справа №758/2572/19 Головуючий у І інстанції - Войтенко Т.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/10683/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
17 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» - адвоката Радченко Вікторії Юріївни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева», треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
25 лютого 2019 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58151922, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі під №348, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. від 28 грудня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором №5008/07/01-А від 13 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «ФОРУМ», який відступив своє право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на підставі договору про відступлення права вимоги № 1050-Ф від 14 березня 2018 року.
В обґрунтування своєї заяви позивач посилалася на те, що предметом даного позову є належність чи неналежність до виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. від 28 грудня 2018 року №348 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором №5008/07/01-А від 13 грудня 2007 року у розмірі 188592,08 грн.
Посилаючись на те, що на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса виконавцем можуть вчинятись дії з примусового виконання, що завдасть значної шкоди заявнику та призведе до неможливості захисту його інтересів, поновлення його права у випадку задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи можливі ризики невиконання майбутнього рішення суду.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.
Забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58151922, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі під №348, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. від 28 грудня 2018 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості у розмірі 188 592,08 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «ФК «Женева» через свого представника подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалося на те, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, то у приватного виконавця не буде законної можливості виконати виконавчий напис про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості у розмірі 188 592,08 грн. у зв'язку з відсутністю у позивача майна, на яке можливо буде звернути стягнення, та яке належить на праві власності останньому.
Також вказувало на те, що аналізуючи примусовий порядок виконання судових рішень, які звернуто до виконання шляхом видачі виконавчих листів та пред'явлення до виконавчої служби в примусовому порядку, то виконавчий напис нотаріуса має аналогічний правовий статус за аналогією судового рішення, що набрало законної сили, що говорить про передчасність задоволення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Просило ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 через свого представника подала відзив, який обґрунтовувала тим, що такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58151922 абсолютно адекватний до предмету позову та безпосередньо підходить до даної категорії справ.
Просить суд звернути увагу на те, що позовна заява по даній справі була подана вже після того, як приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно позивачки, а також було внесено дані позивачки в Єдиний реєстр боржників, а тому скільки б не тривало зупинення виконання виконавчого документа, арешт з майна позивачки знятий не буде і відповідач завжди зможе накласти стягнення на майно позивача, а позивач самостійно не може відчужити належне йому майно.
Вважає, що права відповідача даною ухвало не порушено.
Натомість, позивач вважає, що за час розгляду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та до набрання законної сили рішенням про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, приватний виконавець може повністю виконати даний виконавчий документ за рахунок реалізації майна, що належить позивачу.
Оскільки позовна заява по даній справі подана саме для того щоб унеможливити виконання даного виконавчого напису нотаріуса, адже його фактичне виконання під час розгляду справи призведе до порушення законних прав та інтересів позивачки, так як остання не зможе повернути собі реалізоване майно з прилюдних торгів, а лише отримає компенсацію від реалізації такого майна.
Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що існують ризики того, що в разі продовження стягнення зі ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, у випадку задоволення її позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, виконання рішення буде істотно ускладненим.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи з огляду на наступне.
Так, в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Предметом даного позову є наявність чи відсутність підстав щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. від 28 грудня 2018 року №348 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором №5008/07/01-А від 13 грудня 2007 року у розмірі 188592,08 грн.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про забезпечення вищезазначеного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58151922, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі під №348, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. від 28 грудня 2018 року щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором №5008/07/01-А від 13 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «ФОРУМ», який відступив своє право вимоги ТОВ «ФК «Женева» на підставі договору про відступлення права вимоги №1050-Ф від 14 березня 2018 року.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса виконавцем можуть вчинятись дії з примусового виконання, що завдасть значної шкоди заявнику та призведе до неможливості захисту його інтересів, поновлення його права у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником обґрунтовані ризики того, що в разі продовження стягнення зі ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, у випадку задоволення її позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, виконання рішення буде істотно ускладненим.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року слід залишити без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» - адвоката Радченко Вікторії Юріївнизалишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана