22 жовтня 2019 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю:
секретаря судових засідань Харабари А.І.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Осокіна А.Л.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2019 року, -
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 08.03.2019 року о 23 год. 27 хв. в с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
На вказану постанову суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови районного суду щодо нього і скасувати її та прийняти нову, якою закрити провадження по справі.
ЄУНСС 723/1132/19 Головуючий у 1 інстанції: Дедик Н.П.
Провадження № 33/822/575/19 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Щодо пропуску строку вказує на те, що участі у розгляді справи районним судом він не брав, оскільки в той час передував на заробітках за межами України. Про винесену щодо нього постанову дізнався коли працівники поліції прийшли вилучити у нього посвідчення водія. Саме тому він 25 вересня 2019 року прийшов до районного суду щоб ознайомитися із матеріалами справи. Вважає, що за таких обставин строк на апеляційне оскарження йому має бути поновлений.
Щодо незаконності постанови районного суду зазначає, що районним судом не було взято до уваги те, що він не керував транспортним засобом та не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння. Працівники поліції та лікар чинили на нього тиск. Вказує на те, що у нього не питали про наявність документів, які б посвідчували його особу.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Так, в апеляційній скарзі, поданій до районного суду 30 вересня 2019 року, ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вказує на те, що лише 25 вересня 2019 року ознайомився з матеріалами справи щодо нього.
Враховуючи те, що постанову районного суду було винесено за його відсутності, даних про вручення останньому повідомлень про розгляд справи в матеріалах справи немає, а конверти, що надсилалися були повернуті до суду у зв'язку із їх неврученням адресату, оскільки останній тривалий час знаходився за межами України, за таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 постанови Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2019 року підлягає поновленню.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, у поряду ст. 294 КУпАП, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, про що має бути зазначено у постанові.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддею місцевого суду вказаних вимог не було дотримано в повному обсязі.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя в своїй постанові
лише формально зазначив, що вина останнього підтверджується наявними матеріалами справи, без надання оцінки кожному доказу по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності- з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.
Враховуючи зазначене, вважаю, що районним судом було застосовано спрощений підхід до судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, проігноровано права особи, яка притягається до відповідальності, що є неприпустимим.
В апеляційному суді, ОСОБА_1 пояснив, що того дня, 08.03.2019 року, він їхав в автомобілі додому разом із своїм братом ОСОБА_2 , його дружиною та їх дітьми. За кермом був ОСОБА_2 , але коли машина «заглохла» і він не міг її завести, ОСОБА_1 спробував сам завести автомобіль. Саме в цей час під'їхали працівники поліції і відразу ж забрали його до свого автомобілю. Там йому повідомили, що потрібно їхати до лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння. Вказує на те, що поїхав разом із ними, хоча неодноразово казав їм, що не керував транспортним засобом. Зазначає, що не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння в лікарні але лікар сам сказав, що якщо він ще раз не дуне в «Драгер» то на нього складуть протокол за відмову від проходження огляду.
Свідок ОСОБА_2 не мав змоги з'явитися до апеляційного суду, проте надав нотаріальним чином завірені пояснення у яких підтвердив той факт, що 08.03.2019 року саме він керував автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , у якому також були його дружина, діти та ОСОБА_1 Вказує, що коли автомобіль перестав їхати і він не зміг його завести, за кермо сів ОСОБА_1 , щоб спробувати завести машину. Саме в той час під'їхали працівники поліції та забрали ОСОБА_1 до свого автомобіля. ОСОБА_2 зазначає, що казав поліцейським, що ОСОБА_1 не керував автомобілем.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №015360 від 08.03.2019 року ОСОБА_1 ставиться у провину факт керування ним автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області з ознаками алкогольного сп'яніння (стійкий запах алкоголю з порожнини рота) та відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом диспозиції ч.1ст.130 КУпАП, відповідальності підлягають особи, які керують транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, або особи, які керували транспортним засобом та відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання
функцій водія під час руху такого засобу.
Матеріали провадження не містять та суду не було надано доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 08.03.2019 року за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №015360 та постанові районного суду, а тому доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не спростовані належними і допустимими доказами.
Разом з тим як вбачається із відеозапису з боді-камер ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції та більше того йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП (а.с.7).
Жодних свідків які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 та зупинки транспортного засобу не було. Натомість свідок ОСОБА_2 вказав апеляційному суду на те, що саме він керував того вечора транспортним засобом, а ОСОБА_1 лише допомагав завести автомобіль коли він перебував в несправному стані.
Більше того, на відео із боді-камер чітко видно як ОСОБА_1 двічі на прохання лікаря дує у прилад схожий на «Драгер» у лікарні. На невдалі спроби ОСОБА_1 саме лікар вказує на те, що буде розцінювати такі його дії як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння
Для усунення встановлених суперечностей, апеляційним судом викликалися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також інспектор Сторожинецького ВП ГУНП В Чернівецькій області, лейтенант поліції Клим Д.М., однак останні, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до апеляційного суду не з'явились та не повідомили про причини своєї неявки.
За таких обставин, підтвердити чи спростувати встановлені по справі обставини, як і надати оцінку правдивості та вірності складених документів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не виявилося можливим.
Більше того, в матеріалах провадження відсутні документи які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачу керування іншій особі, у відповідності до ст. 266 КУпАП, що також ставить під сумнів дії працівників поліції.
Оскільки апеляційним судом було встановлено, що доказів які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали провадження не містять, то за таких обставин відсутні підстави для висновку поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 є у даному випадку суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що в свою чергу виключає адміністративну відповідальність за цим законом, а тому всі подальші дії працівників поліції з приводу освідчення останнього на стан сп'яніння, слід визнати недійсними.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконливого висновку, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч.2 ст. 62 Конституції України, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 266, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.П. Потоцький