Справа № 420/4854/19
17 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження № 203-ПЛ-1-Е від 03.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 203-ПЛ-1-Е від 03.06.2019 Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» зобов'язано в термін до 03.09.2019 згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» скликати та провести річні загальні збори акціонерів товариства за 2016 р. та 2017 р., до порядку денного яких обов'язково внести питання, передбачені пунктами 11 (затвердження річного звіту товариства), 12 (розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом) і 24 (прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора)) ч. 2 ст. 33 цього Закону. Однак на думку позивача зазначені вимоги контролюючого органу є недоцільними, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 було порушено провадження по справі про визнання АТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом, в межах чого в грудні 2015 р. введено процедуру санації та призначено керуючого санацією. В подальшому постановою господарського суду Одеської області від 13.12.2016 АТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Отже в 2016 р., - під час дії процедури санації, - було припинено повноваження Загальних зборів акціонерів Товариства, а обіг акцій зупинено на підставі розпорядження від 13.01.2017 № 9-КФ-3. Також річні звіти за 2016-2017 рр., що мають бути затверджені на Загальних зборах Товариства, відсутні. Звітів наглядової ради за 2016-2017 рр. немає, оскільки Наглядова рада на Товаристві взагалі не створювалась. Звітів виконавчого органу за 2016-2017 рр. немає, оскільки повноваження Правління в 2016-2017 рр. (під час ліквідації) було припинено. Звітів ревізійної комісії (ревізора) 2016-2017 рр. немає, оскільки повноваження Ревізійної комісії в 2016 р. (в процедурі санації) 2017 р. (під час ліквідації) було припинено. Таким чином, документи, які мають бути розглянуті та затверджені на загальних зборах, відсутні, що унеможливлює виконання спірного розпорядження. Крім того, 2016-2017 рр. для Товариства були збитковими, а власний капітал менше за статутний, у зв'язку із чим загальні збори не мають право приймати рішення про розподіл прибутку і збитків Товариства згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства». В той же час, ухвалою господарського суду від 15.01.2019 припинено провадження по справі про визнання банкрутом АТ «Одеська ТЕЦ» та в подальшому поновлено обіг акцій Товариства. У зв'язку із цим 23.04.2019 було проведено загальні збори Товариства за 2018 р., в результаті чого акціонери реалізували свої права щодо управлінням Товариством відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства». Таким чином, проведення загальних зборів за 2016-2017 рр. є недоцільним, оскільки не буде сприяти захисту прав і законних інтересів суб'єктів ринку цінних паперів від незаконних посягань; впливу на Товариства з метою недопущення ним повторного вчинення аналогічного правопорушення на ринку цінних паперів та впливу на інших суб'єктів ринку цінних паперів для запобігання аналогічних порушень.
Ухвалою від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.09.2019 до суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час здійснення своєї діяльності департаментом НКЦПФР у Південному регіоні (далі - департамент) встановлено наступні порушення чинного законодавства на ринку цінних паперів з боку акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», а саме: акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» в порушення вимог частини 2 статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» не скликало та не проводило не пізніше 30 квітня наступного за звітним роком річні загальні збори акціонерів товариства за 2016 та 2017 роки до порядку денного яких обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону. Під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів була присутня представник АТ «Одеська ТЕЦ» - Орлова О.В. (довіреність від 30.05.2019 № 20/12), якій було повідомлено про застосування до товариства санкції у вигляді попередження про недопущення у подальшому порушень вимог чинного законодавства, діючого на ринку цінних паперів, згідно постанови про накладення санкції про правопорушення на ринку цінних паперів №296-ПД-1- Е від 03.06.2019 та про винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 203-ПД-1-Е від 03.06.2019 з терміном виконання до 03.09.2019. Представник АТ «Одеська ТЕЦ» Орлова ОСОБА_1 В. ніяких зауважень, заперечень та заяв щодо неспроможності чи недостатності терміну для усунення порушення до 03.09.2019 не надавала. Крім цього, постанову про накладення санкції про правопорушення на ринку цінних паперів №296-ПД-1-Е від 03.06.2019 не було оскаржені ні до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ні до суду. Отже позивач освідомив та визнав факт скоєного правопорушення, проте 26 червня 2019 року до департаменту НКЦПФР у Південному регіоні надійшло клопотання АТ «Одеська ТЕЦ» за вих. № 01/06-615 від 20.06.2019 щодо скасування розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 203-ПД-1-Е від 03.06.2019. Листом за вих. № 25/01/17195 від 22.07.2019 року департамент НКЦПФР у Південному регіоні надав відповідь АТ «Одеська ТЕЦ», що згідно пункту 7 розділу XIV Правил розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 № 1470 (зі змінами), підстав для скасування розпорядженні про усунення порушень законодавства про цінні папери № 203-ПД-1-Е від 03.06.2019 не вбачає. Позивач посилається у позовній заяві, що на підставі постанови господарського суду Одеської області від 13.12.2016 АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» було визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, а в період дії процедури санації та ліквідації було припинено повноваження Загальних зборів акціонерів Товариства, повноваження Правління, повноваження Ревізійної комісії. Отже, звіти відповідних органів відсутні, річні звіти за 2016 та 2017 років також відсутні, тому виконати оскаржуване розпорядження є неможливим. Відповідно ч.2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Баланси та фінансові звіти ліквідатора (органів управління) за 2016 та 2017 роки додані до позовної заяви. Тобто, у товариства є всі необхідні документи. Щодо прийняття рішення про розподіл прибутку і збитків позивач вказує, що АТ «Одеська ТЕЦ» відповідно до форми № 2 за 2016 та 2017 роки є збитковим. Однак, акціонери АТ «Одеська ТЕЦ» (Держава в особі Фонду державного майна України та шість фізичних осіб) повинні отримати цю інформацію. Але вони позбавлені цієї можливості, оскільки позивач вважає, що вони не мають на це право, «оскільки загальні збори взагалі не мають право приймати рішення по цьому питанню», і не виконує розпорядження НКЦПФР, яке зобов'язує керівництво скликати та провести річні загальні збори акціонерів товариства за 2016 та 2017 роки, до порядку денного яких повинні бути внесенні питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків з урахування вимог, передбачених законом; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Приймати рішення щодо виплати та здійснювати виплату дивідендів, це дії, що стосуються безпосередньо акціонерів та товариства; їх виконання не передбачено вимогами вищевказаного розпорядження. Акт суб'єкта владних повноважень не стосуються фінансово-господарської діяльності АТ «Одеська ТЕЦ», акціонери та керівництво самі вирішують свої питання щодо розподілу прибутку та покриття збитків. Отже для цього необхідно здійснити комплекс заходів щодо скликання та проведення річних загальних зборів акціонерів товариства за 2016 та 2017 роки, до порядку денного яких повинні бути внесенні питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства». Зміст оскаржуваного розпорядження направлений на усунення порушень вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» саме з метою захисту прав акціонерів.
26.09.2019 від Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» надійшли додаткові письмові пояснення.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на матеріали справи, під час здійснення своєї діяльності департаментом НКЦПФР у Південному регіоні встановлено порушення чинного законодавства на ринку цінних паперів з боку акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», а саме: акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» в порушення вимог частини 2 статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» не скликало та не проводило не пізніше ЗО квітня наступного за звітним роком річні загальні збори акціонерів товариства за 2016 та 2017 роки, до порядку денного яких обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону.
Під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів була присутня представник АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» - Орлова О.В. (довіреність від 30.05.2019 № 20/12), якій було повідомлено про застосування до товариства санкції у вигляді попередження про недопущення у подальшому порушень вимог чинного законодавства, діючого на ринку цінних паперів, згідно постанови про накладення санкції про правопорушення на ринку цінних паперів № 296-ПД-1-Е від 03.06.2019 та про винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 203-ПД-1-Е від 03.06.2019 з терміном виконання до 03.09.2019. Представник АТ «Одеська ТЕЦ» Орлова ОСОБА_2 . ніяких зауважень, заперечень та заяв щодо неспроможності чи недостатності терміну для усунення порушення до 03.09.2019 року не надала.
При цьому, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 296-ПД-1-Е від 03.06.2019 не було оскаржено, ні до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ні до суду.
26 червня 2019 року до департаменту НКЦПФР у Південному регіоні надійшло клопотання АТ «Одеська ТЕЦ» за вих. № 01/06-615 від 20.06.2019 щодо скасування розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №203-ПД-1-Е від 03.06.2019.
Листом за вих. № 25/01/17195 від 22.07.2019 департамент НКЦПФР у Південному регіоні надав відповідь АТ «Одеська ТЕЦ», що згідно пункту 7 розділу XIV Правил розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 № 1470 (зі змінами), підстав для скасування розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 203-ПД-1-Е від 03.06.2019 не вбачає.
Вичерпавши заходи адміністративного оскарження та не погодившись зі спірним розпорядження, АО «Одеська ТЕЦ» звернулось за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене розпорядження обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Водночас, статтею 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що проведення державного регулювання цінних паперів здійснюється, в тому числі і з метою захисту прав учасників фондового ринку.
Так, в ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» одним із основних завдань НКЦПФР є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» НКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, видавати розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, звертатися до правоохоронних органів щодо проведення досудового розслідування або вжиття інших заходів відповідно до законодавства.
Порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів затвердженні рішенням НКЦПФР від 16 жовтня 2012 року № 1470 «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» (далі - Правила №1470).
Відповідно до п. 5 розд. I Правил № 1470 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені п. 11, п. 12 і п. 24 ч. 2 ст. 33 цього Закону. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені п. 17 та п. 18 ч. 2 ст. 33 цього Закону. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Таким чином, законодавством імперативно встановлено, що акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори), до порядку денного яких обов'язково внесити питання, передбачені пунктами 11 (затвердження річного звіту товариства), 12 (розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом) і 24 (прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора)) ч. 2 ст. 33 цього Закону, однак за встановлених судом обставин у 2016-2017 рр. загальні збори акціонерів АТ «Одеська ТЕЦ» не скликалися та не проводились, що не заперечується позивачем.
Натомість, як на підставу для скасування розпорядження № 203-ПЛ-1-Е від 03.06.2019, позивач посилається не недоцільність за обставин (зважаючи на стадії ліквідації Товариства), що склалися, виконувати оскаржуване розпорядження, адже на його думку, зазначені дії не сприятимуть кінцевій меті державного контролю - захисту прав акціонерів, а також не усунуть будь-яких ризиків для учасників фондового ринку.
Зокрема позивач зазначає, що 23.04.2019 АО «Одеська ТЕЦ» було проведено загальні збори акціонерів за 2018 р., за результатами яких акціонери реалізували свої права щодо управління товариства за 2018 рік.
В той же час, зазначене свідчить про те, що АО «Одеська ТЕЦ» мало можливість включити до порядку денного цих зборів питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства», за період 2016 та 2017 років, проте цим правом не скористалося.
Також позивач стверджує, що акціонери реалізували свої права під час проведення загальних зборів за 2018 р. Втім, вони не реалізували свої права за результатами річної діяльності товариства за 2016 та 2017 рр.: річні звіти товариства за 2016 та 2017 роки не розглядались, оскільки збори за 2016 та 2017 роки не проводились. У зв'язку із цим акціонери не в змозі були дізнатися, чи була діяльність фінансово-господарська товариства прибуткова чи збиткова за результатами 2016 та 2017 років, якщо ці питання не було включено до порядку денного загальних зборів акціонерів, що відбулися 23.04.2019.
Згідно загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії до порядку денного були включені питання щодо затвердження річного звіту товариства за 2018 рік; розподілу прибутку Товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог законодавства, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності у 2018 році; звіт виконавчого органу Товариства про результати фінансово-господарської діяльності товариствам у 2018 році та прийняття рішення за результатами його розгляду; звіт ревізійної комісії Товариства про роботу за 2018 рік, прийняття рішення за наслідками його розгляду та затвердження висновків Ревізійної комісії Товариства за 2018 р. та інші.
В той же час не заслуговують на увагу посилання представника позивача на фактичну неможливість виконати оскаржуване розпорядження з посиланням на ліквідаційну процедуру та припинення через це повноважень Загальних зборів Товариства, Правління, Ревізійної комісії тощо.
Так, відповідно ч.2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Баланси та фінансові звіти ліквідатора (органів управління) за 2016 та 2017 рр. наявні в матеріалах справи.
Суд відхиляє також доводи позивача про те , що відповідно до форми № 2 за 2016 та 2017 рр. АО «Одеська ТЕЦ» було збитковим, так як зазначена обставин не вступає в протиріччя з вимогами спірного розпорядження, з огляду на наступне.
Стаття 25 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює права акціонерів на участь в управлінні акціонерним товариство, отримання дивідендів, отримання у разі ліквідації товариства частини майна товариства, отриманні інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Отже керівництво АТ «Одеська ТЕЦ» не може на власний розсуд обмежувати права акціонерів, керуючись лише власним уявленням щодо доцільності та актуальності обов'язкових процедур.
При цьому прийняття конкретних рішень на загальних зборах акціонерів щодо річних звітів за 2016 та 2017 рр. щодо збитків, щодо звіту ліквідатора (органів управління) відносяться до дискреційної компетенції загальних зборів, і оскаржуваним розпорядженням позивача не примушено прийняти конкретно визначене рішення, яке не відповідає його волі.
Реалізувати свої права акціонери будуть спроможні (щодо управління товариством, отримання дивідендів, право на інформацію про господарську діяльність за 2016 та 2017 роки), якщо такі збори відбудуться та будуть внесенні відповідні питання до порядку денного.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку; власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.
Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону; поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо: звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.».
Суд звертає увагу представника позивача, що обов'язок Товариства за спірним розпорядженням включити до порядку денного певне питання не є тотожним обов'язку прийняти конкретне визначене рішення на загальних зборах.
Повноваження загальних зборів на прийняття рішення щодо виплати та здійснення виплати дивідендів - це дії, що стосуються безпосередньо акціонерів та Товариства, і їх виконання не передбачено вимогами оскаржуваного розпорядження.
Оскаржуване розпорядження не стосується фінансово-господарської діяльності АТ «Одеська ТЕЦ» та не втручається у питання, які віднесені до компетенції акціонерів та керівництва, зокрема щодо розподілу прибутку та покриття збитків. Відтак, для цього необхідно здійснити комплекс заходів щодо скликання та проведення річних загальних зборів акціонерів товариства за 2016 та 2017 роки, до порядку денного яких повинні бути внесенні питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства».
Крім того, позивач припускається помилки, вважаючи що оскаржуваним розпорядженням його повторно притягнуто до відповідальності, чим порушено базовий конституційний принцип.
Так, попереднє притягнення Товариства до адміністративної відповідальності у вигляді попередження постановою № 296-ПД-1-Е дійсно є формою юридичної відповідальності, що переслідувало такі цілі як охоронна (зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан); попереджувальна (превентивна) (попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб'єктів (загальна превенція)); процедурно-процесуальна (офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння); виховна (перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права).
Поряд із тим, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери не є актом притягнення підконтрольного суб'єкта до відповідальності, натомість за правовою природою є актом застосування норми права, який спрямовано на одноразове вирішення конкретних питань, пов'язаних із забезпеченням державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні; тобто не є жодною з форм юридичної відповідальності та може застосовуватись контролюючими органами поряд із застосуванням відповідних санкцій.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваного розпорядження, які б доводили порушення прав та інтересів АО «Одеська ТЕЦ». Натомість, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, приписи чинного законодавства доведено допущення АО «Одеська ТЕЦ» порушень вимог законодавства та обґрунтованість виданого розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі встановлених судом фактів, суд приходить до висновку про те, що винесенні оскаржуваного розпорядження відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (6500, м. Одеса, вул. Церковна, 29; код ЄДРПОУ 05471158) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30; код ЄДРПОУ 37956207) про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк