Справа № 760/12552/19 Головуючий у 1-й інст. - Шереметьєва Л.А.
Апеляційне провадження 22-ц/824/11793/2019 Доповідач - Рубан С.М.
01 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Клець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року, постановлену у складі судді Шереметьєвої Л.А. у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 712 898,02 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1.
Посилається в заяві на те, що 24 березня 2019 року у місті Києві по вулиці Вадима Гетьмана, буд. 25 о 13 год. 28 хв. з вини відповідача мала місце дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль, яким у момент ДТП керував відповідач не був застрахований. На сьогоднішній день відповідач офіційно не працює та не має офіційного джерела доходу.
До того ж відсутність у відповідача реєстрації та страхування автомобіля JEEP COMPASS номерний знак НОМЕР_1 у встановленому законом порядку свідчить про його систематичне невиконання законів України та бажання уникнути відповідальності за їх невиконання.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 16 квітня 2019 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 МАТІС - позивачу складає 532 368,79 грн., що по курсу на дату складення висновку складає 19 531,94 долара США.
Враховуючи відсутність офіційного місця роботи та доходу відповідача існує доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну йому частину квартири із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним приміщенням, існує обґрунтоване припущення щодо невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено.
Накладено арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Посилається на те, що ухвала не відповідає вимогам статей 151-153 ЦПК України. Заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення. ОСОБА_2 звернулася із заявою про забезпечення позову у той час, як судом ще не було прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто у справі на момент розгляду заяви про забезпечення позову відсутні будь - які докази які б свідчили про встановлення вини відповідача у вчиненні ДТП, проте суд при винесенні ухвали не врахував цю обставину. Крім того, суд з урахуванням того, що позивач не надала жодного доказу того, що відповідач офіційно не працює та не має офіційного джерела доходу, не перевірив ці обставини. Відповідач зазначає, що оскільки він офіційно здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрований ФОП в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отримує дохід від вказаної діяльності, про що подає до податкової відповідну звітність/декларації.
Представник позивача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження. Посилається на те, що при фіксуванні ДТП 24.03.2019 року ОСОБА_1 безпосередньо зазначив поліцейському при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що він тимчасово не працює, а отже не має постійного офіційного джерела доходу. Не застосування зустрічного забезпечення на правильність висновків суду щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, так і на майновий стан відповідача не впливає. До того ж, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржникому судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2019 року було складено протокол №23727 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , що керував автомобілем JEEP COMPASS номерний знак НОМЕР_1 Каліфорнія). Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 МАТІС, номерний знак НОМЕР_2 .
25 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути матеріальну шкоду завдану внаслідок вищевказаної дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 823 122,48 грн. Одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову.
Посилається на те, що автомобіль Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 МАТІС, номерний знак НОМЕР_2 належить їй як фізичній особі у статусі Почесного Консула. При зіткненні в ДТП вказаний автомобіль отримав значні технічні пошкодження.
Крім того, зазначила, що станом на дату подачі позовної заяви ОСОБА_1 притягується до відповідальності згідно з нормами ст.124 КУпАП в рамках справи №760/9175/19, будь - яке страхування автомобіля JEEP COMPASS номерний знак НОМЕР_1 відсутнє, ОСОБА_1 офіційно не працює, уникає зустрічей з ОСОБА_2 та не має наміру врегульовувати спір в позасудовому порядку.
Враховуючи, що між сторонами виник спір майнового характеру і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду суд дійшов правильного висновку про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
У зв'язку з тим, що позивач просить накласти арешт на майно, яким на даний час володіє відповідач, ризики від потенційних збитків від застосування заходів забезпечення позову відсутні, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у той час як судом ще не було винесено рішення про встановлення вини ОСОБА_1 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з'ясувати дані про особу відповідача зазначеного позивачем у заяві, а не про наявність вини цього відповідача. Крім того, нормами ЦПК України не передбачено наявність вини відповідача, як обов'язкова умова при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що відповідач не працює та не має офіційного джерела доходу, а суд не перевірив вказані обставини, колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи, що під час оформлення ДТП 24.03.2019 року ОСОБА_1 безпосередньо зазначив поліцейському, що він тимчасово не працює, про що свідчить запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Твердження скаржника про не застосування судом зустрічного забезпечення та невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст.151 ЦПК України, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та на майновий стан відповідача.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 , на яку просить накласти арешт в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 , на даний час перебуває у іпотеці ОСОБА_7 на підставі іпотечного договору від 18.01.2018 року (а.с.11-13) і забезпечення позову жодним чином не порушує прав відповідача.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Желепа О.В.
Іванченко М.М.