вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" вересня 2019 р. Справа№ 910/4040/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Зубець Л.П.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Жила М.І. ( довіреність №01/01/07-557/д від 02.09.2019);
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019
у справі № 910/4040/19 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 25122,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №910/4040/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті дивідендів у розмірі 11 001 грн. 10 коп., 3 % річних у розмірі 1244грн.23 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 957 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1468грн.35коп. В іншій частині позову відмолено.
Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що:
- право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" і з цього питання було прийнято рішення загальними зборами відповідача, яке оформлене протоколами № 22 від 10.10.2014 року та № 23 від 22.07.2015, однак відповідач виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов'язання і права позивача, який є акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 126 штук, на мирне володіння майном;
- з моменту прийняття рішення загальними зборами, виплата дивідендів акціонеру стає обов'язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа (акціонер) не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї;
- матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, в тому числі щодо порядку, розмірі та строків виплати дивідендів.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення , яким в частині задоволених позовних вимогах відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 залишити без змін.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- пункт 6.23 Статуту ПАТ «Укрнафта» містив таке положення - товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строки їх виплати. Повідомлення осіб, яка мають право на отримання дивідендів розміщується товариством в офіційному друкованому органі та на власній веб-сторінці в мережі Інтернет. До заяви про застосування строків позовної давності відповідачем додавались докази розміщення повідомлення про виплату дивідендів в офіційному друкованому органі, додавались скріншоти з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрнафта» про розміщення відповідних рішень Загальних зборів акціонерів. Відтак відповідачем належним чином оприлюднено повідомлення про дату, розмір, порядок та строки виплати дивідендів, а обов'язок письмового повідомлення акціонерів про результати прийнятих на загальних зборах рішень не передбачено жодним нормативним актом;
- позивач говорячи про поважність причин пропуску строків позовної давності, зазначає що їй стало відомо про нарахування дивідендів лише у 2018 році, при цьому не надає належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказане твердження;
- оскільки позивачка робить розрахунок 3% річних та інфляційних по 28.02.2019, враховуючи приписи ст. 256 ЦК України розрахунок мав би здійснюватись починаючи з 28.02.2016р., а саме у межах строків позовної давності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Дідиченко М.А., Сітайло Л.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019, справу № 910/4040/19 призначено до розгляду на 15.08.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, у справі № 910/4040/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.08.2019 у справі № 910/4040/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Зубець Л.П. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 відкладено розгляд справи № 910/4040/19 на 23.09.2019. Зобов'язано відповідача надати до наступного судового засідання, в строк до 18.09.2019, належним чином завірену копію Статуту ПАТ "Укрнафта", в редакції, що діяла на момент прийняття рішень про виплату дивідендів за 2011-2014 роки та оригінал для огляду колегії суддів.
Відповідачем 18.09.2019, на виконання ухвали суду від 15.08.2019 надано до суду копію статуту ПАТ «Укрнафта», завіреного належним чином, який залучається судом до матеріалів справи.
В судове засідання апеляційного господарського суду 23.09.2019 не з'явився позивач чи його представник.
Враховуючи те, що позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019), явка учасників судового процесу не визнана судом обов'язковою, неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судовою колегією встановлено.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (затверджений Протоколом № 21 від 22.03.2011 рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"; державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.2011, номер запису 10741050026002352) Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (розміщено на офіційному веб-сайті www.ukrnafta.com).
Відповідно до п. 3.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 3.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
Відповідно до п. 6.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.
Згідно з п. 6.18 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.
Відповідно до виписки про стан рахунку у цінних паперах (вих. №1205/12774 від 12.05.2011) вбачається, що станом на 12.05.2011 ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з кількістю акцій 126 штук.
Статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, право учасника товариства, на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо він є учасником товариства на початок строку виплати дивідендів.
Дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").
10 жовтня 2014 року вищим органом управління ПАТ "Укрнафта" - позачерговими Загальними зборами акціонерів, серед іншого, було прийнято рішення про розподіл прибутку Товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів, оформлене протоколом № 22 від 10.10.2014 року.
Так, Загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" постановили:
1. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):
-2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015.
Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
2. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):
- 1427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;
решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015.
Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
3. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):
- 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015.
Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА", оформленим протоколом №23 від 22.07.2015, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:
- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.08.2015 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня 2015 р. по 03 жовтня 2015 р.
Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до п. 6.20 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 6.21 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківський рахунок, а акціонерам фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.
Згідно з п. 6.22 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4 визначено, що статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів АТ у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту АТ у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим частини другої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про виплату дивідендів за простими акціями у АТ виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у менший строк, визначений загальними зборами.
Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.
Отже, право на виплату дивідендів виникає у акціонера тільки у разі перебування його у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує, що на дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, а саме станом на 20.10.2014 та на 03.08.2015, ОСОБА_1 була власником цінних паперів ПАТ "Укрнафта" у кількісті 126 штук.
Крім того, у відзиві відповідач зазначив, що станом на 20.10.2014 та на 03.08.2015 емітентом цінних паперів - ПАТ "Укрнафта" було здійснено нарахування позивачу доходу у вигляді дивідендів:
- за 2011 рік у сумі - 5 068,98грн (126 шт. х 40,23грн);
- за 2012 рік у сумі - 3 317,58грн (126 шт. х 26,33грн);
- за 2013 рік у сумі - 441,00грн (126 шт. х 3,50грн);
- за 2014 рік у сумі - 2 938,32грн (126 шт. х 23,32грн).
