Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2019 р. Справа№200/7583/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Шевченко Р.В.
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 червня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2018 р. та від 10.01.2019 р. в рамках виконання зведеного виконавчого провадження № 5781438, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих банківських рахунках Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» що позбавило можливості позивача, здійснювати будь які видаткові операції зі своїх банківських рахунків.
Таким чином, на сьогоднішній день в силу вищезазначених обставин позивач не має можливості особисто сплачувати суми єдиного соціального внеску та інші обов'язкові платежі визначені діючим законодавством.
З урахуванням норм п.19.2 Податкового Кодексу України, - згідно з яким «представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону», Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» було укладено договір доручення №12/02-1 від 12.02.2019 року з Відокремленим підрозділом «Технічний контроль якості вугілля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» відповідно до умов якого повірений зобов'язується зі своїх поточних рахунків сплачувати заробітну плату працівникам позивача та сплачувати єдиний соціальний внесок, військовий збір та інші обов'язкові платежі.
В період з лютого 2019 р. по травень 2019 р. з рахунків Відокремленого підрозділу «Технічний контроль якості вугілля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» були перераховані суми зі сплати єдиного соціального внеску, від імені позивача - Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Загальна сума перерахованих сум зі сплати єдиного соціального внеску, від імені Позивача склала 28 421 954, 42 грн. (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 42 коп.) в тому числі по періодам:
у лютому 2019 р. на суму 11 141 957,25 грн.,
у березні 2019 р. на суму 5 443 505,68 грн.,
у квітні 2019 р. на суму 71 743,14 грн.,
у травні 2019 р. на суму 11 664 216,16 грн.
у червні 2019 р. на суму 100 532,19 грн.
Проте відповідач не здійснив зарахування цих грошових коштів на інтегровану картку особового рахунку платника податків позивача чим грубо порушив його права, та права трудового колективу ДП «ВК «Краснолиманська» на своєчасне отримання передбачених законодавством України виплат (зарахування страхового стажу, оплата тимчасової непрацездатності, допомогу при вагітності й пологах, тощо...). В подальшому Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням здійснити зарахування цих коштів, надавав детальні роз'яснення щодо їх походження, та наводив позицію Верховного суду України з даного питання.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити зарахування єдиного соціального внеску в сумі 28 421 954, 42 грн. що була сплачена Відокремленим підрозділом «Технічний контроль якості вугілля «ДП «ВК «Краснолиманська» від імені «ДП «ВК «Краснолиманська», на особисту картку Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557.
24.07.2019 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що відповідно до частини 9 ст.25 Закону №2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків щодо його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
На цих підставах в позові просив відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 липня 2019 року.
22 липня 2019 року розгляд справи був відкладений на 29 серпня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 30 вересня 2019 року.
30 вересня в судове засідання зявився представник позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
25.09.2019 року через канцелярію суду представник відповідача надіслав заяву в який вказує що не може бути присутнім в судовому засіданні у зв'язку з технічними обставинами та просив суд відкласти розгляд справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивачем є Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 31599557 (а.с.84).
Відповідачем є Запорізьке управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 40980046 та виступає суб'єктом владних повноважень у даних правовідносинах.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2018 року ЗВП № 57871438 був накладений арешт на грошові кошти Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рахунках в банківський установах ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.11-13).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.01.2019 року ЗВП № 57871438 був накладений арешт на грошові кошти Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рахунках в банківській установі АТ «КІБ» (а.с.14-15).
Відповідно до наказу № 01/3 від 28.01.2019 року № 96 у складі Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» був створений відокремлений підрозділ «Технічний контроль якості вігулля» (а.с.16-18).
Відокремлений підрозділ «Технічний контроль якості вігулля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» діє на підставі Положення про Відокремлений підрозділ «Технічний контроль якості вігулля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (а.с.22-28).
Договором доручення № 12/02-1 від 12.02.2019 року Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» доручає а Відокремлений підрозділ «Технічний контроль якості вугілля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» як повірений зобов'язується зі своїх поточних рахунків сплачувати заробітну плату працівникам позивача та сплачувати єдиний соціальний внесок, військовий збір та інші обов'язкові платежі (а.с.19-21).
Листами від 20.02.2019 року № 01/11-35/5, від 22.04.2019 року № 01/11-77/4, від 21.05.2019 року № 01/11-94/5 позивач звертався до відповідача з проханнями зарахувати всі платежі з єдиного соціального внеску на особисту картку платника податків (а.с.37-42).
Листом № 10145/10/28-10-47-09 від 27.02.2019 року відповідач у зв'язку із суперечливою ситуацією просить надати Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» надати додаткові пояснення (а.с.43).
Платіжними дорученнями з лютого 2019 року по червень 2019 року вбачається сплата єдиного соціального внеску за Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (а.с.49-83).
Правова позиція суду полягає в наступному.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина друга статті 2).
Статтею 3 Закону №2464 визначено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, зокрема. наступні: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону №2464 до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 Закону №2464 до обов'язків платника єдиного внеску зокрема віднесено: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 4).
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону №2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску встановлюються статтею 9 Закону №2464-VІ, якою передбачено, що:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування;
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку;
- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону №2464, передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Закон №2464, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску, безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п'ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).
Але, в ході судового розгляду у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» зазначеного обов'язку (арешт коштів підприємства), у спосіб, визначений Законом №2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
Суд зазначає, що спірні правовідносини, які стосуються збору (справляння) єдиного соціального внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому Законом №2464 не врегульовано випадки наявності обставини, що виключають (унеможливлюють) виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску.
Таким чином, у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (частина друга статті 2), не врегульовані правовідносини щодо порядку виконання встановленого Законом №2464 обов'язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов'язку.
Наявність такого не врегулювання обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов'язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).
За встановлених обставин у справі, суд виходить також з того, що позивач мав на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного (частина дванадцята статті 9) обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов'язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.
Відповідно до ст..7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Тож, Цивільний кодекс України є нормативно - правовим актом матеріального права в розумінні ст..7 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношенням, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (частина третя статті 237).
Відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно із статтею 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Виходячи із аналізу саме положень цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що в результаті реалізації між позивачем та Відокремленим підрозділом «Технічний контроль якості вугілля» Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов'язку платника (Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська») по сплаті єдиного внеску, що заборонено частиною дев'ятою статті 25 Закону №2464.
У суду немає підстав вважати що такий висновок не відповідає закону, зокрема частині дев'ятій статті 25 Закону №2464, у всякому випадку власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску є саме позивач, а не будь-яка третя особа.
Саме та обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону №2464.
У випадку не врегулювання у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі №2464 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Суд зазначає що в ході судового розгляду справи не було встановлено фактів того, що внаслідок обраного Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» способу реалізації обов'язку по сплаті єдиного соціального внеску допущено порушення закону.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 701від 19.06.2019 року на суму 15368,00 грн. та квитанцією 0.0.13776775220.1 від 11.06.2019 року на суму 3842,00 грн.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 19210,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не зарахування єдиного соціального внеску в сумі 28 421 954, 42 грн. що була сплачена Відокремленим підрозділом «Технічний контроль якості вугілля «ДП «ВК «Краснолиманська» від імені «ДП «ВК «Краснолиманська», на особисту картку Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557.
Зобов'язати Запорізьке управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити зарахування єдиного соціального внеску в сумі 28 421 954, 42 грн. що була сплачена Відокремленим підрозділом «Технічний контроль якості вугілля «ДП «ВК «Краснолиманська» від імені «ДП «ВК «Краснолиманська», на особисту картку Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (69035, Пр-т Соборний, 190-а, м. Запоріжжя-35, 69035 ЄДРПОУ 40980046) на користь Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, вул. Перемоги, 9, м. Родинське, м. Покровськ, Донецької області, код ЄДРПОУ 31599557) судовий збір в розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.
Повний текст судового рішення складено та підписано 04 жовтня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Хохленков