Житомирський апеляційний суд
Справа №275/439/19 Головуючий у 1-й інст. Лівочка Л. І.
Категорія 61 Доповідач Трояновська Г. С.
26 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.,
суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 275/439/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Лівочки Л.І. у смт Брусилів,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати діяльність протиправною Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо непередання йому земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства за його клопотанням від 02.07.2018, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати йому земельну ділянку в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 років за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128,6143 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 02 липня 2018 року він звернувся до відповідача з клопотанням про передачу в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128,6143га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, згідно розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14.04.2010 року №109. Зазначив, що листом від 04 серпня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило йому в передачі в оренду земельної ділянки, оскільки не подано проекту землеустрою та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою іншим особам. Вказав, що відмова відповідача є незаконною, так як він не мав повноважень надавати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельні ділянки для ведення фермерського господарства. Посилався на те, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач не взяв до уваги розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14.04.2010 № 109. Виходячи із наведеного, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2019 року провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення згідно законодавства. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що закриваючи провадження у справі суд першої інстанції не врахував, що він звертався до відповідача про надання йому в оренду земельної ділянки як фізична особа, а не в інтересах фермерського господарства.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказує, що позивач є керівником, підписантом і засновником СФГ «Нона» та « Нона - 1», а тому вказаний спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір стосується речових прав на земельну ділянку, які позивач бажає отримати в оренду для ведення фермерського господарства, а відтак справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що у 02.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128,6143 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області (а.с. 7).
01.08.2018 листом Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило Головієнку П.В. в задоволенні клопотання (а.с. 8).
При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач як фізична особа звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, який не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, що є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з порушенням порядку оформлення права оренди.
Водночас, із змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_1 просив передати в оренду йому земельну ділянку для ведення фермерського господарства.
Відповідно до пунктів 1 і 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв"язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. До таких осіб згідно з частиною першою статті 4 ГПК України належать: юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази того (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що позивач ОСОБА_1 є чинним керівником, підписантом та засновником діючих СФГ «Нона» та «Нона-1», а також доказів його звернення як керівника вказаних фермерських господарств з метою реалізації їх господарської діяльності.
З огляду на наведене висновок суду про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є передчасним.
Окрім того при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду для ведення фермерського господарства, який не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у зв'язку з відсутністю проекту землеустрою та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою іншим особам.
Вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд першої інстанції не встановив наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128,6143 га. та не встановив чи виникли між учасниками справи речові, приватноправові відносини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, а тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.09.2019 року.
Головуючий Судді