07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 761/16416/18
провадження № 22-ц/824/8495/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - Бендюги Ігоря Анатолійовича
на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року /суддя Мальцев Д.О./
у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4/3079180 від 11.08.2017 року у розмірі 120 713, 41 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1810, 70 грн. /а.с. 3/
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. /а.с. 52-54/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2019 року, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що прийняті до уваги платіжні доручення стосуються іншого кредитного договору, який не є предметом розгляду у даній справі та були випадково долучені в якості доказів. Вказує, що судом безпідставно не прийнятий до уваги розрахунок заборгованості від 04.04.2018 року по кредитному договору № 4/3079180 від 11.08.2017 року, договір є дійсним. Звертає увагу на наявність у відповідача порушених зобов'язань перед банком, оскільки останній платіж боржником був здійснений 28.11.2017 року, розрахунок заборгованості здійснений на підставі даних з особового рахунку боржника та підтверджує безспірність заборгованості.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що 11.08.2017 р. між сторонами укладено Комплексний договір № 4/3079180. /а.с. 5/
Відповідно до умов Комплексного договору банк зобов'язується надати відповідачу кредит в розмірі 103 554,00 грн., строком на 41 місяць з 11.08.2017 року по 10.01.2021 рік (включно), який відповідач зобов'язується повертати кредит згідно з Графіком погашення заборгованості (згідно п. 1.1.Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (далі - проценти) щомісячно, в розмірі 11 % річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за цим договором та комісійну винагороду щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,30 % в місяць від суми кредиту.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.
Згідно з п.п.2.3.4 та 2.3.5 Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «Креді Агріколь Банк» у разі несплати позичальником чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом та/або комісії згідно з умовами договору протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій. Невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 30 днів з дати відправки повідомлення банком, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів та/або нарахованих комісій, штрафів, пені.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керувався нормами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, відповідно до якої, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; ч. 2 ст. 1050 ЦК України, згідно якої, за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків; ст. 526 ЦК України, яка визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства; ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якою передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач отримав кредитні кошти в сумі 106 554 грн. та того, що останній має заборгованість перед банком у розмірі 120 713, 41 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Вказуючи на те, що позивачем надано платіжні доручення, що підтверджують проплати, здійснені ОСОБА_1 по кредитному договору, суд першої інстанції не звернув уваги на таке.
Відповідно до платіжних доручень на а.с. 6 повне погашення заборгованості здійснено ОСОБА_1 по кредитному договору №1/3097180 від 09.02.2017 р., разом з тим, вимоги стягнення заборгованості позивачем заявлені по кредитному договору №4/3079180 від 11.08.2017 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Таким чином, долучені до позову платіжні доручення, стосуються іншого кредитного договору та не стосуються предмета доказування.
Окрім того, зазначаючи про те розрахунок заборгованості, таблиця обчислення загальної вартості кредиту, заява-анкета, паспорт споживчого кредиту та правила надання споживчого кредиту не свідчать про надання відповідачу кредитних коштів, про стягнення яких ставиться питання у позовній заяві, суд першої інстанції не звернув уваги, що дані докази в сукупності свідчать саме про умови кредитування, та графік платежів, які не виконані відповідачем.
Таким чином, формально пославшись на не підтвердження заборгованості по кредитному договору, судом першої інстанції належним чином необґрунтовано чому не прийнято як доказ розрахунок заборгованості по кредитному договору, здійснений банком /а.с.4/.
Так, колегією суддів встановлено, що станом на 04.04.2018 р. заборгованість складає 120 731, 41 грн. та складається зі: строкової заборгованості - 88 499, 90 грн., простроченої заборгованості - 10 745, 93 грн., нарахованих відсотків 758, 13 грн., комісії 2 381, 74 грн., прострочених відсотків - 4 550, 80 грн., простроченої комісії 11 908, 70 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії - 1 868, 21 грн.
Вказане також підтверджується і випискою по рахунку, долученої до апеляційної скарги.
На підтвердження надання кредиту, апелянтом також було долучено меморіальний ордер від 11.08.2017 р. /а.с.79/, що не може ігноруватись судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції, постановляючи здійснювати розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, ухвалюючи заочне рішення, вважав достатнім обсяг доказів для прийняття рішення у справі, водночас, розглядаючи справу по суті, констатував недостатність доказів в частині видачі кредиту та наявності заборгованості, не навівши достатнього обґрунтування.
У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, обґрунтовуючи позицію відмови у задоволенні позову недостатністю доказів, всупереч наданому позивачем розрахунку заборгованості, вважаючи, що він не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій, суд першої інстанції, водночас, не був позбавлений можливості витребування додаткових доказів, оскільки мав сумніви у даних, зазначених у розрахунку та розглядаючи справу у спрощеному порядку /а.с. 41/ не мав можливості їх перевірити.
Судом апеляційної інстанції приймається розрахунок позивача, за відсутності будь-яких даних, що можуть його спростувати або піддати сумніву.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №4/3079180 від 11.08.2017 р.. яка складає 120 731, 41 грн. та складається зі: строкової заборгованості - 88 499, 90 грн., простроченої заборгованості - 10 745, 93 грн., нарахованих відсотків 758, 13 грн., комісії 2 381, 74 грн., прострочених відсотків - 4 550, 80 грн., простроченої комісії 11 908, 70 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії - 1 868, 21 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Стягненню на користь позивача з відповідача підлягає судовий збір у сумі 1810, 70 грн, сплачений в суді першої інстанції та 2716, 05 грн в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - Бендюги Ігоря Анатолійовича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року- задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2019 року -скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» /01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ, МФО 300614/ заборгованість за кредитним договором №4/3079180 від 11.08.2017 р. яка складається зі: строкової заборгованості - 88 499, 90 грн. /вісімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн. дев'яносто коп./, простроченої заборгованості - 10 745, 93 грн. /десять тисяч сімсот сорок п'ять грн. дев'яносто три коп./, нарахованих відсотків 758, 13 грн. /сімсот п'ятдесят вісім грн. тринадцять коп./, комісії 2 381, 74 грн. /дві тисячі триста вісімдесят одну грн. сімдесят чотири коп./, прострочених відсотків - 4 550, 80 грн. /чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят грн. вісімдесят коп./, простроченої комісії 11 908, 70 грн. /одинадцять тисяч дев'ятсот вісім грн. сімдесят коп./, пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди - 1 868, 21 /одна тисяча вісімсот шістдесят вісім грн. двадцять одна коп./. Всього стягнути 120 731, 41 грн. /сто двадцять тисяч сімсот тридцять одна грн. сорок одна коп./.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» /01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ, МФО 300614/ 1810, 70 грн. /одна тисяча вісімсот десять грн. сімдесят коп./
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» /01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ, МФО 300614/ 2716, 05 грн. /дві тисячі сімсот шістнадцять грн. п'ять коп./
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: