Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1399/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.369 КК України Доповідач ОСОБА_2
23 вересня 2019 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження №12017060000000236 за апеляційною скаргою з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
В апеляційній скарзі з доповненнями адвокат обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить скасувати вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року. Постановити новий, яким ОСОБА_6 визнати за ч.3 ст.369 КК України невинуватим та виправдати.
Вважає, що вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року є незаконним та таким, що ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги послалась на те, що ч.3 ст.369 КК України передбачає відповідальність за діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб. Згідно диспозиції цієї статті відповідальність настає саме за надання неправомірної вигоди службовій особі, а не за пропозицію чи обіцянку за надання неправомірної вигоди.
Вказала, що ОСОБА_6 не надавав неправомірну вигоду слідчому, а тому у його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. При доведенні вини, його дії мають кваліфікуватись за ч.1 ст.369 КК України.
Зазначає, що слідчим порушено конституційне право обвинуваченого на захист. Обґрунтовує це тим, що ОСОБА_6 неграмотний ( не вміє читати та писати), а тому слідчий був зобов'язаний залучити для проведення слідчих дій адвоката з моменту виявлення цих вад. Також слідчий ОСОБА_9 , в порушення п.2 ч. 1 ст.66 КПК України, не роз'яснив ОСОБА_6 його право на залучення адвоката.
Посилається на те, що вина ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, під час судового розгляду не доведена належними та допустимими доказами. Вказала, що всі надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_6 отримані внаслідок підбурювання та залякування з боку працівників правоохоронного органу, отримані внаслідок провокації, а тому, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КПК України, у відповідності до вимог ст.ст.87,89 КПК України, необхідно визнати недопустимими.
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Речові докази по вказаному кримінальному провадженню, а саме:
- грошові кошти у сумі 2000 грн., купюрами номіналом по 200 наступних серій та номерів: УП 3627360, КИ 4655399, КЖ 0467493, ТИ 0769575, ЄД 0411571, КЙ 8449185, ПГ 2786130, АД 8731657, АБ 8564515, СА 4248033, - конфісковано в дохід держави;
- мобільний телефон марки «Ксіомі» модель 2016001 в металевому корпусі сірого кольору в гумовому чохлі чорно-сірого кольору, мобільний телефон марки «Nomi» ІМЕІ: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім-картка № НОМЕР_2 , - залишено у власника;
- платіжну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 , вилучену 27.12.2017 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 , - передано до ПАТ КБ «Приват Банк»;
- оптичний диск для лазерної системи зчитування DVD-R марки «Verbatim» ємністю 4,7 GB №311, на який зафіксовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації від 26.12.2017 року з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 та карту пам'яті марки «Kingston» micro SD НС ємністю 16 GB №YF16GBHYAK 882В 1706, на яку зафіксовано проведення процесуальної дії від 27.12.2017 - залишено при матеріалах кримінального провадження.
Скасовано арешт з грошових коштів в сумі 2000 грн., купюрами номіналом по 200 грн. наступних серій та номерів: УП 3627360, КИ 4655399, КЖ 0467493, ТИ 0769575, ЄД 0411571, КЙ 8449185, ПГ 2786130, АД 8731657, АБ 8564515, СА 4248033, та платіжної картки ПАТ КБ «Приват Банк» №5168755104292632, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.01.2018 року.
За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 27.12.2017 року близько 15 год. 55 хв., перебуваючи в приміщенні службового кабінету №31 Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, що за адресою м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17, ОСОБА_6 під час проведення слідчої дії в ході досудового розслідування кримінального провадження №12017060020005699 від 27.10.2017, діючи умисно, усвідомлюючи те, що слідчий уповноважений на прийняття процесуальних рішень, звернувся до слідчого СВ Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , який відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, з пропозицією вчинити дії, спрямовані на повернення транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_4 , який належить йому на праві приватної власності та на який 30.11.2017 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду накладено арешт. В ході чого висловив обіцянку в подальшому за вчинення таких протиправних дій надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме - слідчому, неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, шляхом перерахування вказаних грошових коштів на картковий рахунок слідчого, тим самим вчинив дії, спрямовані на переконання слідчого у прийнятті ним незаконного рішення.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 370 КПК України передбачено, що вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм відповідно до вимог ст.94 КПК України оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_6 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
У вироку суд, належним чином проаналізувавши надані докази, обґрунтовано визнав показання обвинуваченого стосовно того, що його на вчинення злочину спровокували працівники правоохоронних органів, як такі, що дані з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки така позиція обвинуваченого спростовується сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду кримінального провадження.
