18 вересня 2019року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 368/277/16-ц
Номер провадження 22-ц/824/10622/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О. В.,
за участю секретаря судового засідання -Якушко Т. А.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 травня 2019 року, постановлену під головуванням судді Шевченко І.І., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» звернулось до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № IKCASHSHG.200220.001 від 02 грудня 2013 року в розмірі 71 474 грн. 95 коп.
Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2016 року (а.с. 60 - 62) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором № IKCASHSHG.200220.001 від 02 грудня 2013 року в розмірі 71 474 грн. 95 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20 травня 2019 року (а.с. 82 - 84) залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 18 червня 2019 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 травня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що з повним текстом заочного рішення сторона відповідача була ознайомлена 27 березня 2019 року, а тому, враховуючи Перехідні положення ЦПК України, має право на звернення до суду з заявою про його перегляд протягом 20 днів.
У матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення від 03 березня 2016 року та від 21 березня 2016 року на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи, призначений на 15 березня 2016 року.
Разом з тим, вищевказане повідомлення не містить підпису відповідача про його отримання. Крім того, скаржнику, у відповідь на адвокатський запит, було повідомлено про відсутність у Відділенні поштового зв'язку Переселення ЦПЗ поштового зв'язку № 6 м. Кагарлик Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» інформації щодо отримання ОСОБА_2 повідомлення про виклик до суду 15 березня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 липня 2019 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.
Представник позивача та відповідач або його представник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним, що підтверджується зворотними повідомленнями, у зв'язку з чим, керуючись ч. 2 ст. 372ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи за наявними в ній письмовими доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення суд першої інстанції виходив з того, що заява про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуальних строків. Поважних причин для поновлення пропущеного строку судом першої інстанції не встановлено, оскільки заявник навіть не звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Виходячи зі змісту п. 13 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі по тексту - ЦПК України) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Так, як вбачається з матеріалів справи заочне рішення ухвалено судом 15 березня 2016 року. Копію вищевказаного заочного рішення ОСОБА_2 отримав 22 березня 2016 року, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення, а заяву про перегляд заочного рішення направив 15 квітня 2019 року (а.с. 65).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку, що отримавши копію заочного рішення 22 березня 2016 року ОСОБА_2 мав можливість особисто чи через свого представника звернутись з заявою про перегляд заочного рішення в строк, встановлений законом.
Крім того, заочне рішення від 15 березня 2016 року містить роз'яснення стосовно порядку та строків на його оскарження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для врахування відповіді начальника відділення поштового зв'язку Переселення ЦПЗ поштового зв'язку № 6 м. Кагарлик Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_3, оскільки з даної відповіді не зрозуміло, чому неможливо підтвердити інформацію стосовно особистого підпису ОСОБА_2 на повідомленнях про вручення йому поштової кореспонденції.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Разом з тим, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
Жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин скаржником не надано.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності підпису відповідача на повідомленнях про отримання поштової кореспонденції не впливають на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О. В. Шахова