21 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 202/2358/18 (2-а/202/106/2019)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.06.2019 року в адміністративній справі №202/2358/18, ухвалене суддею Слюсар Л.П., по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил
ОСОБА_1 у травні 2018 року звернулася до суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій просила скасувати постанову Дніпропетровської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0024/11000/18 від 15.03.2018 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2018 року задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови Дніпропетровської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0024/11000/18 від 15 березня 2018 року до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі №202/2358/18.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.06.2019 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Рішення суду обгрунтовано тим, що позивачкою невірно зазначено умови поставки товару в митній декларації, що призвело до несплати митних платежів на суму 6726 грн., а сплата ТОВ «Пілігрім ЛТД» митних платежів в повному обсязі свідчить про усунення негативних наслідків вчинення правопорушення, однак не спростовує факт його вчинення. Крім того, позивачкою визнано вину в порушенні митних правил та зобов'язанні сплатити відповідний штраф, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що не доведено наявність умислу позивача, а за відсутності обгрунтованих доказів, які б свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення недостовірної інформації про умови поставки товару, сам факт неправильного зазначення умов поставки (при цьому декларант надає всі необхідні товаросупровідні документи, необхідні для визначення митної вартості, не є достатньою підставою, на думку позивача, для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено що, 17.01.2018 року з Російської Федерації в зоні діяльності Харківської митниці ДФС від ПАТ «Новолипецький металургійний комбінат» на адресу ТОВ «Пілігрім ЛТД» залізничним транспортом у вагоні-цистерні №50637768 переміщено масла та інші продукти високотемпературної перегонки камяновугільних смол -Нафталін, загальною вагою нетто 58250 кг, вартістю 306180,38 грн., які в подальшому доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
Того ж дня, представник ТОВ «Пілігрім ЛТД» за договором доручення від 16.08.2017 року №1608-1 ОСОБА_1 до митного поста «Дніпродзержинськ» Дніпропетровської митниці ДФС подала митну декларацію типу «ІМ 40 АА », яку в подальшому зареєстровано за №UA 110010/2018/000245 та задекларувала в митному режимі імпорт вказаного товару, зазначивши при цьому у графі 20 умови поставки DAP UA Соловей/Тополі.
Під час митного оформлення за вказаною ЕМД встановлено, що згідно з доповненнями до контракту від 10.01.2018 року №5 поставка задекларованого товару здійснюється в умовах FCA ст. Новолипецьк (INCOTERMS-2010), де до вартості товару додатково додається вартість перевезення.
На вимогу митниці додатково був наданий рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 15.01.2018 року №3, відповідно до якого вартість перевезення вказаного вантажу складає 33630 грн.
За результатами проведення розрахункових митних платежів, з урахуванням оплати транспортно-експедиторських послуг встановлено, що сума недоборів митних платежів за ЕМД №110010/2018/000245 складає 6726 грн.
Під час надання пояснень при складанні протоколу про порушення митних правил №0024/111000/18 ОСОБА_1 свою вину у вчинені правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України визнала (а.с.51).
Надалі 08.02.2018 року вказаний товар був оформлений за митною декларацією типу ІМ 40 ДТ №UA 110010/2018/000437, в якій у графі 20 зазначена умова поставки FCA RU Новолипецьк .
Таким чином, ОСОБА_1 заявила у митній декларації від 17.01.2018 року UA 110010/2018/000245 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості шляхом внесення у гр. 20 умови поставки DAP, що призвело до зменшення сплачених митних платежів на суму 6726 грн., чим вчинила порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.
Постановою заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС №0024/11000/18 від 15.03.2018 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено штраф у розмірі 20178 грн.(а.с.6-7).
ОСОБА_1 оскаржила дану постанову до Державної фіскальної служби України, проте, у зв'язку з порушенням встановленого законом строку оскарження постанов, поважних причин пропуску строку оскарження не наведено, скаргу залишено без розгляду (а.с.52).
Не погодившись з даним рішенням позивач звернулась до суду.
Відповідно ч.1 статті 458 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною першою статті 486 Митного кодексу України, у наведеній вище редакції, передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно статті 489 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ході судового засідання встановлено, що позивачем подано неправдиву інформацію при митному оформленні поданої в електронній митній декларації типу «IM 40 АА», яку в подальшому було зареєстровано за №UA110010/2018/00245 в графі 20 умови поставки коду товару - DAP UA Соловей/Тополі замість FCA ст. Новолипецьк (INCOTERMS-2010), де до вартості товару додатково додається вартість перевезення. Всього сума недоборів митних платежів склала 6726 грн.
Статтею 485 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
За наведених правових норм та встановлених у справі обставин є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 20178 грн. (6726 грн.*300%).
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.06.2019 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю. В. Дурасова