Справа № 711/6094/19
22 жовтня 2019 року
м.Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої
адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження за № 12019251010003021 від 12.06.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суклея Слободзейського р-н республіка Молдова, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з ІІ групою інвалідності, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
12.06.2019 близько 07 години 20 хвилин водій автомобіля ВАЗ-21043 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , рухаючись по пр. Хіміків в м. Черкаси зі сторони вул. Сурікова в напрямку вул. С. Кішки, на перехресті з вул. В. Чорновола поблизу будинку № 58 проявив неуважність та порушив вимоги:
- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 8.7.3.е) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
- п. 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно до якого у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Під час руху він, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при увімкненому на світлофорному об'єкті у напрямку його руху забороняючому рух (червоному) сигналі світлофора, на перехресті пр. Хіміків та вул. В. Чорновола, поблизу будинку № 58 в м. Черкаси, не зупинив керований ним автомобіль ВАЗ-21043, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія) та продовжив свій рух, виїхав на перехрестя, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перетинала проїзну частину пр. Хіміків по вище вказаному регульованому пішохідному переходу на дозволяючий рух (зелений) сигнал світлофору, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/764 від 19.07.2019, отримала тілесні ушкодження: травма голови з переломом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеню, крововиливом в ліву півкулю головного мозку, раною м'яких тканин голови, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; травма правого променево-зап'ясного суглобу та кисті з переломом обох кісток передпліччя та першої п'ясної кістки до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Спричинення потерпілій ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1508/19-23 від 23.07.2019, з порушенням водієм автомобіля ВАЗ-21043 з реєстраційним номером НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимог п.п. 8.7.3.е); 8.10 Правил дорожнього руху України.
За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_7 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе визнав повністю, вказав, що обставини вчиненого ним злочину відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті, пояснив, що дійсно автомобіль ВАЗ-21043 р.н. НОМЕР_1 під його керуванням 12.06.2019 близько 07 години 20 хвилини їхав про проспекту Хіміків. В якійсь момент він відволікся, що стало причиною наїзду на пішохода ОСОБА_5 . Визнав, що рухався на червоне світло світлофору, а потерпіла переходила на дозволений - зелений сигнал світлофору. Він частково відшкодував шкоду в розмірі 12500 грн. Дуже співчуває потерпілій та жалкує з приводу вчиненого. Просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, так як автомобіль йому потрібен як особі з інвалідністю ІІ групи, так і для того, щоб використовуючи його він змін отримувати матеріальний дохід та відшкодовувати шкоду потерпілій.
Повне визнання вини обвинуваченим, незаперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали підставою для постановлення судом ухвали про можливість здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Разом з тим, суд скористався своїм правом та дослідив окремі докази, які доводять винуватість ОСОБА_7 та встановлюють обставини, які підлягають доказуванню, зокрема суд оцінив як належний та допустимий доказ:
1. Показання потерпілої ОСОБА_5 , яка повідомила, що 12.06.2019 близько 07 год. 20 хв. вона переходила проїзну частину проспекту Хіміків по пішохідному переходу. Обставини наїзду на неї вона не пам'ятає. Підтвердила, що обвинувачений їй сплатив 12500 грн., які вона використала на власний розсуд. При призначенні покарання поклалась на справедливе рішення суду.
2.Відомості, які містяться в протоколі огляду місця події від 12.06.2019 з фототаблицями та схемою дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 50-59), які встановлюють місце злочину та дані, які використовувались під час з'ясування обставин цього злочину.
3. Висновком експерта №02-01/764 від 19.07.2019, який підтверджує тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 , їх локалізацію та категорію як середньої тяжкості так і тяжкого ступеню як такі, що небезпечні для життя. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при наїзді автомобіля (т.1 а.с. 67-68).
4. Висновком експерта №1508/19-23 від 23.07.2019, який встановлює, що дії водія ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с. 70-72).
Мотиви призначення покарання.
За кваліфікацією злочин вчинений ОСОБА_7 відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.12 КК України).
Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, суд визначає як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому щире каяття обвинуваченого ОСОБА_7 , про яке він заявив в судовому засіданні, на думку суду, носить реальний характер, він дійсно, відверто, а не уявно визнав свою провину у вчиненому злочині, проявив щирий жаль з приводу цього, що насамперед виразилось у частковому відшкодуванні потерпілій завданих злочином збитків на суму 12500 грн., що вказує на бажання виправити наслідки вчиненого.
Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання , судом не встановлені.
Суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину; а також характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, що дає підстави визнати необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, призначення покарання, яке відповідає виду в межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України, з визначенням його мінімального строку.
Водночас враховуючи особу винуватого; те, що він є батьком неповнолітньої дити 2013 року народження; те, що він є особою з ІІ групою інвалідності; відсутність у нього негативної характеристики та судимостей; часткове відшкодування останнім завданих збитків, а тому суд вбачає можливість виправлення ОСОБА_7 без реального відбування покарання, визначеного ч.2 ст. 286 КК України. З цього приводу доцільне буде звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує наявність у обвинуваченого інвалідності, те, що транспортний засіб є джерелом його доходу, що викликає потребу у використанні транспортного засобу, а тому приходить до висновку про можливість не позбавляти ОСОБА_7 права керувати транспортним засобом. Таке рішення суд прийняв, бо вважає, що ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без позбавлення такого права.
Рішення суду з приводу цивільного позову.
Позов прокурора в інтересах держави підлягає залишенню без розгляду на підставі клопотання прокурора з цього приводу.
Що стосується позову потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди завданим кримінальним правопорушенням суд вирішує наступне.
Позивач ОСОБА_5 заявила вимоги про стягнення із ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Обвинувачений визнав вказані вимоги, а тому за відсутності сумніву щодо добровільності їх визнання, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Водночас такі вимоги підлягають до часткового задоволення, так як обвинувачений вже відшкодував 12500 грн. як відшкодування шкоди, які потерпіла використала на власний розсуд. Таким чином до стягнення із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої підлягає моральна шкода в сумі 37500 грн. (розрахунок 50000 грн. - 12500 грн. = 37500 грн.).
Рішення суду про долю речових доказів.
Відповідно до положень ст. 100 КПК України автомобіль ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання ОСОБА_7 , необхідно залишити у нього як законного володільця.
Рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 3140,00 грн.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягають стягненню документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_7 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради до ОСОБА_7 про стягнення витрат на лікування залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 37500,00 грн.
Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання ОСОБА_7 , залишити у нього як законного володільця.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на суму 3140,00 грн.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий: ОСОБА_1