21 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/729/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Апеляційного суду Запорізької області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області та ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р. (суддя Лазаренко М.С.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та бездіяльності відповідачів щодо визначення розміру надбавки за вислугу років, зобов'язання вчинити певні дії
20.02.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та бездіяльності відповідачів щодо визначення розміру надбавки за вислугу років, зобов'язання вчинити певні дії, де, посилаючись на те, що з 06.07.2000 р. по 17.05.2011 р. працював суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя, а з 17.05.2011 р. по 15.09.2016 р. - суддею Апеляційного суду Запорізької області. При звільненні з посади не виплачена заробітна плата в повному обсязі. Оскільки вважає дії відповідачів щодо виплати заробітної плати за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.01.2012 р. не в повному обсязі протиправними та такими, що порушують конституційні права позивача, тому просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області в частині визначення розміру надбавки за вислугу років в періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягало в не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області перерахувати та виплатити ( з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. надбавку за вислугу років у розмірі визначеному ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загального щомісячного заробітку;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області нарахувати та виплатити за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з врахуванням компенсації відповідно до Закону України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати»;
- визнати протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині визначення розміру надбавки позивача за вислугу років в період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. тільки у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;
- зобов'язати апеляційний суд Запорізької області зробити перерахунок та виплатити позивачу надбавки позивача за вислугу років в період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам витати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
- зобов'язати Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити за період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказаний період включно з врахуванням компенсації відповідно до Закону України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати»;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Запорізькій області та Апеляційному суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам витати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.01.2012 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області в частині визначення розміру надбавки за вислугу років в періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягало в не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.
- Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області перерахувати та виплатити ( з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. надбавку за вислугу років у розмірі визначеному ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загального щомісячного заробітку.
- Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області нарахувати та виплатити за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 17.05.2011 р. заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з врахуванням компенсації відповідно до Закону України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати».
- Визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині визначення розміру надбавки позивача за вислугу років в період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. тільки у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.
- Зобов'язано апеляційний суд Запорізької області зробити перерахунок та виплатити позивачу надбавки позивача за вислугу років в період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам витати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
- Зобов'язано Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити за період з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з врахуванням компенсації відповідно до Закону України «про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати».
- В частині зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Запорізькій області та Апеляційному суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам витати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за періоди з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.01.2012 р. - відмовлено.
Рішенням суду обгрунтовано тим, що згідно матеріалів справи позивачу в спірні періоди надбавка за вислугу років нараховувалася у відсотках лише від розміру посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас без врахування премій та в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника не обмежується строком давності.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду без повного задоволення позовних вимог не є ефективним способом судового захисту та суперечить нормам матеріального права.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Апеляційний суд Запорізької області, подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р., ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішенням суду не вказано суму недонарахованої надбавки за вислугу років, та позивачем заявлено вимоги про нарахування компенсації щодо оспорюваної заробітної плати, а не нарахованої.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р., ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що в рішенні суду не враховано пояснення відповідачів та дане рішення не відповідає обставинам справи.
05.07.2019 р. на адресу суду надійшов відзив Державної судової адміністрації України на апеляційну скаргу позивача, де просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки Державна судова адміністрація України не має повноважень здійснювати фінансування будь - яким органам з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів.
В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг в зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 06.07.2000р. по 17.05.2011 р. ОСОБА_1 працював суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя, та в період з 18.05.2011 р. по 15.09.2016 р. працював суддею апеляційного суду Запорізької області, що підтверджується копією трудової книжки позивача.
Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VІІІ позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку та наказом голови Апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2016 № 69-к на підставі п. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відраховано зі складу суду у зв'язку з виходом у відставку.
Крім того, судом встановлено, що наказом управління юстиції в Запорізькій області № 1/22 від 19.02.2001 ОСОБА_1 присвоєно 4-й кваліфікаційний клас, наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області № 109 від 29.04.2004 з 29.04.2004 - 3-й кваліфікаційний клас та наказом Територіального управління Держаної судової адміністрації в Запорізькій області № 36-ос від 27.04.2009 - 2-й кваліфікаційний клас.
Також судом встановлено, що нарахування заробітної плати в спірні періоди здійснювалося з врахуванням посадового окладу, кваліфікаційного класу, надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність та премій.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно ч.2 статті 2 КАС України встановлено, що «У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».
Частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції 1992 р. передбачено, що «Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Згідно статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2010 р., в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, отже на неї покладено обов'язок по здійсненню заходів щодо матеріального забезпечення суддів відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугувала та обставина, що відповідачі нараховували та виплачували позивачу надбавку за вислугу років у відсотках, виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, але не враховували інші виплати та надбавки, що виплачувалися позивачу.
Однак, судом встановлено, що надбавка за вислугу років в спірні періоди повинна була нараховуватися відповідно до частини 4 статті 44 Закону № 2863.
Положеннями пп. "б" пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VІ змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, проте не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 р. № 19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865, зазначену постанову було доповнено п. 2-2 такого змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пп. "б" пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, в зв'язку з чим встановлено, що в період з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. (з дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 01.08.2003 р. по 31.12.2005 р. включно, та з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. включно, а також з 22.05.2008 р. по 31.12.2011 р. та з 18.05.2011 р. по 31.12.2011 р. включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки та дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.
Судом встановлено, що додатковий посадовий оклад та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань були виплачені позивачу при наданні щорічної основної відпустки відповідно до пп. 2 п. 2-1 Постанови про оплату праці суддів № 865 від 03.09.2005 року, згідно якої, у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України "Про статус суддів", а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.
За таких обставин, виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді.
Крім того, суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем. Таким чином, перерахунку підлягають також суми, які були обраховані на основі зазначених вище складових.
Також суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 по справі № 1-18/2013 встановлено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, а тому працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, зі змісту статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення зазначеного Закону, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій, а в пункті 4 даного Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Крім того, суд зазначає, що використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Тому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування ТУ ДСА України в Запорізькій області та Апеляційного суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з врахуванням щомісячного заробітку, а саме, окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 01.08.2003 року до 31.12.2005 р., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року, є безпідставними, з огляду на наступне.
Статтею 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Крім того, встановлено, що виконання судових рішень здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» відповідно до вимог чинного законодавства України ДСА України в порядку черговості та у межах асигнувань, передбачених на відповідний бюджетний період. Списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого по становою КМ України від 03.08.2011 р. № 845.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Апеляційного суду Запорізької області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю. В. Дурасова