Так, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції на підставі об'єктивно з'ясованих обставин кримінального провадження, безпосередньо дослідивши надані докази у судовому засіданні дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, належним чином, мотивувавши це у вироку.
Зазначений висновок підтверджується показами свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що розслідував кримінальне провадження №12017060020005699, порушене за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України відносно ОСОБА_10 , яку було затримано разом з ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_10 було пред'явлено підозру, а на автомобіль «Мазда 6» ухвалою Богунського районного суду від 27.11.2017 року накладено арешт та поміщено його на майданчик для тимчасового зберігання, який знаходиться в м. Житомирі по вул. Лесі Українки, 17. ОСОБА_6 в середині грудня 2017 року у його службовому кабінеті звернувся до нього з проханням повернути вказаний автомобіль за винагороду. В цілому обвинувачений двічі звертався до ОСОБА_9 з пропозиціями надання неправомірної вигоди у разі повернення автомобіля. Тому свідок ОСОБА_9 доповів начальнику слідчого відділу Рудницькому про це, а останній повідомив, що буде порушувати кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 . Згодом ОСОБА_9 з метою проведення слідчої дії, а саме огляду вказаного автомобіля «Мазда 6» викликав телефоном ОСОБА_6 . В цей же час відносно ОСОБА_6 вже проводилися негласні слідчі дії. Провівши указаний огляд, вони пройшли до службового кабінету, де ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 одну тисячу доларів США за повернення автомобіля та повідомив, що може перерахувати вказану суму на банківську картку слідчого, а тому попросив назвати йому номер банківської карти. Кабінет був обладнаний спеціальними засобами відео спостереження та аудіо запису. Отримавши вказану пропозицію ОСОБА_9 зателефонував заступнику начальника слідчого відділу ОСОБА_11 та попросив зайти до його кабінету. Коли ОСОБА_11 зайшов у його кабінет ОСОБА_6 повторно запропонував одну тисячу доларів США за повернення автомобіля, але вже ОСОБА_11 , який, в свою чергу повідомив ОСОБА_6 , що роблячи таку пропозицію той вчиняє кримінальне правопорушення, після чого в кабінет зайшли працівники внутрішньої безпеки та слідча ОСОБА_12 , яка розслідувала дане кримінальне правопорушення та нею було складено протокол затримання ОСОБА_6 .
Покази вказаного свідка узгоджуються з показами допитаних під час судового розгляду свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також з іншими, безпосередньо дослідженими судом доказами:
- рапортом слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_15 від 07.12.2017 року, яким остання повідомляє про те, що особа пропонує службовій особі, яка займає відповідальне становище надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах особи, що пропонує таку вигоду, дії з використанням службового становища (а.с.118 том №1);
- рапортом начальника СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 від 05.12.2017 року, згідно якого останній повідомив, що ОСОБА_6 пропонував оперативному співробітнику Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області та слідчому СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12017060020005699, неправомірну вигоду в сумі 30 000 грн. за вирішення питання щодо скасування арешту та повернення належного йому автомобіля марки «Мазда-6», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , доступ до якого тимчасово обмежено (а.с.121-122 том №1);
-рапортом оперуповноваженого Житомирського ВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_14 від 30.11.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому кабінеті, повідомив, що бажає надати грошову винагороду у сумі 30 000 грн. для того, хто зможе вирішити питання з приводу скасування арешту та повернення йому у користування автомобіля марки «Мазда-6», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , доступ до якого йому тимчасово обмежено. На дану пропозицію громадянина працівниками було відмовлено та виведено його за межі Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області (а.с.123 том №1);
-рапортом слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 від 05.12.2017 року, в якому повідомлено, що ОСОБА_6 звертався до нього та оперуповноваженого працівника Житомирського ВП ГУНП ОСОБА_14 з проханням повернути вилучений у нього автомобіля та обіцяв за повернення цього автомобіля винагороду в сумі 30 000 грн. (а.с.124 том №1);
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.12.2017 року, а саме усної заяви від слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , який пропонував йому неправомірну вигоду (а.с.123 том №1);
