13 вересня 2019 року м. Київ
Справа № 361/8813/18
Провадження: № 22-ц/824/11834/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Селезньової Т.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , третя особа: Броварська міська державна нотаріальна контора в Київській області, про визнання права на спадкування за правом представлення,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його кровний батько ОСОБА_4 , який за життя постійно проживав з матір'ю - ОСОБА_5 за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 . 19 березня 2004 року його, позивача, за рішенням Броварського міського суду Київської області було усиновлено ОСОБА_6 , в зв'язку з чим у його свідоцтві про народження вказано батьком ОСОБА_6 , зі зміною прізвища та по-батькові дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». На його думку, процедура усиновлення була проведена з порушенням норм діючого законодавства, оскільки ОСОБА_4 не було у встановленому законом порядку позбавлено батьківських прав, а тому, вважає не припиненими особисті та майнові права і обов'язки між його кровним батьком та ним як особою, яка усиновлена. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка є його бабусею. Звернувшись у встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_5 , він, ОСОБА_1 отримав відповідь про відмову щодо вчинення нотаріальної дії, оскільки він не входить до числа спадкоємців. Вважає, що оскільки його кровним батьком є покійний ОСОБА_4 , його бабусею є покійна ОСОБА_5 , він має право на спадкування за правом представлення.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про об'єднання даного позову з позовом до ОСОБА_2 , Броварської міської ради Київської області, третя особа: Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області про визнання права на спадкування після смерті кровного батька ОСОБА_4 в одне провадження, який також перебуває в провадженні цього суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання цивільної справи № 361/8813/18 в одне провадження з цивільною справою № 361/8573/18 відмовлено.
Провадження у цивільній справі № 361/8813/18 зупинено до розгляду по суті цивільної справи №361/8573/18 та набрання законної сили рішенням, ухваленим у вказаній цивільній справі.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про об'єднання позовів в одне провадження та зупинив провадження у даній справі, оскільки предмет позовів стосується спадкування одного і того ж майна. При цьому, обидві справи перебували на стадії підготовчого судового розгляду. Вважає, що зупинення провадження у справі лише затягує судовий процес та порушує його право на судовий розгляд протягом розумного строку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
За правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України та ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Правом відзиву на апеляційну скаргу інші учасники відповідно до вимог ст.. 360 ЦПК України не скористались.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, враховував процесуальні стадії, на яких знаходяться дані цивільні справи, предмети спорів, способи доказування. Також, виходив із того, що право позивача на спадкування після смерті баби є похідним від того, чи має позивач таке право після смерті кровного батька, а тому неможливо ухвалити рішення у даній справі до ухвалення рішення у справі № 361/8573/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Броварської міської ради Київського області, третя особа: Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права на спадкування після смерті кровного батька ОСОБА_4 , що також перебуває у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Обґрунтовуючи клопотання про об'єднання позовів, ОСОБА_1 посилався на те, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області також перебуває справа № 361/8573/18 за його позовом до ОСОБА_2 , Броварської міської ради Київської області, третя особа: Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права на спадкування після смерті кровного батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що дані позови пред'явлені одним і тим самим позивачем, тобто ним, ОСОБА_1 , до одних і тих самих відповідачів, ОСОБА_2 та Броварської міської ради Київської області, з приводу одного і того ж спадкового майна (квартира АДРЕСА_2 ), а тому наявні усі підстави для об'єднання даних справ, оскільки позовні вимоги є однорідними та пов'язаними між собою.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 188 ЦПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 188 ЦПК України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання про об'єднання позовів в одне провадження, зокрема, з посиланням на стадії цивільного процесу, на яких перебували дані справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається із матеріалів справи, 6 березня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання у справі на 5 квітня 2019 року (а.с. 6)
Клопотання ОСОБА_1 про об'єднання позовів в одне провадження подано до суду 5 квітня 2019 року, тобто, у строки, визначені ч. 3 ст. 188 ЦПК України.
Аналіз матеріалів цивільної справи дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновків про те, що обидві цивільні справи № 361/8573/18 та №361/8813/18 є взаємопов'язаними між собою, оскільки предметом розгляду обох справ є вимога позивача про визнання права на спадкування після ОСОБА_4 , як його кровного батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , як його баби, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за правом представлення. Способи і предмет доказування не є різними і стосуються одного і того ж майна, яке ОСОБА_1 має намір успадкувати.
Також, суд першої інстанції не врахував, що неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується лише у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.В даному випадку, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги як в одній справі, так і в іншій, посилається на одні і ті ж самі підстави, а тому розгляд однієї із таких справ не впливає на розгляд іншої.
Окрім того, колегія суддів відмічає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції не зазначив щодо неможливості розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справах №361/8573/18 та №361/8813/18 є однорідними, зокрема, такими, які нерозривно пов'язані між собою, та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про об'єднання позовів в одне провадження та помилково зупинив провадження у даній справі, порушивши при цьому право сторін на розгляд справи у розумні строки.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На думку колегії суддів, суду першої інстанції слід повернутися до розгляду питання про об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2019 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді Д.Р. Гаращенко
А.А. Пікуль