П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 470/468/19
Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Луста С.А.
Місце ухвалення: смт. Березнегувате
Дата складання повного тексту: 17.07.19 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Левченка Романа Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Левченка Р.К. (далі - інспектор Левченко Р.К.) про скасування постанови інспектора Левченка Р.К. серії ДПО18 №043507 від 24 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення і він безпідставно притягнутий до відповідальності, оскільки зупинився на вимогу начальника СРПП Березнегуватського ВП Снігурівського ГУНП в Миколаївській області Зайко Р.М. та увімкнув аварійну світлову сигналізацію. При цьому підстав для зупинки його транспортного засобу не було, пояснень також не було надано, невірно вказано місце правопорушення та відсутні докази скоєного ним порушення, у зв'язку з чим, просить суд визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вимоги він не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, на підтвердження чого надав відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля.
Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Левченка ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- на автомобілі позивача не спрацювала сигналізація після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, за що ч.2 ст. 122 КУпАП не передбачає адміністративну відповідальність, оскільки позивач не починав рух на транспортному засобі, не змінював напрям руху, взагалі не рухався. За дане порушення ПДР він мав бути притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП;
- неправомірність дій інспектора підтверджується також самою постановою серії ДП018 №043507 від 24 травня 2019 року у якій не вказано законних підстав для зупинки керованого мною транспортного засобу та доказів скоєння мною порушення.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
24 травня 2019 року о 18:05 год. позивач, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 2107" державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Миру в смт. Березнегувате та зупинившись на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п.9.9 "б" ПДР України, у зв'язку з чим інспектором Левченком Р.К. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 №043507, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого обов'язку доведення, суд прийшов до беззаперечного висновку про доведеність провини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому не відповідають дійсності твердження позивача про те, що він не порушував правил дорожнього руху. На думку суду першої інстанції, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено факт вчинення позивачем правопорушення та надано беззаперечні та неспростовні докази цього.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ч.2 ст. 122, ст.ст. 251, 280 КУпАП України, п.9.9 "б" ПДР України, які регулюють спірні правовідносини.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно п.9.9 "б" ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу працівника міліції або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил, зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Судова колегія зазначає, що відеозапис наданий відповідачем, свідчить про те, що після зупинки працівником поліції транспортного засобу позивача водій не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що і сам позивач підтверджує факт не ввімкнення ним аварійної світлової сигналізації, посилаючись при цьому на те, що відповідачем неправильно кваліфіковано його дії за ч.2 ст. 122 КУпАП, тоді як, на його думку, відповідальність за вчинене правопорушення встановлена ст. 125 КУпАП.
Таким чином, доведеним є порушення позивачем п.9.9 "б" ПДР України.
В свою чергу, ч.2 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення, зокрема, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, тобто за порушення п.9.9 "б" ПДР України.
Тому, судова колегія вважає, що відповідачем правильно кваліфіковані дії позивача за ч.2 ст. 122 КУпАП, а не за ст. 125 КУпАП, яка передбачає відповідальність за інші порушення ПДР, крім передбачених ст.ст. 121-128 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Судові витрати по справі відсутні.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.