09 жовтня 2019 року м. Київ
Справа №761/8946/19
Резолютивна частина постанови оголошена 09 жовтня 2019 року
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи позивач ОСОБА_1
відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Пономаренко Н.В. 11 квітня 2019 року, повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2019 року в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«Нова пошта» про захист прав споживачів та відшкодування збитків, пов'язаних із пошкодженням вантажу,-
Справа №761/8946/19
№ апеляційного провадження:22-ц-824/8801/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Нова пошта», в якому просив суд стягнути з ТОВ «Нова пошта» на його користь оголошену вартість пошкодженого відправлення за експрес-накладною від 23.10.2018 року №20400105616132 в сумі 17 034,00 грн.; стягнути з ТОВ «Нова пошта» на його користь провізну плату за доставку пошкодженого відправлення за експрес-накладною від 23.10.2018 року №20400105616132 в сумі 65,13 грн.; стягнути з ТОВ «Нова пошта» на його користь штраф за пошкодження відправлення за експрес-накладною від 23.10.2018 року №20400105616132 в сумі 4 127,33 грн.; стягнути з ТОВ «Нова пошта» на його користь витрати на правничу допомогу, що згідно попереднього розрахунку становлять 2 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23 жовтня 2018 року він в інтернет-магазині «АЛЛО» придбав телевізор Xiaomi MI TV 4а 50 в комплекті з приставкою Xiaomi MI BOX 3 вартістю 17 053,00 грн., а також узгодив з продавцем його доставку шляхом замовлення послуг перевізника ТОВ «Нова Пошта».
Відповідно до експрес-накладної від 23.10.2018 року за №20400105616132 придбаний позивачем товар прибув у відділення «Нової Пошти» №2 у с.Святопетровське Київської області по вул. Богдана Хмельницького, 5, прим. 81.
При цьому, 25.10.2018 року придбаний товар було отримано позивачем без відповідного його огляду та підписання експрес-накладної.
Разом з тим, позивач вказує на те, що, перебуваючи за межами відділення «Нової Пошти», ним було виявлено істотні пошкодження отриманого товару, зокрема повздовжній перелом корпусу телевізора.
У зв'язку з зазначеним, 26.10.2018 року позивач звернувся з претензією до відділення «Нової Пошти», де ним спільно з представниками відповідача було оглянуто товар та відеозаписи з камер спостереження, з яких, в свою чергу, чітко вбачалося, що виявленні пошкодження телевізора в повній мірі відповідають повздовжньому пошкодження коробки (повздовжній перелом), який зафіксований на відео в момент розвантаження товару в відділення.
Однак, незважаючи на те, що після виявлення явних пошкоджень упаковки керівник відділення «Нової Пошти» зафіксував їх в Акті прийманні-передачі», 30.10.2018 року позивач отримав від відповідача відповідь на свою претензію, в котрій вказувалось, що після підписання експрес-накладної та видачі товару правовідносини між сторонами вважаються припиненими, а акт приймання-передачі, складений після одержання відправлення, є недійсним.
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що вина за пошкодження телевізора цілковито лежить на відповідачеві, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 526, 629, 917, 924 ЦК України, п.п. 4.1.2., 7.2.2., 7.2.4., 7.2.7., 7.2.8 Публічного договору про організацію перевезення відправлень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача та відшкодування збитків, пов'язаних із пошкодженням вантажу - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача ТОВ «Нова пошта» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 жовтня 2018 року на підставі Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та по експрес-накладній № НОМЕР_1 ТОВ «Алло IM» здійснило відправлення вантажу з м.Бровари в с.Святопетрівське Київської області (Відділення «Нової Пошти» №2, адреса: с.Святопетрівське, вул. Богдана Хмельницького, 5, прим. 81) для ОСОБА_1 .