-повідомленням про направлення т.в.о. начальника Житомирського управління ДВБ Національної поліції України рапорту начальника СВ Житомирського ВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_13 для розгляду по суті (а.с.120 том №1);
-повідомленням Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки про направлення матеріалів щодо пропонування окремим працівникам слідчого відділу Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області неправомірної вигоди за вирішення питання повернення речових доказів (а.с.119 том №1);
-згодою від ОСОБА_9 , якою підтверджено дійсність його намірів про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні №12017060000000236 (а.с.136 том №1);
-заявою ОСОБА_9 про надання згоди на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12017060000000236 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.369 КК України, в приміщенні службового кабінету №31, що розташований в адміністративній будівлі Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області (а.с.137 том №1);
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.12.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 затриманий в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України, згідно якого затримання ОСОБА_6 відбулось після висловлення ним пропозиції в наданні неправомірної вигоди та в ході якого відбулось вилучення 2000 грн., 2-х мобільних телефонів, Power Bank «Ксіомі» та картки ПАТ КБ «Приватбанку» «Універсальна» № НОМЕР_3 (а.с.177-181 том №1);
-клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.12.2017 року до голови Апеляційного суду Житомирської області, в якому старший слідчий СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_16 звертається з проханням надати дозвіл на проведення негласних слідчих дій, тобто втручання у приватне спілкування, без відома особи, відносно ОСОБА_6 (а.с.138-142 том №1);
-дорученням про проведення негласних слідчих дій у порядку ст.246 КПК України, яким доручено організувати проведення по кримінальному провадженню №12017060000000236 від 07.12.2017 року негласні (розшукові) дії (а.с.162-163 том №1);
-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 27.12.2017 року, згідно якого 27 грудня 2017 року о 15 годині 55 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому кабінеті №31 слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області висловив пропозицію щодо надання неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США слідчому ОСОБА_9 , а після цього заступникові начальника СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 за повернення автомобіля марки «Mazda-6», д.н.з. НОМЕР_5 , який 28.11.2017 року був вилучений на штраф майданчик Житомирського відділу поліції в межах кримінального провадження №12017060020005699 та на який був накладений арешт ухвалою Богунського районного суду м. Житомира (а.с.184-185 том №1);
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії аудіо-, відео контролю особи від 28.12.2017 року, відповідно до якого викладено переказ розмови слідчого ОСОБА_9 з ОСОБА_6 , а також розмови заступника слідчого відділу Житомирського відділу поліції ОСОБА_11 , під час якої обвинувачений ОСОБА_6 висловив вказаним особам пропозицію щодо надання неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США (а.с.191-196 том №1);
-постановою про визнання предметів та документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 28.12.2017 року, відповідно до якої визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12017060000000236 речовий доказ: оптичний диск для лазерної системи зчитування DVD-R марки «Verbatim» ємністю 4,7 GB №310, на який зафіксовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо -, відео контроль стосовно ОСОБА_6 від 27.12.2017 за адресою: м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17 (а.с.197-198 том №1) та іншими, дослідженими судом доказами
Оцінка цих доказів у їх сукупності судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 .
Усупереч посиланням захисника в апеляційній скарзі та у доповненнях до неї, фактичні дані, на яких ґрунтується обвинувальний вирок, отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом дослідження суду і згідно зі ст.84 цього Кодексу є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які б свідчили про протилежне, ставили під сумнів законність збирання (формування), процесуального закріплення доказів, об'єктивність їх оцінки судом в аспекті ст.94 вказаного Кодексу, апелянтом не наведено.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що докази у кримінальному провадженні отримані внаслідок провокації з боку правоохоронних органів, були предметом перевірки як під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, який визнає їх неспроможними.
Провокація неправомірної вигоди обумовлює свідоме створення посадовою особою обстановки і умов, що зумовлюють пропонування або одержання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або взяв її.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений ( рішення ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).
Європейський суд з прав людини вважає, що дії агента "не провокація", тільки коли ініціатива злочину йде від потенційного підозрюваного, а правоохоронець лише проводить «пасивне розслідування». Але до початку операції мають існувати достатні підстави вважати, що може бути вчинений злочин (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).
У рішенні «Раманаускас проти Литви» Європейський Суд зазначив, що має бути встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування негласних оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями, мають бути достатні підстави вважати, що особа, щодо якої здійснюються негласні слідчі дії, може вчинити злочин.
Проаналізувавши досліджені під час судового розгляду докази, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що в даному випадку відсутня провокація з боку працівників правоохоронних органів. Намір повернути автомобіль, на який накладено арешт, ОСОБА_6 мав відразу після його вилучення та продовжив його реалізацію, обіцявши надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення в інтересах його інтересах дій по поверненню арештованого автомобіля.
Згідно з даними, відображеними на цифровому носії інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксовано перебіг проведення аудіо-, відео-контролю особи від 28.12.2017 (а.с.191-196), які були досліджені судом, вбачається, що ініціатива у злочині йде саме від ОСОБА_6 , а правоохоронець лише проводить «пасивне розслідування». Крім того, як вбачається з показів допитаного у якості свідка заступника начальника слідчого відділу Житомирського ВП ОСОБА_11 і це вбачається з відеозапису проведення негласних слідчих розшукових дій, на його запитання, чи усвідомлює ОСОБА_6 те, що вчиняє кримінальне правопорушення, пропонуючи неправомірну вигоду, останній відповів, що це йому відомо, проте наполягав на вирішенні питання про зняття арешту з автомобіля у будь-якому разі ( т. а.п.196).
Разом з тим, з наведених вище доказів (показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , рапортів від працівників правоохоронних органів, інших письмових доказів) вбачається, що до початку проведення негласних слідчих розшукових дій існували достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може бути вчинений злочин.
Не є слушними й доводи апеляційної скарги стосовно неправильної правової кваліфікації злочину, який інкримінується обвинуваченому, за ч.3 ст.369 КК України, оскільки він не надавав неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а обіцянка у наданні такої вигоди не охоплюється диспозицією ч.3 ст.369 КК України.
Вказані доводи також були предметом перевірки в суді першої інстанції, який належним чином вмотивував свої висновки у вироку, з чим погоджується й колегія суддів.
Частиною 3 статті 369 КК України передбачена кримінальна відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, яка, в свою чергу, передбачає відповідальність саме за пропозицію чи обіцянку надати неправомірну вигоду.
Доводи апелянта щодо порушення права обвинуваченого на захист, оскільки ОСОБА_6 є неграмотною особою, у зв'язку з чим слідчий був зобов'язаний залучити для проведення слідчих дій адвоката з моменту виявлення цих вад, є неспроможними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 з часу затримання і в період проведення слідчих дій під час досудового розслідування, та під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, користувався правовою допомогою адвоката. Зазначені обставини не заперечувалися й сторонами кримінального провадження і під час апеляційного розгляду.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено процесуальних порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів, які ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій.
Призначаючи покарання, суд у відповідності до вимог статей 50,65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має ,по місцю проживання характеризується позитивно, відсутність у обвинуваченого щирого каяття у вчиненні злочину, обґрунтовано прийшов до переконання про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_6 лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив йому покарання в мінімальних межах санкції ч.3 ст.369 КК України у виді позбавлення волі без конфіскацією майна.
Істотних порушень кримінального процесуального закону судом першої інстанції, які би відповідно до вимог ст.412 КПК України, тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено.
З урахуванням викладеного, переглянувши вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, а тому вирок необхідно залишити без змін, як законний та обґрунтований.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.