При цьому, з вищевказаних сум у відповідності до положень Податкового кодексу України було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що становить 5%, та військовий збір у розмірі 1,5%, зокрема:
- за 2011 рік у сумі - 253,45грн (5%) та 76,03грн (1,5%);
- за 2012 рік у сумі - 165,88грн (5%) та 49,76грн (1,5%);
- за 2013 рік у сумі - 22,05грн (5%) та 6,62грн (1,5%);
- за 2014 рік у сумі - 146,92грн (5%) та 44,07грн (1,5%).
В підтвердження сплати вищевказаного податку та військового збору відповідач долучив до матеріалів справи копії відповідних платіжних доручень, витягів з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Так, відповідно до п.168.1.1 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.167.5.2 Податкового кодексу України ставка податку у розмірі 5 відсотків встановлюється для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Відповідно до п.168.1.5 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з п. 16-1 розділу 10 Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Таким чином, відповідачем правомірно та обґрунтовано здійснено утримання та сплату до Державного бюджету України 5% податку з доходу фізичних осіб та 1,5% військового збору, розрахованого щодо загальної суми дивідендів, нарахованих акціонеру Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - ОСОБА_1 за 2011-2014 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, з огляду на визначений у Протоколах № 22 від 10.10.2014 року та № 23 від 22.07.2015 строк виплати Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" дивідендів за 2011 -2014 роки, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити позивачу дивіденди за 2011-2013 роки у розмірі 8253,78 грн. в строк до 10.04.2015, дивіденди за 2014 рік у розмірі 2 747,33 грн. в строк до 03.10.2015.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів аукціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17.
Таким чином, приймаючи до уваги, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 Цивільного кодексу України, Законом України "Про господарські товариства" і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами відповідача, які оформлені протоколами № 22 від 10.10.2014 року та № 23 від 22.07.2015, однак останній виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов'язання і права позивача, який є акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 126 штук, на мирне володіння майном, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача невиплачених дивідендів за 2011-2014 роки у загальному розмірі 11 001,10 грн. є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач повинен був звернутись до товариства із заявою про виплату йому дивідендів, то вони є безпідставними, адже загальними зборами ПАТ "Укрнафта" було прийнято рішення про оголошення чистого прибутку дивідендом, що не заперечується відповідачем і підтверджується наявним в матеріалах справи протоколами. При цьому, ні в ст. 117 ЦК України, ні в ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 29 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуті ПАТ "Укрнафта" не закріплено такого обов'язку акціонера як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Отже, з моменту прийняття рішення загальними зборами, виплата дивідендів акціонеру стає обов'язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1470,00грн та інфляційних витрат у загальному розмірі 11 886,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що у останньому позивачем було невірно визначено періоди прострочення, зокрема, за дивідендами за 2011-2013 року період прострочення необхідно обраховувати з 11.04.2015, а за дивідендами за 2014 рік з 04.10.2015.
Таким чином, за перерахунком суду, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних у розмірі 1 244,23грн, інфляційні втрати у розмірі 6 957,60грн.
Обгрунтовано відхилено місцевим господарським судом доводи відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, з тих підстав, що грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
В силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 152 Цивільного кодексу України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.
Отже, невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. ст. 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
В силу ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.
Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Таким чином, зобов'язання відповідно до якого товариство, у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити виплату дивідендів, є грошовим зобов'язанням, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідачем подано до суду заяви про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення дивідендів за 2011-2013 роки та за 2014 рік, в яких просив суд відмовити у задоволенні наведених позовних вимог з підстав пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення (ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).
Строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З матеріалів справи вбачається, що строки позовної давності за вимогою позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 роки сплинули 10.04.2018, а за вимого про стягнення з відповідача дивідендів за 2014 рік - 03.10.2018. Натомість до суду із вказаними вимогами позивач звернувся у березні 2019 року, тобто, із пропуском строку позовної давності.
Позивач, посилаючись на те, що йому не було відомо про прийняття рішення про виплату дивідендів за вказані роки, у позовній заяві та у клопотанні про поновлення строків на подання позову до суду, наголошує на поважності причин порушення позивачем строку позовної давності. Так, у клопотанні про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивач вказує, що про нарахування дивідендів йому стало відомо лише у 2018 році.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача, як акціонера ПАТ "Укрнафта", про прийняті загальними зборами Приватного акціонерного товариства "Укрнафта" рішення, за наслідками їх проведення 10.10.2014 та 22.07.2015.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відповідач повідомляв своїх міноритарних акціонерів щодо строків і порядку виплати дивідендів за 2011-2013 роки та 2014 рік розміщуючи повідомлення про виплату дивідендів в офіційному друкованому органі, додаючи скріншоти з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрнафта» про розміщення відповідних рішень Загальних зборів акціонерів, а тому позивач міг та повинен був знати про порядок та строки виплати дивідендів, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції чинній станом на дати проведення таких зборів, повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів товариства здійснюється шляхом надсилання акціонерам персонально письмового повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядку денного, а також за 30 днів до дати проведення загальних зборів опубліковується в офіційному друкованому органі відповідне повідомлення.
Тобто, належним повідомленням відповідно до чинного станом на дату проведення спірних загальних зборів законодавства є направлення персонального повідомлення та публікація відповідного повідомлення в офіційному друкованому органі.
Відповідач вказує, що він повідомляв своїх акціонерів лише шляхом розміщення відповідного повідомлення в засобах масової інформації. Матеріали справи не містять доказів зворотного.
Також матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивача про порядок та строки виплати на його користь дивідендів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №910/3350/18.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що за відсутності належних доказів повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів та про порядок, розмір та строки виплати дивідендів (судом встановлено, що розміщене у засобах масової інформації повідомлення не може вважатись таким, що містить дані відомості), позивачем було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів за 2011- 2014 роки з поважних причин, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/4040/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/4040/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2019
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
Л.П. Зубець