Справа № 761/34315/19
Провадження № 2-а/761/575/2019
07 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря Вольда М.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без викликав сторін в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержанта поліції Попова Владислава Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У серпні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержанта поліції Попова Владислава Олеговича (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2019 року УПП Кіровоградської області Поповим В.О. було винесено постанову серія ЕАВ №1415825 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, нібито не ввімкнув світловий покажчик при повороті ліворуч. На думку позивача, незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, Попов В.О. суттєво порушив його права. Відповідач не прийняв до уваги свідчення позивача і належним чином не опитав свідка ОСОБА_3 , який був у автомобілі разом з позивачем, не здійснив дослідження автомобіля на технічну справність, не забезпечив належних умов ознайомлення з даними відеофіксації. Відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також допустився в постанові помилок, що є суттєвими при з'ясуванні обставин правопорушення і відповідальності за них позивача.
Тому, позивач просив визнати дії поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержанта поліції Попова Владислава Олеговича щодо складання постанови серії ЕАВ №1415825 від 11 серпня 2019 року незаконними, постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 02.09.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено позивачу, відповідачу разом з копією позовної заяви та документів, долучених до неї. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та роз'яснено, що одночасно з направленням до суду доказів (крім речових доказів), відзиву їх копії повинні бути надіслані іншим учасникам справи, а суду надано документи, що підтверджують їх надіслання.
Так, копію ухвали від 02.09.2019 року сторона відповідача отримала 09.09.2019 року, що підтверджується відповідною розпискою. У встановлений строк відповідач направив до суду відзив на позовну заяву разом з відео, яке розміщено на диску, з місця складання протоколу, без підтвердження їх направлення позивачу.
За умовами ч. 9 ст. 79 КАС України, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Беручи до уваги відсутність підтвердження надсилання відзиву та диску позивачу, а також те, що такі докази відсутні у позивача, їх обсяг не є надмірним та вони не є публічно доступними, суд ухвалив не приймати до уваги відзив відповідача на позовну заяву, а також відео з місця складання протоколу.
Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 11 серпня 2019 року о 18:43 год. поліцейським 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержантом поліції Поповим Владиславом Олеговичем виявлено, що на 716 км. Траси М-12 Стрий-Терпнопіль-Кропивницький-Знам'янка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail», д.н.н. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не подав світловий покажчик відповідного напрямку, а саме, ліворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України - Порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.
Згідно з п. 9.2.б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Інспектором Поповим В.О. винесено постанову від 11.08.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 425 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що інспектором було порушено ст. 276 КУпАП, оскільки було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Відповідно до змісту ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення за ст. 122 КУпАП розглядається за місцем його вчинення.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, за змістом рішення Конституційного суду України у справі №5-рп/2015 від 26.05.2015 року розтлумачено неухильне дотримання прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про вчинення адмінправопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хото притягається до адміністративної відповідальності. Випадки скороченого розгляду справи можливе лише у разі фіксації адмінправопорушення на місці, а в інших випадках таких розгляд справ не визначений законом та призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП.
Разом з тим, не заперечується наявність у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, проте правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, в даному випадку відеозаписом з нагрудної камери поліцейських.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Корнєв і Карпенко проти України (Заява № 17444/04) від 21.10.2010 року, вимоги п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п.1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є «необхідним» для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п.3 ст.6 Конвенції, взятого в поєднанні з п.1 ст.6 Конвенції.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № Я (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи і державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами, а саме: особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину, та вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані.
Зважаючи на незгоду позивача із постановою про накладення штрафу і винесення її на місці вчинення, та відсутність доказів вчинення правопорушення, суд вважає за необхідне скасувати постанову про притягнення до відповідальності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено правомірність свого рішення, оскільки не було надано належних та допустимих доказів, що позивачем було вчинено порушення п. 9.2.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст.ст.213, 217 КУпАП визначено певні орган (посадові особи), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення та у межах наданих ним повноважень.
У відповідності до ст.221 КУпАП в повноваження суду не передано можливість розгляду справ за ч.2 ст.122 КУПАП, а це питання належить до компетенції органів поліції.
Під час розгляду вказаної справи відповідач був уповноваженим на вчинення дій по нагляду за дотримання ПДР України, тому суд не знаходить порушень в діях відповідача.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення п. 9.2.б ПДР України, позовну заяву слід задовольнити частково, а постанову від 11.08.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати та справу провадженням закрити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 38, 122, 234-2, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 283, 284 КУПАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержанта поліції Попова Владислава Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.
Постанову від 11 серпня 2019 року серії ЕАВ №1415825 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , винесену поліцейським 1 батальйону 1 роти УПП Кіровоградської області сержантом поліції Поповим Владиславом Олеговичем, - скасувати та справу провадженням закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя: А.А.Осаулов
Повний текст виготовлений 07.10.2019 року