Справа №:755/11263/19
Провадження №: 1-кс/755/7511/19
"09" жовтня 2019 р.
м. Київ
слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2019 за № 12019100040005860, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, установила :
слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою по відношенню до підозрюваного з огляду на наявність передумов, передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, 199 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зранку перебував за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , звідки зі стаціонарного телефону зателефонував своїй колишній дружині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на своєму робочому місці в ТОВ «ПБМР», що за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 1.
В ході телефонної розмови, ОСОБА_5 запропонував своїй колишній дружині ОСОБА_7 приїхати до нього додому з метою вирішити питання щодо подальшого розподілу спільного майна та продажу квартири.
В подальшому, приблизно о 14 год. 00 хв. гр. ОСОБА_7 приїхала за адресою: АДРЕСА_1 , де на неї очікував ОСОБА_5 , крім того у вказаній квартирі також перебувала мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8 .
В свою чергу, в приміщенні вітальні квартири АДРЕСА_2 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відбулася розмова. В ході спілкування ОСОБА_5 розповів ОСОБА_7 про свої хвороби та висловив обурення щодо минулої подружньої зради з боку ОСОБА_7 , та почав вимагати від ОСОБА_7 подальшого розподілу та продажу спільної квартири. В свою чергу ОСОБА_7 , відмовила ОСОБА_5 в продажі квартири та почала уходити з квартири.
В цей час у ОСОБА_5 на ґрунті образ та ревнощів до ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останній.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 приблизно о 14 год. 30 хв. перебуваючи у приміщенні кв. АДРЕСА_3 , керуючись мотивом злості, що виник на ґрунті ревнощів до ОСОБА_7 , зайшов до кухні, де взяв до своєї правої руки кухонний ніж, з яким направився до вітальні, де перебувала ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншій людині, впритул наблизився до ОСОБА_7 , умисно наніс один тичковий удар ножем останній в область серця, та поклав потерпілу на підлогу. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 , настала смерть ОСОБА_7 на місці події. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , зник з місця скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
13.07.2019 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві на підставі Глави 22 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Підставою для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у скоєнні кримінального правпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, стала наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протокол огляду місця події від 12.07.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору, предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору; протокол огляду місця події (трупа) від 12.07.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого було виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті; протоколи допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 13.07.2019; протокол проведення слідчого експерименту від 13.07.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_5 .
07.08.2019 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_13 призначено амбулаторну комісійну комплексну психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до висновку експерта № 482 Київського міського центру судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує проведення стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи.
09.09.2019 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 . ОСОБА_5 направлено до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи.
Строки досудового слідства завершуються 13 жовтня 2019 року, однак для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи по предмету, схожому на кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи зрізів нігтів та змивів трупа ОСОБА_7 ; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи про причину смерті ОСОБА_7 ; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок стаціонарної комплексної комісійної судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_5 , для проведення якої необхідно отримати відповіді на надіслані запити щодо витребування завірених копій медичної документації з Київського СІЗО, КМКЛ ШМД за період часу з червня по липень 2019 року; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які слід вручити підозрюваному та його захиснику, та при необхідності виконати інші слідчі дії.
Без проведення зазначених слідчих та процесуальних дій, криміналістичних експертиз завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення неможливо.
Вищевказані дії не могли бути здійснені та завершені раніше, оскільки під час проведення досудового розслідування призначено ряд експертиз, однак у строк досудового рослідування, який закінчується 13.10.2019, експертними установами не представилось можливим їх завершити раніше.
Разом з тим, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків, а саме: свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , з метою схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні; п. 4. ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі не з'являтися до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України -підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працевлаштований, не має постійного джерела доходу.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я.
Під час проведення досудового розслідування не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. Так, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 № 755/11263/19, підозрюваному було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11.10.12019.
Тому, враховуючи перелічені ризики, заявник вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та, враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання до п'яти місяців, в межах строку досудового розслідування без права внесення застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у даному кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус. Зазначив, що у трьохмісячний строк звершити досудове розслідування не є можливим, оскільки по кримінальному провадженню необхідно провести ряд процесуальних дій, зокрема завершити та отримати висновки ряду експертиз, у зв'язку з чим, з огляду на їх кількість та тривалість, особливу складність кримінального провадження, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Сторона захисту просила слідчу суддю відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку утримання під вартою враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели існування заявлених ризиків, а також те, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказує, що підозрюваний не має на меті перешкоджати досудовому розслідуванню, переховуватися від органів слідства чи суду, або вчиняти інші правопорушення.
Слідча суддя, заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотань відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення порушених питань, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Також, відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, навівши відповідні мотиви на підтвердження своїх доводів.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність продовження стоку застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин викладених у підозрі, органами досудового розслідування підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно непрацюючий, розлучений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 12.07.2019 підозрюваного було затримано у порядку ст. 208 КПК України та 13.07.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Ухвалою слідчого судді цього місцевого суду від 09.09.2019 у справі № 755/11263/19 відносно підозрюваного продовжено запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 11.10.2019.
Крім того, слідчою суддею розглянуто питання щодо продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадження, який ухвалою від 09.10.2019 продовжено до п'яти місяців.
Слідча суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідча суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Крім того, сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Також, слідча суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчою суддею не установлено обставин, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність.
Мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що є дійсними ризики регламентовані ст. 177 КПК України.
З моменту обрання судом відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням його під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення).
Також, наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання під вартою по кримінальному провадженню та доведено, що вказані у сукупності обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
В обґрунтування продовження строків тримання підозрюваного під вартою прокурором наведено перелік дій, пов'язаних із завершенням досудового розслідування, які на даний час здійснити неможливо в повному обсязі.
Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідча суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Разом з тим, твердження сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу прийняті до уваги слідчою суддею при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, однак, співставивши вищенаведене з даними про особу підозрюваного, вони не спростовують доводи сторони обвинувачення та не підтверджуються представленими доказами як змінилися обставини, які були враховані при попередньому продовженні дії запобіжного заходу, або які нові обставини виникли.
Указане в своїй сукупності свідчить про те, що у провадженні є дійсними обставини регламентовані п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
З урахуванням наведеного, слідча суддя, дослідивши надані сторонами докази, у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, вважає за доцільне, з урахуванням ст. 197 КПК України, клопотання заявника задовольнити, як обґрунтоване та продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування.
Також, задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в силу положень ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідча суддя при застосуванні запобіжного заходу не визначає розмір застави з огляду на те, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжкими, що спричинило смерть людини.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, слідча суддя постановила :
клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08.12.2019.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13:30 год. 15.10.2019.
Слідча суддя : ОСОБА_14