Справа № 363/4598/16 Головуючий в суді І інстанції Котлярова І.Ю.
Провадження № 22ц-824/11552/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
17 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Мельника Я.С.,
суддів: Іванової І.В., Матвієнко Ю.О.,
за участі секретаря Гановської А.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25 червня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин град» про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 червня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв'язку із не явкою позивача у судові засідання 06 травня 2019 року та 25 червня 2019 року.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що він жодного разу не був належним чином в передбачений законом спосіб повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому вважає залишення судом позовної заяви без розгляду безпідставним та таким, що не відповідає закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи повторно без не з'явився у судове засідання.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; відсутність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, рішення від 26 травня 1988 року); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, рішення від 16 грудня 1999 року).
Враховуючи вищезазначене, під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін «правом на суд».
З матеріалів справи вбачається, позивач не був у встановлений законом спосіб належним чином повідомлений про час та дати призначених в справі судових засідань, оскільки йому не були вручені судові повістки, поштові відправлення яких повернулися до суду із відміткою на конвертах «за закінченням терміну зберігання» (т.2, а.с.2,8). Крім того, суд першої інстанції не використав інші передбачені ЦПК України способи повідомлення позивача про місце та час розгляду справи і вручення йому судових повісток.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, суд першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав, зокрема, за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду справи залишив позовну заяву без розгляду.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 25 червня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: