Справа № 815/3408/16
07 жовтня 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Селіванова М.Г. (за ордером)
представника відповідача - Жукової Т.О. (по довіреності)
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа № 815/3408/16 за адміністративним позовом ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 06.07.2016 року № 0004531408 в частині нарахування грошового зобов'язання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037,15 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року адміністративний позов ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № 0004531408 задоволено повністю.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року касаційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що податковим органом безпідставно нарахована йому пеню за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, оскільки ПАТ «ІСРЗ» звернулося до Морської арбітражної комісії з позовною заявою щодо стягнення заборгованості з нерезидента, а в подальшому відмовилося від позову з підстав надходження від нерезидента валютної виручки за контрактом, тобто, протягом всього часу між позивачем та нерезидентом тривало врегулювання спору та в цей час відповідно до вимог законодавства не має нараховуватися пеня за несвоєчасні розрахунки по експортним операціям.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відзив на адміністративний позов (Том ІІ, аркуші справи 11-13) обґрунтований відповідачем тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту, укладеному з нерезидентом «COMPASS INVESTING LTD», а оскільки в заяві про відмову від позову, поданій до Морської арбітражної комісії, не зазначено про відмову з підстав виконання нерезидентом своїх зобов'язань то пеня має нараховуватися за весь час прострочення надходження валютної виручки.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та відзив відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ПАТ «ІСРЗ» на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку як платник податків в ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області.
Головним управлінням ДФС в Одеській області у період з 03.06.2016 року по 16.06.2016 року проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ІСРЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складений акт перевірки №000060/15-32-14-03/32333962 від 24.06.2016 року (Том І, аркуші справи 8-23).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 Постанов НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» №734 від 20.11.2014 року, «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» №758 від 01.12.2014 року, «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» №160 від 03.03.2015 року в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту №55752 від 28.11.2013 року, укладеному з нерезидентом «COMPASS INVESTING LTD».
На підставі виявлених порушень, 06.07.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0004531408, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 345181,88 грн. (Том І, аркуш справи 32).
Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов'язання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037,15 грн. та звернувся до суду з цим позовом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, адміністративний позов ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № 0004531408 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 06.07.2016 року № 0004531408 в частині нарахування грошового зобов'язання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037,15 грн.
Однак, постановою Верховного суду від 23 квітня 2019 року касаційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду з підстав не встановлення обставин щодо підстав для припинення арбітражного розгляду згідно з постановою Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23.02.2016 року.
В рішенні Верховного Суду зазначено про те, що за положеннями ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підставою для зупинення строків, передбачених ст. 1, 2 цього Закону є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову з підстав виконання нерезидентом зобов'язань за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.
Таким чином, в разі відмови позивача від позову у зв'язку з виконанням нерезидентом умов контракту, підстав для поновлення строків та нарахування пені позивачу не має, а тому під час нового розгляду цієї справи суду необхідно врахувати викладене, повно і об'єктивно дослідити обставини справи та дати їм юридичну оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2013 року між ПАТ «ІСРЗ» (Виконавець) та Компанією «COMPASS INVESTING LTD» (Замовник) укладено Контракт №55752 щодо здійснення ремонтних робіт судна (Том І, аркуші справи 71-74). Відповідно до п. 3.1, 3.3 зазначеного контракту орієнтована вартість ремонту визначена в сумі 8000 доларів США. У разі зміни контрактної вартості ремонту, остаточна вартість визначається протоколом ціни.
Згідно протоколу ціни до вказаного контракту сторонами визначено вартість робіт у розмірі 18806,48 доларів США (Том І, аркуш справи 77).
Граничний строк надходження валютної виручки по даному контракту - 28.02.2015 року.
Однак, вищезазначена сума не надійшла на рахунок ПАТ «ІСРЗ» до спливу граничного строку її надходження та до дати спливу цього строку позивач подав до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву.
За результатами розгляду заяви ПАТ «ІСЗ», 27 лютого 2015 року Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України винесено постанову про прийняття до провадження справи за позовом ПАТ «ІСЗ» до компанії «COMPASS INVESTING LTD» про стягнення 18806, 48 доларів США (Том І, аркуш справи 80).
Після надходження від Компанії «COMPASS INVESTING LTD» на валютний рахунок позивача валютної виручки за контрактом №55752 від 28.11.2013 року на ремонт судна, позивачем 19 лютого 2016 року подано до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України заяву про відмову від позовних вимог (Том ІІ, аркуш справи 25).
23.02.2016 року Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України прийнято постанову про припинення арбітражного розгляду у зв'язку із відмовою позивача від позовних вимог (Том І, аркуші справи 81-85).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», 14 травня 2013 року постанову №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та 14 листопада 2013 року постанову №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», якими встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Відповідач наполягає на тому, що подана позивачем до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України заява від 19 лютого 2016 року про відмову від позовних вимог не обґрунтована фактичним виконанням нерезидентом зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви, а тому не може бути підставою для звільнення від нарахування пені.
Крім того, відповідач наполягає на тому, що норми ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачають не нарахування пені тільки в разі задоволення позову на користь суб'єкта господарювання.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки звернення, в даному випадку, до арбітражу має на меті саме виконання зобов'язань за контрактом та якщо ці зобов'язання виконані під час розгляду позову фактично досягнута мета звернення до арбітражу і наслідком таких дія є саме виконання зобов'язань за контрактом нерезидентом, тобто, в даному випадку правомірність поведінки резидента підтверджена, а тому він не має нести відповідальність за невиконання умов контракту нерезидентом та сплата нерезидентом коштів і підтверджує правомірність вимог резидента.
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (постанові від 27 лютого 2012 року у справі №21-387а11), на яку послався Верховний Суд при скасуванні рішень першої та апеляційної інстанції в цій справі.
В матеріалах справи міститься меморіальний валютний ордер №21815 від 2 жовтня 2015 року, який свідчить про те, що під час розгляду Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позову ПАТ «ІСЗ» до компанії «COMPASS INVESTING LTD» про стягнення 18806,48 доларів США нерезидентом були сплачені кошти на адресу позивача, тобто, виконані умови контракту та позивач саме з цією подією пов'язує звернення до комісії із заявою про відмову від позову, тобто, заява подана саме з підстав виконання нерезидентом умов контракту.
Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини відповідач не надав, а у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо тверджень відповідача про відсутність в заяві послання на виконання нерезидентом умов контракту та відмову від позову саме з цих підстав, слід зазначити, що вимоги до оформлення заяви не передбачені нормами законодавства, положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» або Регламент Морської арбітражної комісії не передбачають зазначення причини відмови від своїх позовних вимог, а тому відсутність в заяві підстав відмови від позову не може бути підставою для стягнення з позивача пені.
Суд враховує наявність в справі доказів, які підтверджують, що відмова від позову обумовлена сплатою нерезидентом коштів в повному обсязі за контрактом №55752 та твердження позивача про такі обставини.
Таким чином, підстав для нараховування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у відповідача не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ПАТ «ІСРЗ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ПАТ «ІСРЗ» (68093, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, код ЄДРПОУ 32333962) до ГУ ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № 0004531408- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 06.07.2016 року № 0004531408 в частині нарахування грошового зобов'язання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.10.2019 року.
Суддя Л.І. Свида
.