Справа № 524/7600/18 Номер провадження 22-ц/814/2485/19Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
25 вересня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Абрамов П.С., Чумак О.В.,
секретар Зеленська О.І.,
з участю відповідача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16 травня 2019 року, постановлене суддею Андрієць Д.Д.,
у справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
17.09.2018 Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася в суд із цим позовом, в якому, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог від 19.03.2019 та 04.04.2019, просила стягнути із ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти в сумі 708 682,50 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2003, укладеного між ВАТ «Кременчуцький річний порт» та ОСОБА_1 , останній набув право власності на пасажирський причал (перша черга) по АДРЕСА_1 , загальною площею 4970 кв.м. Земельні ділянки, розташовані за цією ж адресою №5, 7,8,9 перебувають в оренді у відповідача на підставі договору від 24.10.2003 укладеного з Кременчуцькою міською радою строком дії до 01.03.2008. Рішенням Кременчуцької міської ради від 29.11.2011 ОСОБА_1 також передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5045 кв.м для експлуатації та обслуговування пасажирських причалів.
Відповідачем у встановленому законом порядку не оформлено право користування земельною ділянкою, внаслідок чого в період з 01.02.2015 по 31.12.2018 він використовував їх без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, чим спричинив неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 708682,50 грн. Добровільно кошти відповідачем не сплачені, тому на підставі ст.1212 ЦК України просить стягнути їх в судовому порядку.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16.05.2019 позов Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти в розмірі 708 682,50 грн.
Рішення районного суду вмотивовано доведеністю заявлених позовних вимог та відсутністю доказів, які б підтверджували оплату відповідачем використання земельної ділянки.
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22.07.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16.05.2019./а.с.128/
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вказує на порушення районним судом норм процесуального права, що полягало у неналежному повідомленні його, як відповідача по справі, про день та час її розгляду, чим позбавлено можливості висловити свої аргументи та доводи щодо безпідставності заявлених позовних вимог.
Заперечує правильність розрахунку суми збитків, оскільки вважає, що земельні ділянки, які перебували у нього в оренді належать до земель транспорту, а районний суд не перевірив правильність обрахування розміру збитків.
Вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 10 797 817,04 грн. є завищеною та не підтвердженою належними доказами. Заперечує щодо застосування позивачем нормативної грошової оцінки 2017 року до періодів 2015-2016 років, як такої, що не має зворотньої сили в часі.
18.09.2019 позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення районного суду - без змін. З приводу обрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за 2015, 2016 року надає копію листа Держгеокадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19 із відповідними роз'ясненнями щодо індексації нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
В суді апеляційної інстанції відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, наполягаючи на законності і обгрунтованості рішення районного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача, який заперечив проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України).
Положеннями частин 1, 5 ст.128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.223 цього Кодексу неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання є підставою для відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду із цим позовом Кременчуцька міська рада зазначила адресу місця проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ./а.с.2/
Відомості щодо місця реєстрації відповідача за вказаною адресою не підтвердилися за даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, однак поштова кореспонденція за вказаною адресою ОСОБА_1 отримується, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №39605 0599003 4, а також заявою відповідача із зазначенням цієї ж адреси його місця проживання./а.с.58, 60/
Згідно ч.ч.1, 3 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
22.01.2018 відповідач звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, призначеної на 24.01.2019, з підстав зайнятості його представника в іншому судовому засіданні, зазначивши адресу місця реєстрації - АДРЕСА_3 . Крім того, до заяви додано витяг з угоди на представництво інтересів адвокатом Капраловою І.Г., ордер ПТ №059249 від 20.12.2018/а.с.60-52/ Указана заява безпідставно судом проігнорована, повторно судова повістка відповідачу не надсилалася, натомість, проведено виклик відповідача, як особи, місце проживання (перебування) якої невідоме, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України./а.с.65,89/
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не мав підстав для здійснення виклику відповідача в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, та не повідомив належним чином представника відповідача - адвоката Капралову І.Г.
Відтак, судом першої інстанції при постановленні заочного рішення порушені норми процесуального права, а справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що є безумовною підставою для скасування рішення суду відповідно до п.4 ч.1, п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.
