02 жовтня 2019 року м. Київ
Справа №759/10457/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/11687/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді П'ятничук І.В. 10 червня 2019 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про захист прав споживачів, стягнення пені,
У червні 2019 року позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 2» на її користь пеню в розмірі 255930,75 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про захист прав споживачів, стягнення пені.
Не погодилось із судовим рішенням ТОВ «Петрівський квартал 2», представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість судового рішення, як такого, що постановлене з порушенням норм процесуального права. Представник відповідача зазначає про те, що спір виник з приводу стягнення пені за прострочку здачі будинку (нерухомого майна) в експлуатацію. Будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, вважає, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 має розглядатися за місцезнаходженням майна, що є предметом позову, а саме в Києво-Святошинському районному суді Київської області. Також представник відповідача зазначає, що Закон України «Про захист прав споживачів» на який посилалась позивач, не регулює правовідносини між будівельною компанією та громадянами щодо будівництва житла для власних потреб.
Враховуючи викладене, просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Зазначила, що відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем завдання шкоди чи виконання договору.
На підставі викладеного просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Пендрак Ю.С. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.
Представник позивача - адвокат Мельничук Ю.Л. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Петрівський квартал 2» про захист прав споживачів, стягнення пені, в якому просила стягнута з відповідача на її користь пеню в розмірі 255930,75 грн.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказувала на те, що 22 грудня 2016 року між ТОВ «Петріаський квартал 2» та нею було укладено Договір №13/ЛУ16 купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Предметом договору є майнові права на житлову квартиру АДРЕСА_1 . Однак, в порушення п. 6.2 вищевказаного договору відповідачем порушено строки прийняття об'єкта в експлуатацію, у зв'язку з чим вона просила стягнути пеню за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Зазначила, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а тому позови про захист прав споживачів можуть пред'являтись, зокрема за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.
Стаття 353 ЦПК визначає виключний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 цієї статті, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого найвища.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 24 жовтня 2018 року зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням), про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору, з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно, з приводу звернення стягнення на нерухоме майно.
Враховуючи те, що предметом договору, з приводу неналежного виконання умов якого виник даний спір, є майнові права на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності, яким надається пріоритет у разі конкуренції правил підсудності, а тому даний спір підсудний Києво-Святошинському районному суду Київської області за місцем знаходження квартири, майнові права на яку є предметом договору №13/ЛУ16 укладеного між сторонами.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В порядку п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Відповідно до ст. 380 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 380, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року про відкриття провадження скасувати, справу направити на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В.Соколов
Судді: А.М.Андрієнко Н.В.Поліщук
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2019 року.