Справа № 296/3253/18
Головуючий у 1-й інстанції: Галасюк Р.А.
Суддя-доповідач: Франовська К.С.
26 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2019 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції - не зазначено, місце постановлення ухвали - м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2019 року позов залишено без розгляду на підставі ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України (повторна неявка позивача в судове засідання).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд не мав передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки судді не відповідають обставинам справи, до яких він прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на конструкцію норм ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні, зокрема, неявка позивача в судове засідання без поважних причин, або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених вище процесуальних норм дає підстави для висновків про таке.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов, як належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки, неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача та відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених вказаними вище нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2018 по справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12.04.2018 року у справі відкрито провадження, розгляд призначено на 01 серпня 2018 року, про що сторін повідомлено шляхом надіслання ухвали про відкриття. Однак, матеріали справи не містять доказів вручення даної ухвали позивачу. До Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу надіслано судом 19.11.2018. Зареєстровано: 20.11.2018. Оприлюднено: 21.11.2018.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання 01.08.2018 року, розгляд справи відкладено на 10.10.2018 р., про що сторони повідомлені (а.с.30-31).
У визначений день, 10.10.2018 року, розгляд справи не відбувся, оскільки представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду для подачі відповіді на відзив на позов .
Наступний розгляд, відповідно до довідки (а.с.55), призначений на 11.12.2018 року.
Докази про належне повідомлення позивача чи його представника про день та час розгляду справи, у справі відсутні.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В судове засідання 11 грудня 2018 року сторони не з'явились. Питання призначення справи до розгляду на наступну дату судом не вирішувалось.
12 грудня 2018 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
15 лютого 2019 року суд залишив позов ОСОБА_1 без розгляду з підстав повторної неявки позивача ( 11.12.2018 та 15.02.2019 р.).
За чинним законодавством, обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге поспіль (тобто повторно) і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Аналізуючи наведені норми права, обставини справи та виконання судом першої інстанції вимог закону щодо повідомлень сторін про призначення справи до розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що у суду не було передбачених законом підстав для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.
Такий висновок ґрунтується на тому, що у справі відсутні докази про належне повідомлення позивача чи його представника про призначення справи до розгляду 11.12.2018 та 15.02.2019 р.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що процедуру повідомлення учасників справи визначено ст.124 КАС України.
Зокрема, ч.3 ст.124 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється : за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказала засоби зв'язку, телефон НОМЕР_1 . Представник позивача ОСОБА_2 також зазначив номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не врахував ці обставини та не вжив належних заходів, визначених ч.3 ст.124 КАС України про повідомлення позивача про призначення справи до судового розгляду.
Таким чином, аналізуючи наведені положення норм процесуального права та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення передчасного судового рішення.
Згідно ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги суттєвими, оскільки такі спростовують висновки суду першої інстанції, з наведених мотивів.
З врахуванням усіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2019 року скасувати.
Справу направити до Корольовського районного суду м. Житомира для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова складена в повному обсязі 26 вересня 2019 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.