Щодо вирішення позову Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, то апеляційний суд робить висновок, що позов є обгрунтованим, доведеним і підлягає задоволеннюз огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що 09.07.2003 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В.І. посвідчено договір купівлі-продажу між ВАТ «Кременчуцький річковий порт» та ОСОБА_1 , за умовами якого останній набув право власності на пасажирські причали (перша черга) по АДРЕСА_1 загальною площею 4970,0 кв.м./а.с.10-12/
24.10.2003 між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ХVІ сесії міської ради ІV скликання від 23.10.2003 надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельні ділянки, які знаходяться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436100:08:004:0012, діл. №6 кадастровий номер 5310436100:08:004:0013, діл. №7 кадастровий номер 5310436100:08:004:0014, діл. №8 кадастровий номер 5310436100:08:004:0015, діл. №9 кадастровимй номер 5310436100:08:004:0032 в м.Кременчуці Полтавської області, загальною площею 5759 кв.м. Строком дії до 01.03.2008. На земельних ділянках розташовані: споруда пасажирського причалу (перша черга), дороги спільного користування. Грошова оцінка земельної ділянки на 2003 рік складає 325 729,04 грн./а.с.13-15/
Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.11.2011 затверджено ОСОБА_1. технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі для експлуатації та обслуговування пасажирського причалу (перша черга) по АДРЕСА_1 .
Передано ОСОБА_1 за умови виконання п.6.1 цього рішення, в оренду, терміном на десять років земельну ділянку площею 5045 кв.м., у тому числі по угіддях: графа 42 - землі комерційного та іншого використання - 5045 кв.м., за рахунок земель, що передавались йому в оренду, для експлуатації та обслуговування пасажирських причалів (перша черга) по АДРЕСА_1 . Встановлено плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно.
Пунктом 6.1 цього рішення зобов'язано ОСОБА_1 :
6.1.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до ст.96 ЗК України;
6.1.2. У тримісячний термін:
- замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
- отримати його в управлінні Держкомземі у м.Кременчуці Полтавської області та у п'ятнадцятиденний строк після його державної реєстрації подати копію в Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію;
- після державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, перерахувати та сплатити орендну плату за земельну ділянку до 3% від грошової оцінки землі за період з 01.01.2008 по 01.03.2008;
- після державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з 01.03.2008 до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
6.1.3. У разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду та договори оренди землі./а.с.16/
Згідно ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом ст.126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідач не оформив у передбаченому законом порядку право користування земельною ділянкою, на якій розташовано належний йому об'єкт нерухомості, та користувався земельною ділянкою, не сплачуючи позивачу належні йому кошти.
Відповідно до правового висновку, зробленого Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц (провадження 14-77 цс18), до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є кодикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексуУкраїни (ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213.
Згідно з п.21 цієї Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).
В частині першій та другій статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно проведеного позивачем розрахунку сума неотриманого міською радою доходу у вигляді орендної плати за останні три роки (з 01.02.2015 по 31.12.2018) становить 708 682,50 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , будучи фактичним користувачем земельних ділянок, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради, як власника цих ділянок, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними та зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянокна підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність заявлених вимог не ґрунтуються ні на нормах права, ні на доказах, які б підтверджували факт сплати відповідачем орендної плати за користування землями комунальної власності за період 2015-2018 років. Заперечення правильності розрахунку суми збитків також не ґрунтуються на доказах і є припущеннями відповідача, який неодноразово викликався міською радою на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства.
Відповідач, заперечуючи здійснений позивачем розрахунок суми, визначеної до сплати за користування земельною ділянко, не спростував цей розрахунок належними і допустимими доказами. Його заперечення грунтуються виключно на припущеннях щодо розміру нормативної грошової оцінки землі, з якої обчислюється орендна плата. Тоді як розрахунок суми збитків, наданий позивачем, обґрунтований за кожен день оренди з врахуванням нормативної грошової оцінки, витяг із якоївід 17.07.2017 №283/0/212-17/ наявний в матеріалах цивільної справи./ а.с.42/
Стосовно заперечень ОСОБА_1 проти застосування позивачем нормативної грошової оцінки 2017 року до періодів 2015-2016 років, як такої, що не має зворотної сили в часі, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача зводяться до його особистих міркувань про дію норм права в часі, тоді як розрахунок зроблений з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки./а.с.37,42/.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, яка на думку позивача, відноситься до земель з транспорту та впливає на розмір плати за її користування - є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується, що цільовим призначенням земельної ділянки є інша комерційна діяльність./а.с.42/
Інших доводів, які б спростували обгрунтованість позовних вимог, апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги в частині доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції, та постановлення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, ч.1 п.4, ч.3 п.3 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16 травня 2019 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти в розмірі 708 682,50 грн. (сімсот вісім тисяч шістсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати по оплаті судового збору в сумі 10 630,24 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25.09.2019.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді П.С. Абрамов
О.В. Чумак