Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11094/2019
17 вересня 2019 року місто Київ
справа № 363/2630/18
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Чіркова Г.Є., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 30 серпня 2019 року подав апеляційну скаргу та клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року.
В обґрунтування вимог посилався на те, що повний текст оскаржуваного рішення було виготовлено 21 червня 2019 року та він у строки передбачені ЦПК України подав апеляційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року.
Вказував, що 19 липня 2019 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою його апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, яку було отримано за довіреністю 26 липня 2019 року.
Зазначав, що в цей час він перебував у місті Львові, у зв'язку з ускладненнями, пов'язаними з організацією роботи філії Адвокатського бюро «ЮК «Шаповалов та партнери», а тому він особисто ознайомився з ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2019 року, лише 22 серпня 2019 року.
Однак, в той же день, було отримано поштою ухвалу Київського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року про визнання його апеляційної скарги неподаною та повернення її апелянту.
Посилаючись на те, що недоліки було не усунуто з поважних причин - через перебування його у відрядженні в іншому місці, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 04 червня 2019 року відповідач був присутній в судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 21 червня 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2019 року ОСОБА_1 було вперше подано апеляційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2019 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, зазначену ухвалу було отримано за довіреністю Іванчик 26 липня 2019 року, про що свідчить рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги усунуті не були, ухвалою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року на визнано неподаною та повернуто апелянту.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення відповідачем було надано наказ №14 від 24 квітня 2018 року «Про відрядження до міста Львова в період з 25 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року», згідно якого ОСОБА_1 , директора філії Адвокатського бюро «ЮК «Шаповалов та партнери» було відряджено до міста Львова для організації роботи Львівської філії «ЮК «Шаповалов та партнери» на 29 днів з 25 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року включно, з урахуванням часу перебування у дорозі, що позбавляло його фізичної можливості ознайомитись з вказаною ухвалою.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, прихожу до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважаю, що строк підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Разом з апеляційною скаргою відповідач ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5, видану Пенсійним фондом України розмір доходу ОСОБА_1 за попередній календарний період становить 44676 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7574,78 грн.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі становить 11362,17 грн., що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за справедливе зменшити апелянту розмір судового збору до 2233,80 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1
А тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2233,80 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/ Соломян . р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.185, 357 ЦПК України, -
Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року.
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового зборуза подання апеляційної скарги задовольнити частково.
Зменшити відповідачу ОСОБА_1 у розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року до 2233грн. 80 коп.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Чіркова Г.Є., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.