Головуючий у суді першої інстанції Гончарук В.П.
Єдиний унікальний номер справи № 755/10474/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11598/2019
17 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , особи яка не приймала участі у справі, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У липні 2017 року позивач звернувся із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно , в тому числі на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .
Позивач, 26 червня 2017 року , звернувся до Десятої державної нотаріальної контори м. Києва із заявою про прийняття спадщини .
Постановою державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину , із посиланням на пропуск ним шестимісячного строку для прийняття спадщини .
Позивач зазначає ,що строк був пропущений ним з поважних причин . Після смерті брата він пережив сильний стрес , у нього велика родина , яка потребує його допомоги ,як йому було відомо , на спадщину ніхто не претендував , він юридично необізнаний , крім того , строк який він пропустив є незначним - 9 днів, а тому просив визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини .
Рішенням Дніпровського районного суду Київської області від 25 вересня 2017 року позов задоволено .
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , особа яка не приймала участі у справі , подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на ту обставину, що вказаним рішенням вирішено питання про її права та обов'язки щодо спадкового майна ОСОБА_3 , який є її батьком, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 17 жовтня 2019 року ,за адресами , які зазначені в матеріалах справи. Заяв , клопотань про відкладення розгляду справи від позивача до суду не надходило , а відтак відсутні підстави вважати причини його неявки поважними.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково таких підстав
Як видно із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ( а.с. 12).
Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно , в тому числі на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .( а.с.7) .
Позивач, 26 червня 2017 року звернувся до Десятої державної нотаріальної контори м. Києва із заявою про прийняття спадщини .
Постановою державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину , із посиланням на пропуск ним шестимісячного строку для прийняття спадщини ( а.с. 9) .
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги за законом , відповідно до ст. 1262 ЦК України, як рідний брат померлого. Задовольняючи вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд вірно виходив з того, що строк пропущений позивачем є незначним (всього дев'ять днів).
Доводи апелянта, що вказаним рішенням вирішено питання про її права та обов'язки, суд не приймає до уваги , оскільки під час ви рішення питання про визначення додаткового строку необхідного для прийняття спадщини, суд не вирішує питання щодо визнання права власності на спадкове майно, а лише визначає строк, протягом якого особа може як прийняти спадщину, так і відмовитися від неї .
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) , а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд першої інстанції не врахував вказаних положень діючого законодавства. З матеріалів справи видно, що Київська міська рада зазначена відповідачем, натомість, спадщина ще не визнана відумерлою, крім того, суд не встановив коло осіб, які претендують на спкадкове майно, зокрема позивач, як рідний брат, не міг не знати , що у брата є діти, які є спадкоємцями першої черги за законом, а відтак, зазначення відповідачем Київської міської ради є передчасним.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року N 2 роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (17 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, ЄДРСРУ № 73469613).
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції , відповідно до ст. 367 ЦПК України , колегія суддів вважає ,що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню ,з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Десята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 24 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді