09 жовтня 2019 року
м. Чернівці
справа № 723/4455/18
провадження 822/867/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.
суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б.
секретар Вовкун Н.Ю.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
апеляційна скарга Розкрут Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2019 року
головуючий в суді першої інстанції суддя Бужора В.Т.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22100 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 15 грудня 2016 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, що є об'єктом незавершеного будівництва дев'яносто три відсотка (93%) готовності, площею 139 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий № 7324582000:02:001:0457, загальною площею 0,0769 га, яка знаходиться в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області.
В позові посилається на те, що при вчиненні нотаріусом виконавчого напису нотаріусом не перевірено безспірність суми заборгованості за кредитним договором, а також з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2019 року в позові ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» надало нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, встановлюють прострочення виконання зобов'язання, а також докази направлення кредитором та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Розкрут В.В . , яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вказував на те, що виконавчий напис вчинений нотаріусом без дотриманням Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Нотаріус під час вчинення нотаріального напису не перевірив правильність нарахування заборгованості, відповідність суми нарахованої заборгованості.
Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
01 грудня 2006 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 уклали договір про іпотечний кредит №3010. Відповідно до умов вказаного договору останній отримав кредит у розмірі 200 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12 відсотків річних (а.с.6-10).
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору про іпотечний кредит рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2011 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі станом на 27 січня 2011 року на суму 234656 доларів США 48 центів (а.с.11-12)
17 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-Інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір про відступлення прав вимоги, згідно умов якого право вимоги за договором про іпотечний кредит від 01 грудня 2006 року №3010 перейшло до ТзОВ «Кредитні ініціативи».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 липня 2013 року замінено стягувача у виконавчому провадженні №31223681 від 16 лютого 2012 року з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ТзОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.16-17)
14 листопада 2016 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення кредиту та просило погасити заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2006 року №3010, яка виникла станом на 01 листопада 2016 року в розмірі 581 969 доларів США 30 центів та складалася із заборгованості: за кредитом в розмірі 184954 доларів США; по відсотках в розмірі 153692 долари США 66 центів; пені в розмірі 221357 доларів США 66 центів; комісії в розмірі 21964 долари США 98 центів (а.с.24).
ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до приватного нотаріуса Чуловського В.А. з заявою про вчинення виконавчого напису. Просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, що є об'єктом незавершеного будівництва дев'яносто три відсотка (93%) готовності, площею 139 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий № 7324582000:02:001:0457, загальною площею 0,0769 га, яка знаходиться в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області (а.с.104).
15 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22100 про звернення стягнення на житловий будинок, що є об'єктом незавершеного будівництва дев'яносто три відсотка (93%) готовності, площею 139 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий № 7324582000:02:001:0457, загальною площею 0,0769 га, яка знаходиться в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області, які належать на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за період з 01 жовтня 2015 року по 1 листопада 2016 року, в розмірі 9201164 гривні 83 копійки, яка складалася із заборгованості: за кредитом в розмірі 4716182 гривні 32 копійки, і по відсотках в розмірі 3921535 гривень 54 копійки, комісії в розмірі 560445 гривень 97 копійок, який став підставою для відкриття виконавчого провадження (а.с.20-21)
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення з наступних підстав.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про іпотеку».
При цьому стаття 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частинами першою, другою статті 35 цього Закону визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2011 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, а рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2011 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі станом на 27 січня 2011 року на суму 234 656 доларів США 48 центів, яка складається із заборгованості: по кредиту в розмірі 184954 долари США, по відсотках в розмірі 47390 доларів США 56 центів, пені в розмірі 2311 доларів США 92 центи, комісії 64393 гривень 97 копійок.
Отже, звернувшись про стягнення усієї заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» змінило строк виконання основного зобов'язання, а тому, саме з цього часу припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки та комісію за кредитом. Права та інтереси банку в спірних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.
Оскільки після спливу строку кредитування позивач не мав права нараховувати відсотки за кредитом, комісію та інші платежі, передбачені кредитним договором, а звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, ТзОВ «Кредитні ініціативи» просило вчинити виконавчий напис для погашення заборгованості за кредитним договором, нарахованої за період після настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором, з 01 жовтня 2015 року по 01 листопада 2016 року.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису від 15 грудня 2016 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент вчинення виконавчого напису були відсутні документи на підтвердження безспірності вимог банку.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.3 п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у разі невідповідності висновків суду обставинам справи та у разі порушення судом першої інстанції процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи всі обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2019 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., 15 грудня 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 22100 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, що є об'єктом незавершеного будівництва дев'яносто три відсотка (93%) готовності, площею 139 кв.м., будівельним об'ємом 380,7 куб, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, кадастровий № 7324582000:02:001:0457, загальною площею 0,0769 га, яка знаходиться за адресою: Чернівецька область Сторожинецький район в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які належать на праві власності ОСОБА_1 ..
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, N 3674-VI (далі - Закону) встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви складав 704 гривні 80 копійок (1762*0,4).
Розмір судового збору за подання до суду апеляційної скарги складає 1057 гривень 20 копійок (704,8*150/100).
Згідно постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи зазначене, слід стягнути з ТзОВ «Кредитні ініціативи» на користь держави 1762 гривні в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги .
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2019 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 15 грудня 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 22100 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, що є об'єктом незавершеного будівництва дев'яносто три відсотка (93%) готовності, площею 139 кв.м., будівельним об'ємом 380,7 куб, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, кадастровий № 7324582000:02:001:0457, загальною площею 0,0769 га, яка знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які належать на праві власності ОСОБА_1
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь держави 1762 гривні в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 18 жовтня 2019 року.
Головуючий (підпис) М.І. Кулянда
Судді (підпис) О.О.Одинак
(підпис) І.Б. Перепелюк
З оригіналом згідно: