30 вересня 2019 року м. Київ
Справа №757/151/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/11783/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Піхур О.В. 19 липня 2018 року у м. Києві, повний текст рішення складено 03 грудня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів,
У січні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1959947 від 27 червня 2014 року на суму 11986,00 Євро на строк до 27 грудня 2014 року за процентною ставкою 10,5% річних. ОСОБА_1 22 грудня 2014 року звернувся до відповідача з письмовою вимогою, в якій просив повернути йому внесені за вищезазначеним договором кошти та нараховані на них відсотки.
Між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем також було укладено договір банківського вкладу №1959935 від 27 червня 2014 року на суму 8186,00 Євро на строк до 27 грудня 2014 року за процентною ставкою 11% річних. ОСОБА_2 22 грудня 2014 року звернулась до відповідача з письмовою вимогою, в якій просила повернути її внесені за вищезазначеним договором кошти та нараховані на них відсотки. Між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1959945 від 27 червня 2014 року на суму 14830,00 доларів США на строк до 27 грудня 2014 року за процентною ставкою 12% річних. ОСОБА_2 22 грудня 2014 року звернулась до відповідача з письмовою вимогою, в якій просила повернути її внесені за вищезазначеним договором кошти та нараховані на них відсотки. У ПАТ «Комерційний банк «Надра» було введено тимчасову адміністрацію. Позивачі отримали по 200000,00 грн, що підтверджується грошовими переказами на рахунки позивачів від 30 червня 2015 року та 25 травня 2015 року проте, це не всі належні позивачам кошти. Тому ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом з нарахованими відсотками у розмірі 4384,29 Євро, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача кошти за договором банківського вкладу у валюті за договором банківського вкладу №1959945 - 6642,94 доларів США, кошти за договором банківського вкладу у валюті за договором банківського вкладу №1959945 - 10232,50 Євро.
Рішенням Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення коштів - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у ПАТ «КБ «Надра» введено тимчасову адміністрацію, а вимоги позивачів про стягнення коштів з відповідача порушують порядок задоволення вимог кредиторів.
Не погодились із вищезазначеним судовим рішенням позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ними подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вказували на те, що відмовляючи у позові суд першої інстанції фактично не визнав права власності позивачів на кошти що знаходяться на рахунку в ПАТ «КБ «Надра» чим порушив ст. 41 Конституції України. Посилалися на безпідставне застосування судом Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі викладеного, просили рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення, своїх представників в судове засідання не направили, причини неявки не повідомили. Тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір банківського вкладу №1959947, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ «Перший» від 27 червня 2014 року на суму 11986,00 Євро на строк до 27 вересня 2014 року за процентною ставкою 10,5% річних (а.с. 7).
ОСОБА_1 перераховано на рахунок відповідача 11986,00 Євро, що підтверджується квитанцією №1216 від 27 червня 2014 року (а.с. 8).
Між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір банківського вкладу №1959935, оформлений в рамках Пакету послуг «ПУ «Перший» від 27 червня 2014 року на суму 8186,00 Євро на строк до 27 вересня 2014 року за процентною ставкою 11% річних (а.с. 9).
ОСОБА_2 перераховано на рахунок ПАТ «КБ «Надра» 8186,00 Євро, що підтверджується квитанцією №708 від 27 червня 2014 року (а.с. 10).
Між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір банківського вкладу №1959945, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ «Перший» від 27 червня 2014 року на суму 14830,00 доларів США на строк до 27 вересня 2014 року за процентною ставкою 12% річних (а.с. 11).
ОСОБА_2 перераховано на рахунок відповідача 14830,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №1102 від 27 червня 2014 року (а.с. 12).
На підставі п. 4.8 вказаних вище депозитних договорів, строк розміщення вкладів було продовжено до 22 грудня 2014 року.
22 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ПАТ «КБ «Надра» з письмовою вимогою, в якій просили повернути їм внесені за вищезазначеним договорами кошти та нараховані на них відсотки (а.с. 13,14,15).
Листами №14 та №15 від 05 лютого 2015 року відповідачем надано відповідь на звернення позивачів, в яких повідомлялось про те, що на даний момент видача коштів з поточного рахунку в іноземній валюті здійснюється з врахуванням обмежень, встановлених Постановою Правління Національного банку України № 540 від 29 серпня 2014 року «Про врегулювання діяльності фінансових установ і проведення валютних операцій» (а.с. 16- 17).
Листом Управління НБУ в Закарпатській області №18017/523 від 18 лютого 2015 року позивачів було повідомлено, що в ПАТ «КБ «Надра» було запроваджено тимчасову адміністрацію (а.с. 20-21).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23 квітня 2015 року прийнято рішення про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» по 05 червня 2015 року.
05 червня 2015 року виконавчою дирекцією особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №113 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 25 травня 2015 року та 30 червня 2015 року позивачам було перераховано гарантовану суму в розмірі 200000,00 грн, кожному, однак сума вкладів в повному обсязі відповідачем не була повернута.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Пунктом 1 ч.5 цієї ст. 36 визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Відтак, вимоги кредиторів банку після прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку підлягають задоволенню в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отримані під час виконання ліквідаційної процедури кошти, спрямовуються у визначеній чинним законодавством черговості, задоволення вимог кредиторів банку поза її межами Законом не передбачено.
Враховуючи ту обставину, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», та 05 червня 2015 року прийнято рішення №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра», а позивачі звернулись до суду з позовом в січні 2018 року, їх вимоги про стягнення суми вкладупідлягають задоволенню в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно встановленої черговості. А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову. При цьому слід зазначити, що питання звернення позивачів у визначеному цим законом порядку та дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо заявленої ними вимоги не розглядаються в межах даної справи, так як не були предметом розгляду суду першої інстанції, і такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження і при апеляційному розгляді справи.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2019 року.