Справа 754/10159/19 Головуючий у І-й інстанції - Лісовська О.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/13229/2019 Доповідач Заришняк Г.М
17 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про скасування рішення та запису про державну реєстрацію,-
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною.
Ні позивач ОСОБА_2 , ні його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не наведено достатньо підстав, які могли б свідчити про те, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, а також не надано жодних доказів того, що відповідач має намір на відчуження вказаної квартири.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 була передана в іпотеку ВАТ «Український професійний банк» на підставі договору іпотеки від 24 липня 2007 року.
05 березня 2018 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» Мельником Д.С. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39998421 (час винесення о 14:02:43.) Вказаним рішенням на квартиру АДРЕСА_1 було здійснено перереєстрацію права власності, яке зареєстровано за ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп».
05 лютого 2018 р. о 14:24:53 вказаним державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК Дніпрофінасгруп».
Перехід права власності на квартиру вважав незаконним, а тому зазначене рішення та запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та договору іпотеки.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 05 лютого 2018 року державним реєстратором Мельником Д.С., Комунальне підприємство «Центр державної реєстрації», прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК Дніпрофінасгруп».
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, позивач посилався на те, що відповідач, керуючись ст. 319 ЦК України, за час розгляду справи в суді матиме право розпорядження спірним майном, в тому числі право відчужити його будь-яким третім особам за цивільно-правовою угодою, що потягне за собою подальшу перереєстрацію права власності на спірне майно та унеможливить реальне виконання рішення суду, оскільки майно потрібно буде повертати у інших осіб, які можуть мати статус добросовісного набувача.
Разом з тим, як стало відомо з пояснень представника відповідача у суді апеляційної інстанції, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у справі за його позовом до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій з відчуження спірної картири незаконними.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року залишено без змін.
В рамках розгляду вказаної цивільної справи ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп». Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 05 березня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», про що зазначив у своїй заяві про забезпечення позову позивач.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2018 року,було скасовано заходи забезпечення позову - скасовано арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп», вжитий відповідно до ухвали судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, на даний час предметом позову є скасування рішення та запису державного реєстратора про державну реєстрацію за ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" права приватної власності на вказану квартиру.
Позивачем ОСОБА_2 не надано доказів того, що відповідач має намір на відчуження вказаної квартири, та не доведено, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, обґрунтовано відмовивши в задоволенні заяви представника позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Постановлена судом ухвала відповідає нормам процесуального права і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 21 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: