Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 344/3608/18
провадження № 61-5641св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Івано-Франківська міська рада, Обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року у складі судді Татарінової О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Ясеновенко Л. В.,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у березні 2018 року звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» (далі - ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., про визнання протиправною державної реєстрації Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 травня 2007 року, зареєстрованого за № 1152; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року № 14595213 на ім'я ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу; скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що, починаючи з 13 травня 2007 року, у нього був недійсний паспорт, оскільки фотографія 45 річного віку вклеєна лише 19 липня 2007 року.
Проте, 17 травня 2007 року за № 1164 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. посвідчено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів ВЕО № 562517 .
Зазначав, що згаданий договір укладений між невстановленими особами, що діяли від імені ОСОБА_5 за його відсутності і поза його волею, та ОСОБА_2 , за безпосередньою участю приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. Відомості щодо змісту і даних реєстрового номера, під яким проведено його реєстрацію в журналі реєстрації нотаріальних дій, є суперечливими та не підтверджені належними і допустимими доказами.
07 вересня 2009 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за безпосередньою участю нотаріуса Кучак Н. В . укладено і посвідчено договір купівлі-продажу цього домоволодіння за реєстровим № 1059.
На підставі наведеного позивач вважає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 здійснена на підставі нікчемного договору купівлі-продажу.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що, враховуючи презумпцію правомірності правочину, допущена нотаріусом помилка в реєстрі при посвідченні договору купівлі-продажу, не є підставою для визнання протиправним державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Оскільки позивачем не представлено доказів порушення його майнового права, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що реєстрація права власності на спірне будинковолодіння за ОСОБА_2 проведена Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації у встановленому законом порядку, а позивачем не представлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку у березні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, справу направити на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.Вважає оскаржувані судові рішення незаконними та необґрунтованими. Заявник зазначає, що суд першої інстанції не встановлював та не досліджував обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи. Договір купівлі-продажу, на підставі якого відбулось відчуження його майна, є нікчемним, оскільки укладений без дотримання нотаріального посвідчення форми договору, а тому не підлягає визнанню недійсним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_4 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що поданням ОСОБА_1 позову порушується її право власності.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою від 11 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 листопада 2004 року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 , яка діяла від імені ОСОБА_10 , належне ОСОБА_10 будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_1 складається з цегляного будинку, загальною площею 480, 2 кв. м, житловою площею 197, 2 кв. м, цегляної літньої кухні, загальною площею 28, 2 кв. м, металевих воріт, загальною площею 10, 6 кв. м, та земельну ділянку, площею 0, 10 га, розташовану на території Івано-Франківської міської ради, АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І. П., серія ВВМ 939681, зареєстровано в реєстрі за № Д1067.
Встановлено також, що згідно з договором купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17 травня 2007 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла домоволодіння під АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку цегляного, загальною площею 586, 7 кв. м, житловою площею 289, 7 кв. м, зазначеного в плані під літерою «А», літньої кухні цегляної, загальною площею 28, 2 кв. м, зазначеної в плані під літерою «Б», воріт металевих, загальною площею 10, 6 кв. м, зазначених в плані під № 1, сауни, цегляної, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначеною в плані під літерою «В», та земельну ділянку площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., зареєстровано в реєстрі за № 1152.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14595176, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 14595213, виданих Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, в реєстрі за № 1152, від 17 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кучак Н. В.
Відповідно до копії довідки № 6266 для оформлення витягу з Реєстру, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року за заявою ОСОБА_2 з метою іпотеки, загальна експертна вартість без ПДВ будинковолодіння на АДРЕСА_1 становила 116 420, 00 грн.
18 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «АКБ «ПРЕСТИЖ» (яке перейменоване у Відкрите акціонерне товариство «ЕРСТЕ БАНК») (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 1172, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: домоволодіння під АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку цегляного, загальною площею 586, 7 кв. м, житловою площею 289, 7 кв. м, зазначеного в плані під літерою «А», літньої кухні цегляної, загальною площею 28, 2 кв. м, зазначеної в плані під літерою «Б», воріт металевих, загальною площею 10, 6 кв. м, зазначених в плані під номером 1, сауни цегляної, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначеної в плані під номером «В», який належить іпотекодавцю на праві приватної власності в цілому на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. 17 травня 2007 року по реєстру № 1152, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 2092593 (згідно з витягом з ДРП від 17 травня 2007 року № 3993976) та зареєстрованого в ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 18 травня 2007 року за реєстровим номером запису 7579 в реєстровій книзі 207, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - за реєстраційним номером 8388444, що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» 18 травня 2007 року за № 14595176 та Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» 18 травня 2007 року за № 14595213. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 0, 1000 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 2610100000110020017, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Іпотекодавцю за цим договором належать майнові права на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. 17 травня 2007 року за реєстром № 1152, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 2092593 (згідно з витягом з ДРП від 17 травня 2007 року № 3993976).
