Справа №1.380.2019.004243
23 жовтня 2019 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Рибак Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі порушення митних правил,
встановив :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. №4167/20900/18 від 14.08.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладення адміністративного стягнення в розмірі 8 500,00 гривень, а провадження по справі закрити.
Обґрунтовуючи заявлений позов покликається на те, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного Кодексу України та накладено штраф в розмірі 8 500,00 гривень. Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. На думку позивача, посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення його до відповідальності, не враховано всіх обставин справи та розглянуто справу за його відсутності. Також вказує на те, у його діях був відсутній склад будь-якого порушення, чого не взято до уваги митним органом. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Також не подав до суду відзиву на позовну заяву. Суд постановив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. №4167/20900/18 від 14.08.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень.
Згідно вказаної постанови, громадянином Республіки Польща ОСОБА_1 перевищено строк тимчасового вивезення транспортного засобу марки «VW TOURAN», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Німеччина) з митної території України більше ніж на десять діб. Зазначено, що автомобіль ввезено на територію України в митному режимі «транзит». Всупереч вимогам ст.192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657, громадянин ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звернувся.
Розгляд адміністративної справи проведено у відсутності позивача, що про свідчить відмітка в оскаржуваній постанові.
Відповідно до статей 90, 95 МК України, транзитом визначається митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.
За порушення строків, визначених ст.95 МК України, встановлена відповідальність, передбачена ст.470 МК України.
Частиною 3 ст.470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів.
Згідно із ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, статтею 489 Митного Кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту даної статті випливає, що, у постанові повинно бути обґрунтовано і вмотивовано юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов'язана з повним, всебічним і об'єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.
Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.
Згідно ст.498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право давати письмове чи усне пояснення по суті скоєного правопорушення, а також може заявляти клопотання про складання протоколу та розгляд справи, в разі відмови від пояснень або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол.
При цьому, органом уповноваженим на розгляд справи позивача було проігноровано вищевказані вимоги закону та розглянуто справу у його відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що в свою чергу позбавило позивача права надати під час розгляду справи пояснення з приводу ймовірного порушення митних правил та надати з цього приводу відповідні докази. Митним органом не подано суду жодного доказу щодо належного оповіщення позивача про розгляд його справи.
Наведені обставини ставлять під сумнів справедливість провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки під час розгляду справи митним органом не отримано пояснень від правопорушника та не з'ясовано ступеня його вини, наявність чи відсутність умислу на вчинення даного правопорушення, адже як зазначає позивач, у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України
Вказує, що при ввезенні та територію України транспортного засобу марки «VW TOURAN», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Німеччина) його автомобіль поміщено в режим «тимчасового ввезення», тобто на 1 (один) рік, що підтвердили і представники митниці, які здійснювали митні процедури. Крім цього, вказує на те, що митним органом допущені істотні недоліки при винесенні постанови, оскільки він не являється громадянином Польщі а є громадянином Німеччини, на підтвердження чого подав суду копію паспорта.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, та не подав суду жодних доказів на спростування доводів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів , показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
За таких обставин, суд вважає, що мотиви наведені митним органом в оскаржуваній постанові на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, не є достатніми та обгрунтованими, оскільки провадження у справі відбулось без забезпечення повноти дослідження обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід направити на новий розгляд до Львівської митниці ДФС. При цьому, під час розгляду справи уповноваженому органу слід врахувати обставини, наведені у даному судовому рішенні, які стали підставою для скасування оскаржуваної постанови, усунути вказані недоліки та оцінити доводи позивача щодо відсутності у його діях складу правопорушення.
Водночас, суд зазначає, що відсутні законні підстави для закриття провадження у справі, оскільки для об'єктивного рішення у ній уповноваженим представникам митного органу слід перевірити усі доводи позивача, наведені у даній позовній заяві, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. №4167/20900/18 від 14.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладення адміністративного стягнення в розмірі 8 500,00 гривень - скасувати.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України направити на новий розгляд до Львівської митниці ДФС.
У решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2019 року.