Справа №757/64183/16-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/13762/2019
22 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Гуля В.В., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни, стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,
08 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою, де просив, з врахуванням проведених змін та доповнень, скасувати постанову заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни від 02 лютого 2018 року про закінчення виконавчого провадження №54613005 щодо примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року по справі №757/64183/16-ц,
зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження №54613005 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року по справі №757/64183/16-ц в частині його поновлення на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що по примусовому виконанню виконавчого листа №757/64183/16-ц, 30 серпня 2017 року Печерським районним судом міста Києва,в частині негайного виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з Правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», видано виконавчий лист.
З метою добровільного виконання рішення суду Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» видано наказ №127100 від 26 січня 2018 року «Про поновлення на роботі за рішенням суду», яким скасовано наказ №2367/ос від 12 грудня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», поновлено його на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».
У зв'язку із цим, постановою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02 серпня 2018 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що рішення суду виконано фактично згідно з виконавчим документом, видано наказ №127/ос від 26 січня 2018 року та внесено відповідний запис до трудової книжки, виконавче провадження №54613005 закінчено.
Однак, заявник посилається на те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року у справі №757/64183/16-ц в частині негайного виконання, зокрема, поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» фактично не виконано, адже, з наказу про його поновлення вбачається, що його робоче місце перенесено за іншою адресою, а тому заявник зазначає, що йому нав'язано інші умови ніж були до його звільнення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року в задоволенні поданої скарги ОСОБА_1 відмовлено.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження була ухвалена державним виконавцем правомірно, та з урахуванням вимог ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом виконано, а ОСОБА_1 поновлено на тій посаді на якій він перебував до звільнення на підставі рішення суду.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року скасувати та ухвалити судове рішення про скасування постанови заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни від 02 лютого 2018 року про закінчення виконавчого провадження №54613005.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року у справі №757/64183/16-ц, яке залишено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року без змін, позов ОСОБА_1 задоволено частково ( а.с. 73-80, 137-142 т. 2 ).
Поновлено його на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 . суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 551 451 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено та розподілено судові витрати.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 70 110 грн. ( а.с. 73-80 т. 2 ).
Постановою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни від 04 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження №54613005 по примусовому виконанню рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» ( а.с. 158 т. 2 ).
Державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій з примусового виконання рішення, таких як, накладення штрафу та направлення вимог державного виконавця ( а.с. 159, 160 т. 2 ).
Відповідно до листа Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» ЦЦЦП-19/89 від 29 вересня 2017 року вбачається, що в структурі та в штатному розписі Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» посада директора з правових питань і корпоративного управління відсутня ( а.с. 156 т. 2 ).
З метою виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» проводиться відповідні організаційно-розпорядчі заходи для забезпечення поновлення ОСОБА_1 на роботі ( там же ).
Наказом Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» №127/0с від 26 січня 2018 року «Про поновлення на роботі за рішенням суду», скасовано наказ №2367/ос від 12 грудня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», поновлено його на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» ( а.с. 167 т. 2 ).
Постановою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни від 02 лютого 2018 року, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з підстав того, що рішення суду виконано фактично згідно з виконавчим документом, наказ №127/ос від 26 січня 2018 року та внесено відповідний запис до трудової книжки, виконавче провадження №54613005 закінчено ( а.с. 208 т. 2 ).
Не погоджуючись з діями заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою ( а.с. 204-207, 222т. 2, а.с. 4-11 т. 3 ).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року в задоволенні поданої скарги ОСОБА_1 відмовлено з посилання на необґрунтованість заявлених вимог ( а.с. 25-27 т. 3 ).
Проте, при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог скарги щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та вважає за необхідне зазначити наступне.
Так,місцевий суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 судовим рішенням поновлено на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», тоді як, фактично його було поновлено на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», з виконанням посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією в 2018 році у філії Дарницький вагоно-ремонтний завод, що по вул. Алма-Атинська, 74 м. Києва,тобто на іншій посаді.
Окрім цього, в трудовй книжці заявника був здійснений запис про поновлення на роботі наступного змісту: «…Запис №19 вважати недійсним. Поновлено на попередній роботі…» ( а.с. 169 т. 3 ), що, на переконання суду другої інстанції, не відповідає змісту ухваленого судового рішення по справі та тексту наказу №127/Ос від 26 січня 2018 року ( а.с. 165 т. 3 ).
Також, місцевий суд не звернув уваги на обставини, що були встановлені судовим рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 липня 2019 року по спору між цими ж сторонами у справі №757/25588/18-ц, яке постановою Донецького апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року було залишено без змін ( а.с. 12-15, 127-136 т. 3 ).
Так, вказаним рішенням встановлено, зокрема, те, що при поновленні на посаді ОСОБА_1 було звужено його завдання та обов'язки, також було звужено його права.
Кваліфікуючи вимоги до посади, які зазначені в новій посадовій інструкції відрізняються від кваліфікуючих вимог на посаду, що діяли на час незаконного звільнення, також було обмежено право відповідача до доступу до відомостей, що відносяться до конфіденційної та комерційної інформації.
Основними прямими обов'язками відповідача за новою посадовою інструкцією було надання консультацій та методичної допомоги фахівцям філії «Дарницький вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо правової роботи, також у новій посадовій інструкції відсутні відомості, що зазначена посада відноситься до категорії керівників.
В новій посадовій інструкції, яка відокремлювала коло обов'язків відповідача, повністю відсутні посилання на організаційно-розпорядчі функції керівника, також зазначено конкретне розташування робочого місця, що не співпадає з місцем розташування апарату управління ( а.с. 12-15 т. 3 ).
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 18, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 5, 10-13, 51, 76-82, 251, 263, 447, 451 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні вимог скарги щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Щодо вирішення решти вимог поданої скарги, то з точки зору другої інстанції, місцевий суд обґрунтовано прийшов до переконання про їх залишення без задоволення відповідно до ст. 451 ЦПК України.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 18 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК, в редакції, що діяла на момент її ухвалення.
Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому, суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37-38 Закону про виконавче провадження, в редакції, що діяв на момент ухвалення постанови, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення ( частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження, в редакції, що діяв на момент ухвалення постанови.
Отже, зазначені заявником вимоги щодо зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження №54613005 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року по справі №757/64183/16-ц в частині його поновлення на посаді директора з правових питань і корпоративного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», окрім іншого, не ґрунтуються на вимогах зазначеної постанови.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, знайшли своє часткове підтвердження, унаслідок чого судове рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог скарги щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення цих вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю.
З огляду на викладене, з точки зору апеляційного суду, в решті судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Доводи відзиву Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на апеляційну скаргу ( а.с. 111-117 т. 3 ), зокрема, про те, що судове рішення виконане боржником в повному обсязі, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не є правою підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення увстановленій апеляційним судом частині.
Крім цього, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення строку для подачі відзиву, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року ( а.с. 59-60 т. 3 ) та відповідно до положень ст. 127 ЦПК України продовжити строк для його ( відзиву ) подачі, оскільки товариство не мало можливості своєчасно його подати ( а.с. 71 т. 3 ) .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни, стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в частині відмови в задоволенні вимог скарги щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення цих вимог.
Скасувати постанову заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни від 02 лютого 2018 року про закінчення виконавчого провадження №54613005 щодо примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року по справі №757/64183/16-ц.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
Л.П. Сушко