18 травня 2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку із посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного в договорі домоволодіння із земельною ділянкою площею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до припинення дії договору іпотеки; зареєстровано в реєстрі за № 1173.
07 вересня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_6 , продала та передала у власність ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 що складається з житлового будинку цегляного, загальною площею 586, 7 кв. м, житловою площею 289, 7 кв. м, зазначеного в плані під літерою «А», літньої кухні цегляної, загальною площею 28, 2 кв. м, зазначеної в плані під літерою «Б», воріт металевих, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначених в плані під № 1, сауни, цегляної, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначеною в плані під літерою «В».
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23782267, витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 23782300, виданих Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 07 вересня 2009 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_3 .
Згідно з копією довідки № 07526 для оформлення витягу з Реєстру, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 07 вересня 2009 року за заявою ОСОБА_3 з метою відчуження, загальна експертна вартість будинковолодіння на АДРЕСА_1 становила 538 578, 00 грн.
Відповідно до довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 22 лютого 2011 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу, зареєстрованим в реєстрі за № 1059 від 07 вересня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Кучак Н. В.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33921370, виданого ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 23 квітня 2012 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_3 .
Згідно з договором купівлі-продажу домоволодіння від 24 квітня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевською С. П., зареєстрованим в реєстрі за № 430, витягом з Державного реєстру правочинів від 24 квітня 2012 року № 11251855, витягом про державну реєстрацію прав № 33951233, виданим ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 25 квітня 2012 року, ОСОБА_3 продала та передала у власність ОСОБА_4 домоволодіння АДРЕСА_1 що складається з житлового будинку цегляного, загальною площею 586, 7 кв. м, житловою площею 289, 7 кв. м, зазначеного в плані під літерою «А», літньої кухні цегляної, загальною площею 28, 2 кв. м, зазначеної в плані під літерою «Б», воріт металевих, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначених в плані під № 1, сауни, цегляної, загальною площею 26, 2 кв. м, зазначеною в плані під літерою «В».
Оцінка аргументів касаційної скарги
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував таке.
Спір про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на жилий будинок має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 18 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки або іншого нерухомого майна (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 20 згаданого Закону).
Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначив, що договір купівлі-продажу від 17 травня 2007 року посвідчено нотаріусом із порушенням вимог законодавства, а тому реєстрація права власності за покупцем на підставі цього договору підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем під час розгляду справи не доведено, що державною реєстрацією права власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року порушено його права як попереднього власника нерухомого майна. Договір купівлі-продажу від 17 травня 2007 року в судовому порядку недійсним не визнаний, судами не встановлено нікчемності такого правочину, а тому відсутні правові підстави вважати, що державна реєстрація права власності відбулася із порушенням вимог законодавства України.
Доводи заявника про нікчемність правочину з підстав недотримання його нотаріальної форми відхилені, оскільки спростовані матеріалами справи. Судами перевірено дотримання письмової нотаріальної форми правочину, на підставі якого здійснювалась державна реєстрація права власності.
Заявником не доведено належними та допустимими доказами, що домоволодіння вибуло з його володіння поза його волею, такі обставини судами першої та апеляційної інстанцій також не встановлені.
Щодо доводів про недійсність паспорта ОСОБА_1 на момент укладення договору купівлі-продажу, то судами зроблено обґрунтовані висновки на підставі правильного застосування норм матеріального права, що паспорт на момент вчинення правочину був дійсним.
Відповідно до пункту 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Пунктом 18 цього Положення передбачено, що для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Зважаючи на наведені правила, вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України здійснюється протягом місяця з досягнення особою відповідного віку, а не у день виповнення 25- чи 45-річного віку.
Враховуючи, що, як встановлено судами, правочин вчинено ОСОБА_1 на п'ятий день після досягнення ним 45-річчя, тому відсутні правові підстави вважати, що його паспорт на момент вчинення правочину був недійсним.
Додатково Верховним Судом враховано, що особа, яка просить захистити своє цивільне право або охоронюваний законом інтерес, не може посилатися як на підставу надання такого захисту на протиправність своїх дій, що нібито створило підставу для позову. Це не відповідатиме принципові розумності, справедливості та добросовісності, що є загальною засадою здійснення цивільних прав та реалізації цивільних обов'язків.
Судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку усім зібраним у справі доказам та доводам заявника, не встановлено порушення його прав вчиненням реєстраційних дій відповідачем. Доводи касаційної скарги зводяться до непогодження із оскаржуваними судовими рішеннями та переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених у частині першій статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко