Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2019 р. Справа№200/8357/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді головуючого Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 4065811,43 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,
за участю:
представника позивача: Діденко Т.А.,
представника відповідача: не з'явився,
Головне управління ДФС у Донецькій області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 4065811,43 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем станом на 21.06.2019 року обліковується податковий борг за користування надрами з видобутку корисних копален в сумі 77 978 174,10 грн. в т.ч. 4065811,43 який виник в термін з 16.11.2016 року з причин несплати поточних податкових зобов'язань, а саме з рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин та який підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року № 805/98/17-а.
Майно ДП «Селидіввугілля» перебуває в податковій заставі та зареєстроване у відповідному державному реєстрі обтяжень. Складено акту опису майна:
- від 28.05.2013 року № 20;
- від 02.05.2013 року № 24;
- від 28.02.2019 року № 3/16.
На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2017 №805/98/17-а про стягнення коштів за податковим боргом направлені до установ банків інкасові доручення (розпорядження) з метою стягнення коштів з рахунків банку, що обслуговує рахунки ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ».
Інкасові доручення повернуті АТ «Укрексімбанк», ПАТ «АЛЬФА - Банк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «ГІРОМІНВЕСТБАНК», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ВБР» без виконання згідно ст.59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та п.12.11 гл.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Оскільки податкове зобов'язання є узгодженим, термін сплати минув, а у добровільному порядку Відповідач його не сплатив, у ГУ ДФС у Донецькій області виникло право звернутись до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Просить надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 4065811,43 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 29 липня 2019 року.
29 липня 2019 року справу відкладено на 03 вересня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року було замінено позивача Головне управління ДФС у Донецькій області на належного позивача Головне управління ДПС у Донецькій області.
27.08.2019 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача в якому він зазначив що відповідно п.95.1 ст.95 Податкового Кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України, для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган звертається до суду.
Звернення до суду з вимогою про отримання судового дозволу на погашення усієї суми ( податкового боргу за рахунок майна платника податків повинне бути обґрунтованим відсутністю на розрахункових рахунках такого платника податків грошових коштів, достатніх для погашення податкового боргу.
На підтвердження наявності на інших розрахункових рахунках грошових коштів, ДП «Селидіввугілля» надає копії платіжних доручень з призначенням платежу сплата податку за користування надрами:
№ 118 від 19.02.2018 на суму 60 000,00 грн.,
№ 119 від 19.02.201 8 на суму 60 000,00 грн.,
№ 120 від 19.02.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№ 153 від 06.03.201 8 суму 82 147,73 грн.,
№ 154 від 06.03.2018 суму 217 852,27 грн.,
№ 211 від 30.03.201 8 суму 67 852,27 грн.,
№ 212 від 30.03.2018 суму 60 000,00 грн.,
№ 213 від 30.03.2018 на суму 60 000,00 грн.,
№ 214 від 30.03.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№215 від 30.03.2018 на суму 82 147,73 грн.,
№ 286 від 23.04.2018 на суму 100 000,00 грн..
№ 551 від 16.08.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№ 552 від 16.08.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№553 від 16.08.2018 на суму 40 000,00 грн.,
№1184 від 29.11.2018 на суму 50 000,00 грн.,
№1342 від 28.12.2018 на суму 135 000,00 грн.,
№446 від 21.03.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№467 від 21.03.2019 на суму 298 162,87 грн.,
№ 751 від 26.04.2019 на суму 98 162,87 грн.,
№ 752 від 26.04.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№ 885 від 24.05.2019 на суму 20 000,00 грн.,
№ 881 від 27.05.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№ 882 від 27.05.2019 на суму 178 162,87 грн.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках відповідача, як то передбачено статтею 95 Податкового кодексу України.
Оскільки позивач не виконав всі приписи Податкового кодексу України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то з урахуванням положень п.2 ст.19 Конституції України на даний час відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
12.09.2019 року позивачем була надана відповідь на відзив в якій він вказує що Державна казначейська служба не є банківською установою, а отже інкасові доручення на рахунки відкрити відповідачем у Державній казначейській службі не направлялися. Також, вказує що частка розрахункових рахунків відкрита відповідачем в банківських установах відокремленими підрозділами ДП «Селидоввугілля». Оскільки судовими рішеннями не передбачено стягнення податкового боргу з рахунків відокремлених підрозділів то інкасові доручення в банківські установи не направлялися. Щодо наявності грошових коштів відповідача на розрахункових рахунках у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» то позивачем направлялися інкасові доручення в цю банківську установу, але були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на цих рахунках.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року було закінчено підготовче засідання та призначено до розгляду справи по суті на 01 жовтня 2019 року.
Представник позивача в судове засідання 01 жовтня 2019 року з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився явку свого представника не забезпечив
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивачем є Головне управління ДПС у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 43142826 та суб'єктом владних повноважень.
Відповідачем є Державне підприємство «Селидіввугілля» яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 33426253.
У зв'язку з несплатою платником податків ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» узгоджених податкових зобов'язань, позивачем були виставлені податкові вимоги від 06.07.2005 № 1/47, від 11.08.2005 № 2/193. Зазначені податкові вимоги отримані платником податків. Податкові вимоги не оскаржувались та не відкликались (а.с.17-18).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року № 805/98/17-а з Державного підприємства «Селидіввугілля» було стягнено заборгованість з рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин з рахунків у банках які обслуговують платника податків в розмірі 4450871,06 грн. (а.с.58-61).
