Справа № 11-cc/824/5282/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
26 вересня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 серпня 2019 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2019 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київської області ОСОБА_10 , погоджене прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_11 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.10.2019 року включно, з визначенням застави, що становить 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 152 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого ( 2003 року вироком Пирятинського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі),
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали в інтересах ОСОБА_8 кожен окремо апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або домашнього арешту, або застави у меншому розмірі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 посилається на те, що в матеріалах доданих до клопотання відсутні докази, які б свідчили про обґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наявність реальних ризиків для кримінального провадження, про неможливість досягнення мети у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник зазначає, що 24.08.2019 року було проголошено лише резолютивну частину оскаржуваного рішення, а оголошення повного тексту було визначено судом 29.08.2019 року, а тому пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин.
Жодних даних про судимість ОСОБА_8 , окрім посилання слідчого на вказану обставину у клопотанні, додано до матеріалів провадження не було. Слідчим суддею не було враховано під час застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу характеризуючи даних про особу та стан здоров'я останнього, визначена застава є непомірною для ОСОБА_8 враховуючи його матеріальний стан, виключних підстав для застосування саме застави в розмірі 1 152 600 грн. у слідчого судді не було.
Захисник ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2019 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не взяв до уваги доводи сторони захисту, про те, що слідчим не було доведено обставин передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України, також в клопотанні відсутній виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків з посиланням на матеріали провадження, що підтверджують ці обставини. Додані до клопотання слідчим докази не свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
Слідчий суддя під час визначення застави ОСОБА_8 , що становить 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не обґрунтував та не навів жодних причин такого рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважає апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12018110000000725 від 08.12.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вчинення злочинів в сфері незаконного обігу психотропних речовин, маючи спеціальний хімічний посуд призначений для розміщення в ньому спеціальних хімічних елементів, при поєднанні яких виготовляється психотропна речовина «амфетамін», будучи об'єднані спільним злочинним умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час розмістили зазначений посуд у будинку АДРЕСА_2 з метою подальшого незаконного виготовлення та збуту психотропної речовини «амфетамін».
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини «амфетамін» ОСОБА_8 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах відповідно до розробленого злочинного плану, на замовлення ОСОБА_12 виготовив в особливо великих розмірах зазначену психотропну речовину за вищевказаною адресою для подальшого її збуту останнім.
23.08.2019 року ОСОБА_8 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , з метою передачі останньому психотропної речовини «амфетамін» для її подальшого збуту згідно попередньо розробленого ними плану, маючи при собі білий поліетиленовий пакет із згортком офольгованого паперу з вмістом порошкоподібної речовини світлого кольору схожої на психотропну речовину «амфетамін», загальна вага якого є в особливо великих розмірах, сів до автомобілю марки Mersedes - Benz з державними номерними знаками Латвії НОМЕР_1 та перевіз її за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 1, після чого приблизно о 20 год. 30 хв. перебуваючи поряд з АЗС «АМІС» за вказаною адресою, ОСОБА_8 у ході зустрічі з ОСОБА_12 був затриманий правоохоронними органами, а під час обшуку зазначеного автомобіля виявлено і вилучено згорток офольгованого паперу з вмістом порошкоподібної речовини світлого кольору схожої на психотропну речовину «амфетамін», загальна вага якого є в особливо великих розмірах.
Амфетамін, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №747 від 26.10.2016), «Список № 1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2», є психотропною речовиною.
Крім цього, досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, маючи на меті незаконно збагатитись за рахунок незаконного збуту психотропної речовини «амфетамін», незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванні особи зазначену психотропну речовину з метою збуту, в особливо великих розмірах та в подальшому незаконно перевіз її за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_3 , де почав незаконно зберігати.
23.08.2019 року о 22 год. 35 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України
24.08.2019 року в період з 00 год. 12 хв. до 02 год. 35 хв. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками правоохоронного органу виявлено та вилучено порошкоподібну речовину світлого кольору схожу на психотропну речовину «амфетамін», загальна вага якого є в особливо великих розмірах.
24.08.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
24.08.2019 року слідчий СУ ГУ НП у Київської області ОСОБА_10 за погодженням із прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2019 року клопотання слідчогозадоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.10.2019 року включно, з визначенням застави, що становить 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 152 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_8 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосуванні запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік та стан здоров'я ОСОБА_8 , дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею вірно враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), та з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується даними, що містяться у долучених до матеріалів клопотання даних в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до змісту ст. ст. 177, 183, 194 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Рішення слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повністю узгоджується з вказаними положеннями закону, так як ні процесуальна поведінка підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя дають підстави вважати, що тільки тримання під вартою є необхідним у цьому кримінальному провадженні.
Щодо оцінки ризиків, то вона повинна бути проведена за результатами всебічної та точної інформації про особу підозрюваного та його соціальні обставини.
Так, розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, майновий стан, інші дані про особу ОСОБА_8 , зокрема і ті, на які посилаються захисники в апеляційних скаргах в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).
Враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_8 , дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на законних підставах, у відповідності до положень ч. 5 ст. 182 КПК України, всупереч доводам апелянтів, визначив ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 152 000 грн., з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, у разі її внесення, який у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_8 та виконанню останнім покладених на нього обов'язків, при цьому врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційні скарги захисників, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 серпня 2019 року, якою задоволено слідчого СУ ГУ НП у Київської області ОСОБА_10 , погоджене прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_11 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.10.2019 року включно, з визначенням застави, що становить 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 152 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4