Єдиний унікальний номер справи № 753/16617/16-к Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2657/19 Доповідач ОСОБА_2
11 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
представника потерпілої - ОСОБА_9
секретаря судових засідань - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року, про продовження строку тримання під вартою у рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою продовжено до 06 вересня 2019 року включно.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , суд першої інстанції, переконавшись у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні даних злочинів, прийшов до висновку, про необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою з метою уникнення ризиків зазначених в п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що при розгляді питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, судом першої інстанції було недостатньо з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, що в подальшому призвело до невідповідності висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження та постановлення, судом першої інстанції незаконної ухвали.
Зокрема, апелянт стверджує, що при продовженні ОСОБА_6 строку тримання під вартою, судом першої інстанції не було враховано, що стороною обвинувачення не було надано суду доказів на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_6 . Так, потерпіла ОСОБА_13 під час допиту в судовому засіданні вказувала про те, що ОСОБА_6 на місці розбійного нападу та завдання смерті ОСОБА_14 не було, і вона не була очевидцем якихось неправомірних дій з його боку. Зазначає, що боєприпаси вилучені внаслідок обшуку за адресою реєстрації ОСОБА_6 , за якою останній не проживає, оскільки має інше фактичне місце проживання - належали його вітчиму, який був мисливцем і мав зареєстровану мисливську зброю. Вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачення ОСОБА_6 за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України, є необґрунтованим та ґрунтується лише на припущеннях. При цьому, за вказаним обвинуваченням ОСОБА_6 більше трьох років перебуває під вартою, що як вважає захисник є порушенням вимог ч.1 ст. 318 КПК України та практики ЄСПЛ щодо розумних строків судового розгляду справи. Крім того, апелянт зазначає, що всіх свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні допитано, істотного впливу на них ОСОБА_6 не здійснював і не може здійснювати, не надано і стороною обвинувачення даних про вплив ОСОБА_6 на свідків, чи про інші ризики передбачені кримінальним процесуальним законодавством. Зазначає, що ОСОБА_6 від досудового слідства не ухилявся, є захисником України, приймав участь у бойових діях в зоні АТО, має поганий стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, дружину з якою проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та її дитину, які потребують його допомоги і участі та матір похилого віку, яка тяжко хворіє.
На апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшли заперечення від потерпілого ОСОБА_8 , та представника потерпілої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_9 , в яких вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та залишити без змін ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити її без задоволення, думку потерпілого ОСОБА_8 та представника потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши надані в копіях матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадженняне було завершене до його спливу.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016100020002546 по обвинуваченню ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування, відповідно до ухвал слідчих суддів, відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, відповідно до ухвал Дарницького районного суду м. Києва, в ході судового розгляду.
Згідно журналу судового засідання, судом першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, була заслухана думка прокурора, надані пояснення обвинувачених та їх захисників для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Суд першої інстанції не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинувачених в інкримінованих їм кримінальних правопорушень, дійшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 у вчиненні злочинів.
Також, колегія суддів погоджується із наявністю встановлених судом першої інстанції ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені, в тому числі і ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, один із яких є особливо тяжким, за який передбачена вища міра покарання - довічне позбавлення волі, офіційно обвинувачені не працюють, не одружені, двоє з них, в тому числі і ОСОБА_6 , проживають в межах іншої адміністративно-територіальної одиниці - ОСОБА_11 у Дніпропетровській області, а ОСОБА_6 у Миколаївській області.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, а також високу суспільну небезпечність злочинів, в яких підозрювалися ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про існування у обвинувачених, в тому числі і у ОСОБА_6 ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою жодним чином не зменшились.
Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого, щодо неврахування судом, при продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 , даних про особу обвинуваченого та наявність міцних соціальних зв'язків, не заслуговують на увагу, так як суд першої інстанції належним чином обґрунтував в оскаржуваній ухвалі доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , у зв'язку з необхідністю уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Твердження захисника про відсутність, на його думку, доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, на думку колегії суддів є непереконливими, так як під час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого оцінка доказам не надається.
Керуючись ст.ст. 370, 405, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено строк тримання під вартою до 06 вересня 2019 року включно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4