З наявної в матеріалах справи копії експрес-накладної №20400105616132 вбачається, відправник вантажу передав представнику ТОВ «Нова Пошта» вантаж кількістю 2 місця, заявленою вагою 33,88 кг, оголошеною вартістю 17034,00 грн., з описом відправлення «Товар» та додатковою інформацією наступного змісту: TV - приставка Xiaomi Мі Box 3 2/8 Gb IE (MDZ: «Сервісний збір за формування по»; телевізор Xiaomi Мі TV 4. Відправлення під час приймання не оглядалось.
При цьому, як встановлено в судовому засіданні, в тому числі й з пояснень самого позивача, 25 жовтня 2018 року о 18.19 год. вищевказаний товар було отримано позивачем без відповідного його огляду, будь-яких зауважень кількості, якості та стану товару, а також без підписання експрес-накладної.
Разом-з тим, як убачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією з зауваженнями щодо виявлених пошкоджень товару, за результатами розгляду якої, враховуючи й відеоматеріали з камер спостереження, переглянуті сторонами разом із оглядом товару, тальки на наступний день після отримання товару, було складено Акт приймання-передачі від 26 жовтня 2018 року, де зафіксовано, що телевізор ХІОМІ Мі Box 3 2/8 прим'ятий на екрані та тріснутий.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, вказував, що, незважаючи на те, що після виявлення явних пошкоджень упаковки керівник відділення «Нової Пошти» зафіксував їх в Акті прийманні-передачі», 30 жовтня 2018 року позивач отримав від відповідача відповідь на свою претензію, в якій вказувалось, що після підписання експрес-накладної та видачі товару правовідносини між сторонами вважаються
припиненими, а акт приймання-передачі, складений після одержання відправлення, є недійсним.
Так, вказані правовідносини регулюються главою 64 ЦК України.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частиною 3 ст.909 ЦК України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента, або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Положеннями ст. 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
При цьому, згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти стались внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Водночас, п.7.2.13 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, який розміщений на сайті www.novaposhta.ua, визначено, що експедитор не зобов'язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.
У відповідності до п.4.3.12 Публічного договору в обов'язки замовника входить у разі отримання відправлення в неналежному стані пошкодження, нестача тощо) зафіксувати його стан у відповідному Акті за формою, затвердженою Експедитором, за обов'язковою участю представників Замовника/Одержувача та Експедитора.
Як передбачено п.7.2.8 Публічного договору експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається Одержувачу або Відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.
Крім того, згідно з п.7.2.9 Публічного договору відповідальність Експедитора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі Одержувачу та після підписання останнім експрес-накладної. Акт приймання-передачі (у якому фіксуються пошкодження відправлення, нестача тощо), складений після передачі відправлення Одержувачу, вважається недійсним.
Тобто, виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у випадках розбіжностей із одержувачем, єдиною підставою для матеріальної відповідальності перевізника за збереження товару є акт, який складається сторонами у двосторонньому порядку відразу після отримання товару, у якому фіксуються пошкодження відправлення, нестача тощо.
В той же час, видача позивачу товару була проведена без відповідного його огляду останнім під час отримання товару, а також за відсутністю будь-яких його зауважень щодо кількості, якості та стану товару.
При цьому, жодних доказів, які б підтверджували складання між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі, де зафіксовано пошкодження товару саме 25 жовтня 2018 року, - матеріали справи не містять.
В свою чергу, посилання позивача на те, що відеозаписи з камер спостереження підтверджують факт пошкодження товару ще до моменту його видачі замовнику, судом оцінюються критично, адже з даного відеозапису, дослідженого у судовому засіданні, неможливо беззаперечно встановити як факт заявлених позивачем пошкоджень, так і факт завдання пошкоджень саме того товару, який отримав позивач, адже ідентифікацію товару по його коробці по наданим фото-відео матеріалам, в даному випадку, провести неможливо.
Крім того, посилання позивача на те, що він не підписав експрес-накладну в день отримання товару, не свідчить про неотримання вказаного товару позивачем саме 25 жовтня 2018 року, оскільки ним в позові і в судовому засіданні безпосередньо підтверджений факт його отримання саме 25 жовтня 2018 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна