались до оцінки заявлених вимог по суті спору.
31.1. Суд звертається до власної правової позиції, що викладена у постановах від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18 та від 27.03.2019 у справі № 907/270/18.
32. Відповідно до положень частини 1 статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
33. Оскільки під час касаційного перегляду Судом встановлено неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яким слід вважати її неправильне тлумачення, а також порушення норм процесуального права (2, 29 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року та статті 86, 236 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) - наслідком чого стало помилкове порушення провадження за позовом прокурора у даній справі Верховний Суд, керуючись наведеним вище приписом статті 313 ГПК України дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень і залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 226, 300, 301, 306, 308, 313, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16 січня 2019 року та рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі № 914/648/17 скасувати.
3. Позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.