Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №640/1369/19
адміністративне провадження №К/9901/20721/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого -Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №640/1369/19
за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року постановлену у складі колегії суддів: Василенка Я.М. (доповідач), Кузьменка В,В., Шурка О.І.
І. Обставини справи
1. У січні 2019 року Міністерство внутрішніх справ України ( далі-позивач, заявник) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа) про визнання протиправними дій та скасування постанови № 56360340 від 26.12.2018 року.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 01 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову Міністерства внутрішніх справ України відмовлено повністю.
3. Копію вказаного рішення позивач отримав 05 березня 2019 року.
4. 14 березня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення безпосередньо до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку. Разом з апеляційною скаргою було надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2019 року. У заяві заявник зазначив, що рішення суду першої інстанції від 01 березня 2019 року отримав 05 березня 2019 року, а відтак кінцевою датою апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є 15 березня 2019 року.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 березня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу позивача та надав строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також докази сплати судового збору або докази які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
6. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху став висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску апелянтом встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) строку на апеляційне оскарження та відсутність доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків.
7. На виконання вказаної ухвали позивач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що апеляційна скарга МВС України, враховуючи п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, була направлена до Шостого апеляційного адміністративного суду (через Окружний адміністративний суд м.Києва) рекомендованим листом, а не безпосередньо до суду І інстанції. Зазначений рекомендований лист (штрихкодовий ідентифікатор №0100107348535) було подано до Головпоштамту міста Києва 14.03.2019 о 19 годині 20 хвилин.
8.1. Даний факт підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 14.03.2019 (копія додається). Згідно інформації Укрпошти по відстеженню зазначеного листа (штрихкодовий ідентифікатор №0100107348535), його було отримано уповноваженим представником Окружного адміністративного суду м.Києва 19.03.2019 о 12 годині 14 хвилин. Разом із апеляційною скаргою від 12.03.2019 № 12/6 - 1188 МВС України подало до суду апеляційної інстанції також заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження. Таким чином, апеляційна скарга МВС України від 12.03.2019 № 12/6 - 1188 була подана до суду першої інстанції через Головпоштамт міста Києва 14.03.2019, тобто з додержанням строку на апеляційне оскарження. Також апелянтом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
9. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2019 у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанов - відмовив.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Позивач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції від 14 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Нормативне регулювання
13. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17. Статтею 295 КАС України визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
21. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
2. Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
4. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
5. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
6. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
22. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
ІV. Оцінка Верховного Суду
23. У цій справі, яка є справою з приводу дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського О.А. щодо винесення постанови, позивач 14 березня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 01 березня 2019 року. При цьому рішення суду першої інстанції отримано позивачем 05 березня 2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням.(а.с.62)
24. Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки з інформації, яка міститься в програмі Діловодство спеціалізованого суду, вбачається, що апеляційна скарга подана Міністерством внутрішніх справ України 19.03.2019 нарочно. Більше того, в матеріалах справи відсутній оригінал конверта, яким направлялась вказана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Києва, що також свідчить про сумнівність та безпідставність таких доводів заявника.
25. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з копії конверта та фіскального чека неможливо встановити факту відправлення Міністерством внутрішніх справ України саме апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2019.
26. Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста яка встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
27. Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 287КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
28. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
29. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
30. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
31. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
32. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог частини другої статті 271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на адресу відповідача, а останній скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення з пропуском строку на апеляційне оскарження на чотири дні, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
33. Крім того, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновку, що апеляційна скарга була подана 19 березня 2019 року нарочно (безпосередньо) до Шостого апеляційного адміністративного суду
34. Як слідує з матеріалів справи 19 березня 2019 року Окружний адміністративний суд одержав апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, що підтверджується вхідним штампом суду. (а.с.65)
35. Тобто, апеляційна скарга була подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд відповідно до вимог п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
36. Окрім того, факт направлення апеляційної скарги 14 березня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 14.03.2019 (штрихкодовий ідентифікатор №0100107348535) було подано до Головпоштамту міста Києва 14.03.2019 о 19 годині 20 хвилин. (а.с.85)
37. Інформаціїю Укрпошти по відстеженню зазначеного листа (штрихкодовий ідентифікатор №0100107348535), убачається, що його було отримано уповноваженим представником Окружного адміністративного суду м.Києва 19.03.2019 о 12 годині 14 хвилин. (а.с.86)
38. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.
39. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
40. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
ІV. Судові витрати
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
42. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі №640/1369/19 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко