Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 355/323/17
провадження № 61-26587св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання неправомірними дій, визнання невиплаченої пенсії спадковим майном, стягнення грошових коштів,
за касаційною скаргою Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року у складі судді Лисюка О. Д. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Мельника Я. С., Фінагєєва В. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Баришівське об'єднане управління ПФУ Київської області), визнати невиплачену пенсію в розмірі 127 162,99 грн спадковим майном та стягнути з Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області ( далі - ГУ Державної казначейської служби України у Київській області) на її користь 127 162,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі і на невиплачену основну та додаткову пенсію в сумі 127 162,99 грн, яка нарахована на підставі рішення Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, однак ОСОБА_2 за життя не виплачена.
У видачі свідоцтва про право на спадкування основної та додаткової пенсії державний нотаріус Березанської міської державної нотаріальної контори відмовив, оскільки управління ПФУ листом від 31 березня 2016 року повідомило його про те, що грошові кошти в розмірі 127 162, 99 грн не є належною пенсійною виплатою.
Вважаючи, що її право на спадкування вказаних грошових коштів порушено, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Баришівський районний суд Київської області рішенням від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав нараховану але не виплачену ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію в сумі 127 162,99 грн спадковим майном померлого. Стягнув з ГУ Державної казначейської служби України у Київській області на користь ОСОБА_1 належні на день смерті спадкодавцеві ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не одержані ним за життя 127 162,99 грн пенсійних виплат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що погашення заборгованості за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат входить виключно до компетенції органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в зв'язку з чим, на виконання постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року нараховану та невиплачену ОСОБА_2 за життя пенсію в сумі 127162,99 грн, необхідно стягнути на користь його дружини ОСОБА_1 як спадкоємиці першої черги з ГУ Державної казначейської служби України у Київській області.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25 вересня 2017 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Баришівське об'єднане управління ПФУ Київської області просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Нарахований та неотриманий перерахунок пенсії померлого ОСОБА_2 здійснений на підставі рішення суду від 12 серпня 2009 року, ухваленого у справі № 2-а-63, стосовно виплати грошових коштів відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 127 162,99 грн не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією), тому зазначені грошові кошти не підлягають виплаті членам сім'ї померлого. Вказана сума є одноразовою виплатою, а саме результатом виконання зобов'язання покладеного рішенням суду на УПФУ, а отже не щомісячною.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що суд першої інстанції, вирішивши стягнути з ГУ Державної казначейської служби України у Київській області на користь ОСОБА_1 належні на день смерті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не одержані ним за життя 127 162,99 грн пенсійних виплат, виніс рішення про стягнення тих самих коштів, що і Березанський міський суд Київської області постановою від 12 серпня 2009 року та постановою Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Баришівського районного суду Київської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
27 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1971 року.
Березанський міський суд Київської області постановою від 12 серпня 2009 року зобов'язав Управління ПФУ в м. Березань Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 як особі, віднесеній до І категорії, інваліда ІІ групи, щодо якого установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з вісьми пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та провести відповідні виплати з 22 травня 2008 року.
Апеляційний суд Київської області постановою від 04 серпня 2011 року змінив постанову Березанського міського суду, визнав дії управління ПФУ у м. Березань Київської області неправомірними, зобов'язав управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та державну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19 червня 2008 року з урахуванням вже проведених виплат.
Управління ПФУ в м. Березань здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , сума до виплати становила 127 162,99 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
У встановлений законом строк ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , звернувшись 23 листопада 2016 року із заявою про прийняття спадщини до Березанської міської державної нотаріальної контори.
У видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадкування основної та додаткової пенсій державний нотаріус Березанської міської державної нотаріальної контори відмовив, оскільки листом від 31 березня 2016 року № 662/07 управління ПФУ в м. Березань Київської області повідомило державного нотаріуса про те, що 127 162,99 грн не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією), тому зазначені кошти не підлягають виплаті членам сім'ї померлого.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Статтею 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.
Оскільки ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, а позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, тому вона набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії (доплат до пенсії).
Стягнення спадкоємцем у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених відповідними доказами, дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами справи.
Аргументи касаційної скарги про те, що нарахований та неотриманий перерахунок пенсії померлого ОСОБА_2 , здійснений на підставі рішення суду від 12 серпня 2009 року не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією) спростовуються цим же рішенням та положеннями норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Зазначені в касаційній скарзі аргументи про те, що суд стягнув грошові кошти, що вже були стягнуті Березанським міським судом Київської області 12 серпня 2009 року та Апеляційним судом Київської області 04 серпня 2011 року не заслуговують на увагу, оскільки вказані судові рішення ухвалені в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління ПФУ м. Березань про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, а у даній цивільній справі вирішувались вимоги спадкоємиці ОСОБА_2 щодо грошових коштів, які були нараховані ОСОБА_2 на підставі цих рішень, однак за життя йому не виплачені.
Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Частиною першої статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. П. Курило