03 жовтня 2019 року м. Київ
справа № 356/739/18
провадження № 22-ц/824/10644/19
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Ярмак О.В.
сторони :
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30 травня 2019 року у складі судді Голік Г.К., повний текст складений 30.05.2019 року,
встановив:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення її від права на спадкування.
Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що вона разом із своїм покійним батьком ОСОБА_3 проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 . За життя батька, позивач доглядала за ним, прибирала, купувала ліки і готувала їжу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому будинок АДРЕСА_1, квартиру по АДРЕСА_2 , земельний пай та легковий автомобіль марки Фольцваген. На початку жовтня 2018 року, позивач звернулася до Березанської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і дізналась, що її сестра ОСОБА_2 і бабуся ОСОБА_4 вже були у нотаріуса і бабуся, відмовилась від спадщини на користь сестри і таким чином вона отримала половину всього майна.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.1224 ЦК України підлягає усуненню від права на спадкування, оскільки за життя батька, який через похилий вік і тяжку хворобу був у тяжкому стані, потребував моральної та матеріальної підтримки, остання ухилялася від надання йому допомоги, а тому просила суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом і скасування права про прийняття спадщини від ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_2 не визнала пред'явлені до неї позовні вимоги, пояснивши, що батько до самої смерті був дієздатним, не потребував сторонньої допомоги, отримував пенсію ліквідатора аварії на ЧАЄС, плату за оренду землі, здавав в оренду будинок, мав значні заощадження. До самої смерті вона підтримувала з батьком теплі, родинні відносини, по мірі можливості піклувалася про нього, оскільки з 2017 року перебуває у відпустці за доглядом за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 . З її сестрою, позивачем ОСОБА_1 , у батька були конфлікти.
Заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 30 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що померлий ОСОБА_3 перебував у тривалому тяжкому стані та потребував сторонньої допомоги та підтримки. А тому, на думку позивача, ОСОБА_2 була зобов'язана утримувати свого батька - спадкодавця. Крім того, доказів підтримання відповідачем з батьком родинних відносин, його утримання, ОСОБА_2 не надала.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_2 до апеляційного суду не надходив.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав, просила задовольнити скаргу.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, місце та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з'явилась, клопотань не подавала, тому відповідно до ст.372 ЦПК України судова колегія вважає що перешкод для розгляду справи немає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 12,13,77-81 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.
Судова колегія погоджується з таким висновком, з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони є доньками ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.7).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Березанської міської ради №18-09-6803 від 05.12.2018 року, покійний ОСОБА_3 з 2005 року до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.9)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина та відповідно до копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_2 - дочка померлого; ОСОБА_4 - мати померлого; ОСОБА_5 - дружина померлого, ОСОБА_1 - дочка померлого. ОСОБА_4 11 вересня 2018 відмовилась від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 на користь його доньки ОСОБА_2 (а.с.37-48).
Відповідно до довідки КЗ КОР «Київський обласний онкодиспансер» від 19.11.2018 року, ОСОБА_3 07.02.2012 року була видалена пухлина та установлений діагноз «mts без пігментної мелономи в ділянці шиї» (а.с.10).
Відповідно до ч.5 ст. 1224 Цивільного Кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до ч.ч.2, 3 п.6 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» правило частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухиленням особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його вчиняти, але не вчиняла необхідних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлений у порядку ст. 1224 ЦК України й суд при вирішенні спору виходив із того, що померлий не потребував стороннього догляду та позивачем не доведений факт необхідності отримання допомоги від відповідачки та її ухилення від надання такої допомоги.
Колегія суддів вважає, що суд врахував зазначені вище правові норми, належним чином перевірив доводи позивача та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав усунення відповідачки від права на спадкування за законом після померлого батька.
Посилання у апеляційній скарзі на те що, суд першої інстанції не обґрунтував відмову в частині визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач не довела свого позову належними та допустимими доказами, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.12 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що відповідач не надала доказів підтримання з батьком родинних відносин, не мають в даному випадку правого значення, оскільки позивач не довела, що їх батько ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував догляду відповідачки, яка уникала обов'язку забезпечити йому підтримку та допомогу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :