Справа № 22-ц/824/12554/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Муранова-Лесів І.В.
359/2474/19 Доповідач-Чобіток А.О.
16 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Оніщука М.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки у спільній частковій власності,-
У березні 2019 року позивач пред'явила позов до відповідача про стягнення з нього на її користь вартість Ѕ частки автомобіля Nissan Qashqai бежевого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 169980 гривень. В обґрунтування позову зазначала, що під час шлюбу з відповідачем ними за спільні кошти був придбаний указаний автомобіль. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2018 року було частково задоволено її позов до відповідача про поділ майна подружжя, судом було визнано за нею право власності на 1/2 частину автомобіля та визнано за відповідачем право власності на 1/2 частину автомобіля. Також, зазначила, що, не дивлячись на те, що рішення суду про поділ майна подружжя набрало законної сили, відповідач й надалі відмовляється надавати їй в користування автомобіль. Посилаючись на неможливість виділу в натурі належної їй частки автомобіля, яким користується відповідач, спільне володіння та користування автомобілем є неможливим, просила стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за 1/2 частку автомобіля, залишивши автомобіль у власності відповідача.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2019 року провадження у даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.Зазначає,що суд прийшов до помилкового висновку про наявність рішення суду,яке набрало законної сили, постановлене з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» за № 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Установлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2018 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля Nissan Qashqai бежевого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнано за відповідачем право власності на Ѕ частину автомобіля Nissan Qashqai бежевого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошової компенсації вартості Ѕ частки автомобіля у розмірі 182330 грн. 00 коп. відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 коштів в рахунок грошової компенсації не внесла на відповідний депозитний рахунок суду, а ОСОБА_2 не надав згоди на отримання грошової компенсації частки вартості спірного майна.
У березні 2019 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки у спільній частковій власності та просила стягнути з відповідача на її користь вартість Ѕ частки автомобіля Nissan Qashqai бежевого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 169980 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриваючи провадження в даній справі, суд виходив з того, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя набрало законної сили. Позивач ОСОБА_1 також, просила суд поділити спільне майно подружжя, автомобіль Nissan Qashqai бежевого кольору, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та виділити у власність грошову компенсацію вартості 1/2 частки спірного автомобіля. У задоволенні позову щодо стягнення грошової компенсації суд відмовив, посилаючись на те, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідного грошової компенсації на депозитний рахунок суду. Отже у даній справі має місце спір між тими самими сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав, а саме: сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 колишнє подружжя , предмет спору набутий під час шлюбу за спільні кошти подружжя автомобіль Nissan Qashqai бежевого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також підстави позову припинення спільної власності на неподільну річ та стягнення грошової компенсації на користь позивача.
Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що у лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя відповідно до норм сімейного права.
Як вбачається з даних позовних вимог ОСОБА_1 , то вона звернулась до ОСОБА_2 з позовом про стягнення компенсації вартості частки у спільній частковій власності відповідно до норм цивільного права.
Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній в Постанові № 6-1133цс15 від 21.10.2015 року зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про тойсамий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Проте, на зазначене суд першої інстанції увагу не звернув та не врахував, що матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення ОСОБА_1 до суду в даній справі не є тотожними справі про поділ майна подружжя, унаслідок чого ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду, при якому суду першої інстанції слід звернути увагу на те, що грошова компенсація вноситься на депозит суду лише в разі, якщо неподільне майно бажає залишити за собою позивач, а відповідачу просить присудити грошову компенсацію.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
М. І. Оніщук