апеляційне провадження №22-ц/824/11558/2019
справа №754/9980/13-ц
02 жовтня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Лугового Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Панченко О.М. 10 травня 2019 року,
у справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчих листах у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
В липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про внесення у виконавчі листи, що видані на виконання рішення суду від 16 грудня 2016 року у цій справі, інформації про дати народження боржників.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 травня 2019 року заяву задоволено, внесено виправлення у виконавчі листи по справі №754/9980/13-ц (провадження №2/754/3802/13), видані Деснянським районним судом міста Києва 25 січня 2018 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок залиття, зазначивши дату народження боржників: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилається на те, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення його та інших відповідачів, відтак суд був зобов'язаний відкласти розгляд справи.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції установлено, що 16 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва у цій справі ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 30313 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 5000 грн. заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2014 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2014 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2014 року касаційне провадження у справі закрито, оскільки вже існує ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї ж особи на ті самі судові рішення.
24 липня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про внесення у виконавчі листи інформації про дату народження боржників.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та внесено виправлення до виконавчих листів.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 - ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як підставу скасування ухвали апеляційний суд зазначив неналежне повідомлення учасників справи про її розгляд.
Під час нового розгляду справи суд першої інстанції також дійшов висновків про задоволення заяви у зв'язку із відсутністю у виконавчих листах необхідної інформації.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.
Апеляційна скарга містить посилання лише на факт розгляду заяви без належного повідомлення відповідачів. Інших доводів, зокрема на спростування необхідності внесення у виконавчі листи виправлень, апеляційна скарга не містить.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, скаржник просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із статтею 379 ЦПК України застосування таких заходів можливе лише у разі скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалами, які перешкоджають провадженню у справі, слід уважати ухвали про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, зупинення провадження та інші ухвали, які впливають на здійснення провадження.
Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про внесення виправлень у виконавчий лист є ухвалою, яка вирішує питання по суті і подальшому провадженню у справі не може перешкоджати.
Натомість у разі неналежного повідомлення учасника справи це є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, за умови, що скаржник на це посилається.
Так, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, крім наявності обґрунтування апеляційної скарги про розгляд справи без участі учасника, також має братися до уваги чи є обов'язковим його повідомлення, за умови що суд вжив заходів для його виклику.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 432 ЦПК України:
1. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
З матеріалів справи убачається, що після скасування Київським апеляційним судом постановою від 11 лютого 2019 року ухвали Деснянським районним судом міста Києва від 25 жовтня 2018 року справа передана суду першої інстанції та була призначена до розгляду на 03 квітня 2019 року, учасникам справи завчасно направлені судові повістки, конверти з якими повернулись до суду після цієї дати у зв'язку із закінченням строку зберігання.
03 квітня 2019 року розгляд справи було відкладено на 10 травня 2019 року, відповідачі також завчасно повідомлялись повістками, конверти з якими повернулись після цієї дати у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що справа має бути розглянута у розумні строки.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Питання належного повідомлення учасників справи про її розгляд є важливим аспектом у питанні доступу до правосуддя. Поряд з цим, не може бути виправданим численне відкладення розгляду справи, якщо будь-хто з учасників розгляду справи ухиляється від участі у ній, при цьому будучи обізнаним про відповідне судове провадження.
У рішенні від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Одним із обов'язків учасників справи відповідно до частини 2 статті 43 ЦПК України є обов'язок сприяти своєчасному розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що отримання інформації про стан розгляду справи відбувається не лише у спосіб направлення судом відповідних документів, таке також може відбуватися дистанційно, зокрема у телефонному режимі, із застосуванням Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-сайту "Судова влада", які дають змогу відслідковувати рух справи.
Пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України вказує на обов'язковість скасування ухвали суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином, у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим.
Частина 3 статті 432 ЦПК України з огляду на стислий строк розгляду заяви про внесення виправлені у виконавчий лист дає суду право розглянути питання про внесення виправлень у виконавчий документ без участі заінтересованих осіб, але суд має довести до їх відома, що ним буде розглядатися відповідна заява.
З матеріалів справи убачається, що суд дотримався такого обов'язку, учасники справи, зокрема скаржник, був обізнаний про відповідне судове провадження, а також про питання, що підлягає вирішенню, судові повідомлення двічі направлялись за належною адресою, при цьому факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою, є суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, відтак обставина неналежної заінтересованості боржників не може використовуватися на шкоду стягувачу та принципу обов'язковості рішення суду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не убачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 травня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова