Рішення від 15.10.2019 по справі 440/2817/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2817/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2817/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років з 01.03.2017 та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату його щомісячної пенсії за вислугу років з 01.03.2017 без обмежень її граничного розміру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір якої до виплати з 01.03.2017 обмежено сумою 10740,00 грн. Вважає дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії до виплати незаконними, оскільки обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про засади щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Ухвалою судді від 06.08.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.08.2019 позивач усунув визначені судом недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.09.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому висловив свої заперечення проти позову, вказуючи на те, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Полтавській області діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Зазначав, що позивач отримує пенсію за вислугу років у максимальному розмірі на рівні десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2017 у розмірі 10740,00 грн, з 01.01.2018 - 12700,13 грн. Після проведення перерахунку з 01.03.2018 основний розмір пенсії - 17759,48 грн, до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2018 - 13 730,00 грн, з 01.07.2018 - 14 350,00 грн, з 01.12.2018 - 14 970,00 грн. Відтак вважає, що призначення, перерахунок та застосування обмеження максимального розміру пенсії до виплати, здійснено відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 24-25).

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Повний текст судового рішення складений у перший робочий день після виходу з відпустки судді головуючого у даній справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Відділі обслуговування громадян Крюківського району у м. Кременчуці (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу, призначену з 04.08.1994 згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 26).

Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області (на обліку в якому позивач перебував до моменту припинення юридичної особи) здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , за наслідками якого розмір його пенсії з 01.03.2017 склав 12 956,53 грн (а.с. 27), з 01.03.2018 - 17 759,48 грн (а.с. 28), з 01.03.2019 - 22161,52 грн (а.с. 29).

При цьому виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: з 01.03.2017 - у розмірі 10 740,00 грн, з 01.03.2018 - у розмірі 13 730,00 грн, з 01.03.2019 - у розмірі 14 970,00 грн, з 01.07.2019 - у розмірі 15 640,00 грн виходячи з десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті йому пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46, пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 54 вказаного Закону (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 3 пункту "а" частини 1 цієї статті).

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №418 від 2107.1992 (надалі - Порядок №418), пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Порядку призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють.

Відповідно до пункту 7 Порядку №418 пенсії працівникам льотно-випробного складу при вислузі у чоловіків 25 років і у жінок 20 років призначаються в розмірі 55 процентів заробітку і за кожний рік вислуги у чоловіків понад 25 років і у жінок понад 20 років - по 1 проценту /працівникам, зазначеним у пункті "а" пункту 6 цього Порядку, - 3 проценти/ заробітку. Розмір пенсії, обчислений відповідно до зазначених норм, не може перевищувати 75 процентів заробітку.

Згідно з підпунктом "в" пункту 7 Порядку №418 (у редакції за постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Отже, законодавством передбачена необхідність здійснення перерахунку пенсії працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації щороку з 01 березня, починаючи з 2005 року.

Матеріалами справи встановлено, що в межах даної справи спірним питанням є розміри виплаченої пенсії з 01.03.2017 - 10740,00 грн, з 01.03.2018 - 13730,00 грн, з 01.03.2019 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 (надалі - Закон № 3668-VI, у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2017) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Так само, частиною третьою статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивачу 01.03.2017) встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В той же час слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Зі змісту пункту 2 Прикінцевих положень Закону №3668-VI видно, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.

При цьому судом встановлено, що пенсія позивачу призначена значно раніше, ніж був прийнятий відповідний Закон та зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача.

З урахуванням часу призначення пенсії позивачу та приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII слід зробити висновок про те, що обмеження пенсії максимальним розміром до позивача не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що пенсія позивачу була призначена ще у 1994 році на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21.07.1992 за №418, суд приходить до висновку про те, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, є неправомірним.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004, №20-рп/2004 від 01.12.2004, №8-рп/99 від 06.07.1999, №5-рп/2002 від 20.03.2002, №20-рп/2004 від 01.12.2004).

Тож перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, заявлений позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.03.2017 розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун

Попередній документ
84920840
Наступний документ
84920842
Інформація про рішення:
№ рішення: 84920841
№ справи: 440/2817/19
Дата рішення: 15.10.2019
Дата публікації: 17.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них