Рішенням № 2 від 07.02.2011 року було здійснено опис майна Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.19).
Майно ДП «Селидіввугілля» перебуває в податковій заставі та зареєстроване у відповідному державному реєстрі обтяжень.
Рішенням № 2 від 07.02.2011 року було здійснено опис майна Державного підприємства «Селидіввугілля» (а.с.19).
Складено акту опису майна:
- від 28.05.2013 року № 20 на загальну суму 135696606,16 грн. (а.с.20-54);
- від 02.05.2013 року № 24 на загальну суму 802748,14 грн. (а.с.55);
- від 28.02.2019 року № 3/16 на загальну суму 119375,42 грн. (а.с.56-57).
На виконання Постанови суду від 23.01.2017 №805/98/17-а про стягнення коштів за податковим боргом направлені до установ банків інкасові доручення (розпорядження) з метою стягнення коштів з рахунків банку, що обслуговує рахунки ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ»:
АТ «Укрексімбанк» інкасові доручення за номерами: 3319/99, 585/16;
ПАТ «АЛЬФА - Банк» інкасові доручення за номерами: 3306/99;
АТ «Ощадбанк» інкасові доручення за номерами: 518/16, 520/16, 522/16, 515/16, 516/16, 514/16, 521/16, 517/16.522/16,519/16;
ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» Інкасові доручення за номерами: 583/16, 584/16;
ПАТ «Укрсоцбанк» інкасові доручення за номерами: 3320/99;
ПАТ КБ «Приватбанк» інкасові доручення за номерами: 527/16;
ПАТ «ВБР» інкасові доручення за номерами: 526/16.
Інкасові доручення повернуті АТ «Укрексімбанк», ПАТ «АЛЬФА - Банк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «ГІРОМІНВЕСТБАНК», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ВБР» без виконання згідно ст.59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та п.12.11 гл.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Відповідач в свою чергу надав копії платіжних доручень з призначенням платежу сплата податку за користування надрами:
№ 118 від 19.02.2018 на суму 60 000,00 грн.,
№ 119 від 19.02.201 8 на суму 60 000,00 грн.,
№ 120 від 19.02.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№ 153 від 06.03.201 8 суму 82 147,73 грн.,
№ 154 від 06.03.2018 суму 217 852,27 грн.,
№ 211 від 30.03.201 8 суму 67 852,27 грн.,
№ 212 від 30.03.2018 суму 60 000,00 грн.,
№ 213 від 30.03.2018 на суму 60 000,00 грн.,
№ 214 від 30.03.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№215 від 30.03.2018 на суму 82 147,73 грн.,
№ 286 від 23.04.2018 на суму 100 000,00 грн..
№ 551 від 16.08.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№ 552 від 16.08.2018 на суму 30 000,00 грн.,
№553 від 16.08.2018 на суму 40 000,00 грн.,
№1184 від 29.11.2018 на суму 50 000,00 грн.,
№1342 від 28.12.2018 на суму 135 000,00 грн.,
№446 від 21.03.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№467 від 21.03.2019 на суму 298 162,87 грн.,
№ 751 від 26.04.2019 на суму 98 162,87 грн.,
№ 752 від 26.04.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№ 885 від 24.05.2019 на суму 20 000,00 грн.,
№ 881 від 27.05.2019 на суму 1 837,13 грн.,
№ 882 від 27.05.2019 на суму 178 162,87 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам та вирішуючи справу по суті суд керувався наступним.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом пп. 14.1.155, п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 статті 89 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1244.
Так, відповідно до пункту 95.1 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Суд вказує, що Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Контролюючим органом надана інформація про відсутність на рахунках у Маріупольської філії ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом надання копії інкасового доручення за номером 527/16 від 06.11.2018 року.
Натомість, як вказувалось вище, відповідачем доведено про наявність грошових коштів на його рахунку у Маріупольської філії ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом надання платіжних доручень за період з лютого 2018 року по травень 2019 року.
Згідно з ч.1 ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає, що докази надані контролюючим органом на підтвердження відсутності на рахунках підприємства грошових коштів на час звернення до суду є недостатніми в розумінні процесуального закону.
Таким чином, судом встановлено, що контролюючим органом не дотримана процедура погашення податкового боргу, визначена Податковим кодексом України, а саме інкасові доручення (розпорядження) про безспірне списання з рахунків позивача суми боргу виставлено не на всі відомі контролюючому органу рахунки; контролюючим органом не доведено відсутність коштів на рахункам платника податків станом на час подання позову.
З приводу того, що позивач вказує що частка розрахункових рахунків відкрита відповідачем в банківських установах відокремленими підрозділами ДП «Селидоввугілля», а оскільки судовими рішеннями не передбачено стягнення податкового боргу з рахунків відокремлених підрозділів то інкасові доручення в банківські установи не направлялися, суд зазначає наступне.
В наданих відповідачем платіжних дорученнях в якості платника вказується ДП «Селидіввугілля» та ні в одному не вказується будь-який відокремлений підрозділ.
Щодо заперечень позивача з приводу того, що ним направлялися інкасові доручення в Маріупольську філію ПАТ КБ «Приватбанк», але були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на цих рахунках, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідачем доведена обставина наявності грошових коштів на його розрахунковому рахунку в Маріупольської філії ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом надання копій платіжних доручень. Натомість позивачем не доведено зворотного.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
У позовних вимогах Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 4065811,43 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков