Справа № 420/4734/19
04 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС (вул.Івана та Юрія Лип,21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/00212 від 12.02.2019 року, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2 від 07.02.2019 року, зобов'язати Одеську митницю ДФС підготувати висновки про повернення надміру сплачених ОСОБА_1 до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 30000,00 грн., та подати їх для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС (вул.Івана та Юрія Лип,21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/00212 від 12.02.2019 року, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2 від 07.02.2019 року, зобов'язати Одеську митницю ДФС підготувати висновки про повернення надміру сплачених ОСОБА_1 до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 30000,00 грн., та подати їх для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 11.09.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 04.10.2019 року.
В судовому засіданні представник позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між ОСОБА_1 , уповноваженою позивачем особою ФОП ОСОБА_2 та HIGHLINE AUTO LLC (США) було досягнуто домовленості щодо поставки транспортного засобу, а саме автомобіля легкового, що був у використанні марки FORD модель ESCAPE TITANIUM, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, з робочим об'ємом циліндрів - 1999смЗ, 2013 року виготовлення, країна виробник - USА.
10.12.2018 року було виставлено рахунок-фактуру (інвойс), відповідно до якого загальна сума до сплати за вказаний транспортний засіб склала 4516,00 дол. США. З урахуванням транспортування та страхування товару, загальна митна вартість склала 4916,00 дол. США.
Після доставки товару до України у м.Одеса, декларантом ФОП ОСОБА_2 до митного оформлення за митною декларацією від 05.02.2019р. №ua500650/2019/003226 заявлено товар за наведеними вище параметрами з заявленим кодом вантажу (УКТЗЕД) - НОМЕР_2 .
За вказаною митною декларацією - митна вартість товару була визначена за ціною рахунка- фактури (інвойса).
На підтвердження обгрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №UA12 FORD 10-18 від 12.10.2018; домашній коносамент №7703 від 27.12.2018р.; транспортний документ мультимодального/комбінованого перевезення №OOLU2613117710 від 27.12.2018р.; навантажувальний документ №2352/1 від 31.01.2019р.; декларація про походження товару №102/19 від 05.02.2019р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.11.2018р.; документ, що підтверджує вартість перевезення №б/н від 31.01.2019р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовленою експертною установою №102/19 від 05.02.2019р.; копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 від 10.09.2003р.; акт фізичного №0102/1 від 01.02.2019р.; довідка №28459 від 04.02.2019р.; заява на посвідчення від 01.02.2019р.; картка платника податків №1918 від 21.08.2017р.; квитанція про сплату №38712150 від 04.02.2019р.
12.02.2019 року Одеська митниця ДФС України відмовила у митному оформленні (випсуку) товарів, про що Декларантом (ФОП ОСОБА_2 ) було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/00212 та Рішення Про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2, яким було скореговано митну вартість товару, а саме, на підставі аналізу баз даних ЄАІС та наявної у митного органу довідкової інформації Відповідачем встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим, тобто митну вартість імпортованого автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 8525,00 дол. США.
Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів, перший метод не застосовано у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або піддягає сплаті за ці товари. Другий-п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 МК України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарарами та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п'ятим методами.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем було прийнято рішення звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні 04.10.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що відповідач Одеська митниця ДФС безпідставно прийнято рішення про коригування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у МД показники.
Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши що оскільки в документах, які надані позивачем митною декларацією №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані миницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, то зазначені були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач - Одеська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз'яснення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
Між позивачем, уповноваженою позивачем особою ФОП ОСОБА_2 та HIGHLINE AUTO LLC (США) було досягнуто домовленості щодо поставки транспортного засобу, а саме автомобіля легкового, що був у використанні марки FORD модель ESCAPE TITANIUM, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий з робочим об'ємом циліндрів - 1999 см3, 2013 року виготовлення, країна виробник - USA.
10.12.2018 року позивачу було виставлено рахунок-фактуру (інвойс), відповідно до якого загальна сума до сплати за вказаний транспортний засіб склала 4516,00 дол. США. З урахуванням транспортування та страхування товару склала 4916,00 дол.США.
05.02.2019 року уповноваженою особою декларанта (ФОП ОСОБА_2 ) до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року подані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №UA12 FORD 10-18 від 12.10.2018; домашній коносамент №7703 від 27.12.2018р.; транспортний документ мультимодального/комбінованого перевезення №OOLU2613117710 від 27.12.2018р.; навантажувальний документ №2352/1 від 31.01.2019р.; декларація про походження товару №102/19 від 05.02.2019р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.11.2018р.; документ, що підтверджує вартість перевезення №б/н від 31.01.2019р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовленою експертною установою №102/19 від 05.02.2019р.; копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 від 10.09.2003р.; акт фізичного №0102/1 від 01.02.2019р.; довідка №28459 від 04.02.2019р.; заява на посвідчення від 01.02.2019р.; картка платника податків №1918 від 21.08.2017р.; квитанція про сплату №38712150 від 04.02.2019р.
При визначенні митної вартості Товару декларантом позивача обрано перший метод (основний) - за ціною рахунка-фактури (інвойса).
Відповідно до положень ст.ст.49,52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2 від 07.02.2019 року.
Рішення Про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2, яким було скореговано митну вартість товару, а саме, на підставі аналізу баз даних ЄАІС та наявної у митного органу довідкової інформації Відповідачем встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим, тобто митну вартість імпортованого автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 8525,00 дол. США.
Одеською митницею ДФС 12.02.2019 року було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500000/2019/000240/2.
Обравши перший метод визначення митної вартості Товару (основний) - за ціною договору (контракту) декларант позивача діяв на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 МКУ, визначивши митну вартість товару на підставі даних, вказаних у інвойсі від 12.10.2018 року UA12 FORD 10-18.
У Рішенні про коригування митної вартості Одеської митниці ДФС України зазначено, що за результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний.
З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року було встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Декларанту запропоновано відповідно до п.3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: банківські платіжні документи, які стосувались оплати фактурної вартості транспортного засобу, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування товару, що декларується, у тому числі територією країни експортера; копії митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ст.ст.54,55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року.
Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з цим позовом про скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосування митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такою, що підлягає скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей,.
В даному випадку, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах та з цих документів можливо визначити митну вартість товару та умови її поставки, в тому числі щодо пакування та тари.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митною декларацією №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Представник відповідача в судовому засіданні будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст.8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією №UA500650/2019/003226 від 05.02.2019 року шляхом прийняття картки відмови є не правомірною та оскаржене рішення про коригування митної вартості поданих до розмитнення позивачем товарів за резервним методом не законним.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Одеської митниці ДФС підготувати висновки про повернення надміру сплачених ОСОБА_1 до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 30000,00 грн., та подати їх для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частинами 1-4 Митного кодексу Укрїни визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, визначені у Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18 липня 2017 року N 643.
Згідно з п. 4-6 розділу ІІІ Порядку №643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.
Відповідно до п.7-11 Розділу ІІІ Порядку №643 висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства). Після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення. На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів). У разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.
Разом з тим, суд зазначає, що вимога про підготування висновку про повернення надміру сплачених митних платежів є передчасною, оскільки позивачем не було подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Крім того, відповідно Порядку №643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у платника (заявника) податкового боргу, у зв'язку з чим, суд приходить висновку щодо відмови у задоволенні вказаної вимоги, оскільки вона є передчасною з огляду на недотримання позивачем вищенаведеної процедури повернення надмірно чи зайво сплачених податків і зборів, визначеної Порядком №643 та не набрання законної сили судового рішеням щодо визнання незаконними рішень митного органу, на підставі яких позивачу було здійсненор донарахування митних платкжів.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.
Судові витрати розподілити за прпвилдами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.,139,242-246 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/00212 від 12.02.2019 року
3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000240/2 від 07.02.2019 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 15.10.2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
.