Справа № 234/573/19
Провадження № 2/234/1150/19
18 вересня 2019 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 В ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/573/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
До Краматорського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 08.08.2019 р. в м. Краматорську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля HОNDA СR-V д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 під її керуванням, у результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, а її автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відомості про вчинене правопорушення були внесені до ЄРДР за № 12018050390002609 від 08.08.2018 року. В подальшому, постановою слідчого СВ Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області Явдика Є.В. дане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Натомість, відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди була визнана ОСОБА_3 відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області від 30.10.2018 року. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 складає 299387,48 грн. Страхова компанія ТАС, в якій було застраховано цивільну відповідальність відповідачки виплатила на її користь частину вартості ремонтних робіт в розмірі 95000,00 грн. Також страхова компанія виплатила їй грошові кошти в сумі 8167,89 грн., в рахунок погашення матеріальної шкоди, яку вона зазнала у зв'язку з тривалим лікуванням, внаслідок отримання нею травм у ДТП. Залишок суми, яка необхідна для відновлення її автомобіля в розмірі 204387,48 грн. відповідачка в добровільному порядку відмовляється сплачувати, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Крім того, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_3 вона зазнала моральної шкоди, адже в момент ДТП вона перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за здоров'я та своє життя. Крім того, вона працює керівником підприємства, і використовувала автомобіль для поїздок по роботі. Через те, що в наслідок ДТП її автомобіль вийшов з ладу і ним користуватись стало неможливо вона вимушена була користуватись послугами міського транспорту, що не дає можливості оперативно та своєчасно вирішувати питання пов'язані з її професійною діяльністю. У зв'язку з її перебуванням в лікарні був зірваний її спланований графік робіт, що негативно відобразилось на її діловій репутації. З моменту ДТП вона не мала можливості використовувати автомобіль на потребу сім'ї. Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 204387,48 грн., вартість послуг за зберігання автомобіля на автостоянці в розмірі 3140,00 грн., вартість послуг з виконання експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 850,00 грн., моральну шкоду, яку вона оцінює в 50000 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
В подальшому від позовних вимог в частині стягнення вартості послуг за зберігання автомобіля на автостоянці в розмірі 3140,00 грн. позивачка відмовилася, про що судом була постановлена ухвала від 30.05.2019 року про закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог. В решті позовних вимог провадження було продовжено.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на те, що внаслідок настання з вини відповідачки дорожньо-транспортної пригоди позивачка зазнала матеріальної та моральної шкоди.
У судовому засіданні відповідачка та її представник визнав позов частково, вважали необґрунтованими і недоведеними вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, -
08.08.2019 р. в м.Краматорську сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля HОNDA СR-V д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у результаті чого остання отримала тілесні ушкодження, а її автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Краматорського міського суду від 30.10.2018 року ОСОБА_3 було визнано винною у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди та піддано адміністративному штрафу в доход держави.
В силу ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, наявність вини в діях відповідачки у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 , що належить позивачці.
Як встановлено судом цивільно-правова відповідальність відповідачки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Страхова Група «ТАС» на підставі Полісу АК 9228794 від 14.02.2018 року.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено в судовому засіданні ПрАТ «Страхова Група «ТАС» сплатила позивачці суму страхового відшкодування в розмірі 95000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження: вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 складає 299387,48 грн. Ринкова вартість автомобіля до настання ДТП складає 244084,00 грн. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 відповідно до п.8.2 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» приймається рівною ринковій вартості на момент ДТП та складає 244084,00 грн.
Таким чином, оскільки витрати на ремонт автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_2 значно перевищують його ринкову вартість, твердження позивача про те, що при визначенні розміру шкоди належить виходити з витрат на відновлювальний ремонт автомобіля, суперечать вимогам законодавства.
На підставі наведеного матеріальна шкода, яка завдана власнику вищевказаного транспортного засобу становить 244084,00 грн.
Враховуючи факт відшкодування позивачці страховою компанією збитків в розмірі встановленого ліміту, а саме 95000,00 грн., решта завданого збитку, на підставі ст. 1194 ЦК України підлягає відшкодуванню відповідачкою та становить 149084 грн. (244084,00-95000,00 = 149084,00 грн.).
Крім того, на підставі п. 2 ч.3 ст. 133 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню кошти, витрачені на оплату вартості послуг з виконання експертного автотоварознавчого дослідження, які складають 850,00 грн. відповідно до квитанції № 205/18 від 05.11.2018 року.
Позивачкою були заявлені позовні вимоги щодо стягнення на її користь моральної шкоди з відповідачки у сумі 50000,00 грн.
При зверненні до суду позивачка зазначає, що їй завдана моральна шкода внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим вона певний час перебувала на лікуванні у медичних закладах, відчувала фізичний біль, також ДТП вплинуло на її психологічний стан, у зв'язку з чим вона перенесла сильний стрес, відчувала душевні хвилювання, постійні нервування. Крім того, змінився її спосіб життя, вона була вимушена витрачати час на врегулювання питання щодо відшкодування завданих збитків, до теперішнього часу вона не має можливості користуватися своїм транспортним засобом, який до настання ДТП постійно використовувала у своїй професіональній діяльності як керівник власного підприємства.
Також в ході розгляду справи судом встановлено, що на час звернення позивачки до суду відповідачка будь-яких дій щодо відшкодування шкоди не вживала.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Суд вважає, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт завдання моральної шкоди позивачці відповідачкою ОСОБА_3 , оскільки у результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці були заподіяні легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вона перебувала на лікуванні у медичному закладі, її автомобіль тривалий час не використовується нею за своїм призначенням, що також призвело до зміни звичайного способу її життя та вона зазнала значних побутових незручностей. Однак, суд вважає заявлену суму завищеною і з урахуванням характеру та тривалістю моральних страждань позивачки оцінює моральну шкоду в сумі 20000 грн. Саме така сума для відшкодування моральної шкоди, на думку суду, є доведеною з огляду на засади розумності та справедливості.
Моральна шкода на підставі ст.1167 ЦК України підлягає стягненню з відповідача у справі.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки також підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3250 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 149084 грн., витрати на проведення авто-технічного дослідження в сумі 850 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3250 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.09.2019 року.
Суддя Краматорського міського суду Д. Г. Костюков